Вінницькі катакомби. Руїни або туристична фішка?

Поруч зі школою № 17 демонтували стару будівлю. Під час робіт земля обвалилася й люди побачили внизу цегляні стіни. Знахідка схожа на невелике приміщення, від якого розходяться в різні боки проходи. Чи ведуть вони кудись, поки не зовсім зрозуміло. Журналіст 20minut.ua виїжджав туди і бачив все на свої очі. Тепер у Вінницю мають приїхати археологи, щоб дослідити знахідку. А ми розказуємо про вінницькі катакомби...

«Нас водили на екскурсію катакомбами. Ми заходили біля костелу, а виходили на Старому місті», — так написав у листі до відомої письменниці Марко Вовчок її син Богдан. Це було на початку 20 століття, коли він навчався у Вінниці. 

І ось на подвір’ї Художнього музею 13 березня підземелля знову нагадало про себе. Посеред площі провалився асфальт, який відкрив вхід до старовинного підземелля.

Історик Олександр Федоришен тоді припустив, що це може бути підземний тунель, який використовували ченці Домініканського ордену, заснованного у 20-х роках 17 століття.

Представники релігійної громади Української православної церкви показали журналістам як виглядає виявлений хід.

Знайшли хід випадково

Секретар вінницької єпархії УПЦ Владислав Демченко сказав, що розкопки ходу почалися через проблеми з гідроізоляцією стін храму. До речі, ці катакомби починаються від кухні у Спасо-Преображенському соборі.

— У цьому місці робітники розібрали частину підлоги — думали, що проблема в мережі труб. Однак проблем з комунікацією не було, але при заглибленні побачили, що там теж земля волога. У результаті знайшли початок підземного ходу, який був частково замулений та засипаний, — розказав Демченко.

Доцент вінницького політеху, інженер Володимир Попов розповів про стан підземелля біля Собору. За його словами, вхід має довжину не 18 метрів, а близько 40 та веде до Південного Бугу.

— З огляду на минулий досвід, було припущення, що під підлогою є підземний поверх. Він і був виявлений у вигляді камери-колектора. А під цією камерою, випадково, віднайшли вхід у тунель. 40-метровий прохід і перетинає територію поблизу подвір'я Художнього музею та закінчується обвалом ґрунту. На території під комплексом Собору виявлені можливі ознаки ще одного підземного ходу, який веде також в бік Художнього музею. Але де закінчується — поки що незрозуміло. Про інші ходи під Соборною мені не відомо.

Тим не менш, ця знахідка є гарним стимулом продовжувати дослідження вінницьких катакомб й надалі, Нововідкритий тунель продовжать досліджувати та згодом вирішать, що з ним робити далі. Але, як поділився отець Владислав, їхнє головне завдання — уберегти від руйнації Спасо-Преображенський Собор. А як же катакомби?

Катакомби ще з 17 століття

Виникнення вінницьких підземель пов'язують з необхідністю ховатися від набігів татар ще у 15-16 століттях. Однак документально їх існування підтверджується лише з 17 століття. Кілька підземних ходів на випадок облоги вели від єзуїтського монастиря до берегів Бугу. Дослідник підземель і геолог за фахом Володимир Книш навіть склав схему підземель у центрі. Знайшли історики і метричні книги костелу за 1714-1759 роках.

Вони свідчать, що вінницькі єзуїти в першій половині XVIII століття навіть мертвих ховали на підземному цвинтарі, яке починалося майже біля самого храму й досить далеко простягалося під землею в різних напрямках.

Було в єзуїтських катакомбах навіть окреме дитяче кладовище. Схоже підземелля відкрите для туристів на Сицилії. От тільки вінницьке ніхто досі не бачив. Та й скільки всього було прокладено ходів і катакомб під містом, досі невідомо.

Вінницький письменник Анатолій Секретарьов у своїй книзі «Місто над Бугом» пише, що таємничі підземелля колишніх монастирів вабили до себе шукачів скарбів і нелюдів, які розграбовували поховання. Іноді ці підземелля демонстрували поважним гостям.

Ось як, наприклад, описує відвідування Мурів у 1904 році подільським губернатором одна з супроводжуючих його осіб.

«Ми з губернатором спустилися в підземелля, що виявилося напрочуд просторим. Мерехтливе світло смолоскипів, що тримали пожежники (на той час у відремонтованій частині Мурів містилася міська пожежна команда — А. С.), вихоплювало з темряви то розриту шукачами скарбів глиняну підлогу, то порожні ніші стінних камер, де колись спочивали останки вельможних осіб. — пише Анатолій Секретарьов. — У бічній кімнаті нашим очам відкрилося зображення людського кістяка в повний зріст. Пальці кістяка стискали держак високо піднесеної коси. Чорна фарба, якою було майстерно виконано це зображення, вже посіріла від часу».

До речі, уся інформація про лабіринти під Вінницею була засекречена аж до 1985 року. Можливо, про це мовчали б і довше, якби земля сама не нагадала про катакомби численними провалами.

Підземелля нагадує про себе

У 1998 році почав раптом осідати будинок міської прокуратури на Соборній. Несподівано з'явилися тріщини і прогини в стінах. Тоді й знайшли стародавній підземний хід, який ще підмила вода з пошкодженої труби водогону.

Дослідники зафіксували, що хід йшов через Соборну від Домініканського до Єзуїтського костьолу, що навпроти. Ще два тунелі йшли в боки. Тоді Володимир Книш розповів:

«Якось у центрі міста щось провалилося під землю. Я одразу ж пішов туди. Дивлячись, як просідає грунт — зрозумів, що там є підземелля. Його вже хотіли засипати, але керівники комунальної служби пішли мені на зустріч та дали шанс на короткострокове обстеження місця. Наступного дня я із товаришем потрапив у цей підземний хід та пройшов метрів 150. Далі рухатися було небезпечно, оскільки існувала загроза обвалу. На цьому все».

Тоді ж міськвиконком створив комісію, яка мала б вивчати провалля і можливості їх запