«Війна ще не закінчилася, а їх портрети вже викинули під ноги»: батько полеглого про прапорці пам’яті

«Війна ще не закінчилася, а їх портрети вже викинули під ноги»: батько полеглого про прапорці пам’яті
Фото Сергія Плотиці разом з іншими перенесли з Європейської площі на площу Шевченка. Його батько не давав на таке дозволу, каже, 10 місяців чекає повернення тіла дитини, а комусь його фото вже стало на заваді
  • Сергій Плотиця загинув на війні, не доживши до 30-ти років, тіло полеглого не повернули дотепер. Фото Сергія поруч з прапорцем можна побачити на Меморіалі пам’яті і шани.
  • Коли батько Героя дізнався про перенесення фотографій з Європейської площі на площу Шевченка, звернувся до сайту «20 хвилин» з проханням висловити своє обурення проти таких дій.

— Кому заважали наші діти? — не стримуючи емоцій, говорив батько Іван Плотиця. — Як можна було це зробити — кинути фотографії Героїв під ноги? Тепер вони лежать просто на землі, там, де бігають собаки, а поруч тротуар, по якому ходять люди. Війна ще не закінчилася, а вони вже викинули наших Героїв під ноги. Отака пам’ять і така шана. Моє серце й без того болить, а тепер ще й розривається через несправедливість.

На думку Івана Плотиці, батьки, рідні полеглих мають відстояти справедливість. Не можна допустити такого знущання над пам’яттю тих, хто захистив нас, хто віддав за нас своє життя, каже він.

«Він — Герой, а ви хто?»

Іван Плотиця проживає у Хмільницькому районі. У Вінниці його племінниці. Це вони встановили портрет Сергія на Європейській площі поруч з портретами і прапорцями на честь інших Героїв.

Відео дня

Батько при кожній нагоді приїжджає у Вінницю, одразу приходить на площу до вежі Артинова, як каже, спішить до свого Сергійка.

— Племінниці бувають тут частіше, — говорить чоловік. — Буває, приносили Сергію каву. Кожного разу включають відео на телефоні, щоб побачив серед інших портретів зображення сина. Завдяки їм побачив місце, куди перенесли портрети.  Після того у мене слів забракло, щоб висловити своє невдоволення.

— Чому перенесли фотографію без мого дозволу? —  каже він. — Хто саме торкався портрета сина, коли переносив з місця на місце? Чому не запитали, чи згоден я на таке?  

За його словами, все це зроблено дуже не по-людськи. Чоловік звертається до тих рідних полеглих синів і дочок, які поділяють його думку, з пропозицією добиватися повернення фотографій і прапорців на колишнє місце, тобто на Європейську площу.

Це тільки фрагмент розповіді батька полеглого захисника. Пропонуємо ознайомитися з нею повністю.

Ні могили, ні хреста

Іван Плотиця говорив надзвичайно емоційно. Воно й не дивно — батько втратив на війні дитину, тіло якої не повернули дотепер. Далі цитуємо його промову:

— Кому заважали портрети наших дітей біля вежі Артинова, звідки їх вишвирнули під ноги? Кому заважали прапорці біля них? Кому? Може, вже і з Майдану у Києві будете викидати? Як ви посміли торкатися до портрета сина без мого дозволу? Він — Герой, який віддав життя за Україну! А ви хто? 

Я живу у Хмільницькому районі, але спеціально приїжджаю час від часу у Вінницю на Європейську площу, щоб розповісти людям, які там збираються, про свою дитину. Не раз розмовляв з дітьми, розповідав, яким був син і за що він загинув. Я не маю ні могили сина, ні хреста, бо тіло сина мені не повернули і тому він не похований. 

На мою думку, біля вежі наші Герої самі собі вибрали місце. Можливо, воно також було без рішення суду, але вони мають на це право, бо віддали своє молоде життя за нас, то невже не можна було не глумитися над ними?

— На Європейській площі щодня проходить сотні людей, часто зупиняються, щоб віддати шану Героям! Там не їздять машини. Там їм було затишно. І раптом  хтось дає команду на такий вандалізм! Бо все, що зроблено без дозволу рідних Героїв є вандалізмом, — продовжує батько полеглого Захисника.

— Ви перенесли їх і повтикали при дорозі, як непотріб! Чомусь вирішили, що там буде їм краще! Тільки рідних про це не запитали. Вважаєте, що маєте право робити це без нас.

Я 10 місяців чекаю на повернення тіла своєї дитини, або на те, що від нього залишилося, а вам заважає навіть фото мого сина? Ви живете завдяки таким, як мій син.  Але ці люди вони вам вже не потрібні. Вони вам заважають.

Цікаво де ваші сини? Подумайте, що ви зробили? Хто ця людина, що взяла на себе такі повноваження? Який суд ухвалив таке рішення? Ви поглумилися над нашими загиблими синами і над нами — їх батьками! Мене цікавить, чи розуміє той хто прийняв таке рішення, що це вандалізм? Невже це рішення було погоджене з усіма рідними тих героїв, тільки один я не знав про це? Тільки мене не запитали?

Вони своє життя віддали за нас, а ви їх фото, пам'ять про них — під ноги, в болото...

— Батьки загиблих і зниклих безвісти героїв, а що ви думаєте з цього приводу? — запитує наприкінці розповіді Іван Плотиця.

Більше дізнатися про полеглого Героя Сергія Плотиці, а також про те, як активно допомагає військовим його батько Іван, можна з публікації на сайті «20 хвилин».

На фоні великих портретів — наче бідні родичі

Багато людей висловлюють таку ж точку зору, як батько Сергія Плотиці. Про це можна дізнатися з їхніх відгуків на сайті «20 хвилин», де організували опитування серед вінничан. Небайдужі мають можливість відповісти на питання, чи слід повертати меморіал пам’яті і шани на попереднє місце —Європейську площу,  чи варто шукати нове місце, яке місце вважаєте гідним для розміщення на ньому меморіалу Пам’яті і шани.

Звертаємо увагу на відгук на подію Альони Клименюк, вона втратила на війні сина Руслана. На час загибелі йому було тільки 25 років. Життя мужнього захисника обірвалося під час обстрілу, коли він стримував ворога на бойовій позиції.

Ось що говорить пані Альона: «На фоні Стели пам’яті з великими портретами  на площі Шевченка, зграйка прапорців, перенесених від вежі Артинова — наче бідні родичі, сироти, другорядні… Їх абияк кинули під ноги».

Це була ініціатива активіста

Як вдалося дізнатися «20 хвилин», ініціатива перенесення Меморіалу пам’яті і шани з Європейської площі на площу Шевченка належить громадському активісту Олександру Ляшку. Кажуть, це він встановив перші прапорці у пам’ять про полеглого на війні вінничанина Назарія Гринцевича.

Активіст пояснює, що локацію змінили через те, що на Європейській площі стало мало місця для вшанування полеглих. А ще він каже, що у вихідні на площі збирається багато молоді. Щоправда, незрозуміло, чим молодь заважає Меморіалу?

Відсутні умови догляду за Меморіалом — це ще одна причина його перенесення на площу Шевченка. Такою є думка названого активіста.

Редакція сайту «20 хвилин» проводить опитування  серед читачів про їхнє ставлення до ситуації з Меморіалом пам'яті і шани. Участь в опитуванні можна взяти тут.

 

Читайте також:

«Що ти робив у зоні Чорнобиля після аварії?»: шоферу не дають статус ліквідатора

Автобусом з Вінниці до Європи: куди доїхати та скільки коштує поїздка

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (20)
  • Лариса
    На мою думку, і прапорці пам'яті, і місце для вшанування полеглих має бути на Європейській площі. Там завжди людно. І всі, хто проходить, подумки дякує загиблим. Там був меморіал, присвячений героям Другої світової. Його знесли, а можна було замінити на стеллу з прізвищами тих воїнів і поруч зробити місце пам'яті для тих, хто загинув у цій війні.
  • Lesia Bodak
    Ми пам'ятаємо, а нечисть буде відповідати, вони в житті нічого мудрого не роблять, тільки руйнують. Батькам Здоров'я.
  • Vova Gotsalyuk
    Нехай міська рада подивиться як у Луці Мелешківській вшановують память про загиблих а на Європейській площі навіщо робити меморіал там мало місця для вуличних музик і танцульок
  • Яна
    А ЧОМУ НЕ ПЕРЕНЕСТИ НА СОБОРНУ ПЕРЕД МІСЬКОЮ РАДОЮ.ТАМ Є ЗЕЛЕНІ КЛУМБИ.МОЖНА  ТУДИ ПЕРЕНЕСТИ.ЩОБ ЧИНУШАМ З МІСЬРАДИ НАГАДУВАЛИ ЩОДНЯ ХТО ЗАХИЩАВ ЇХ ДУПИ В ТЕПЛИХ КАБІНЕТАХ ТА ОФІСАХ.А ТАМ КУДИ ПЕРЕНЕСЛИ ЦЕ ДІЙСНО ПРИНИЖЕННЯ.

keyboard_arrow_up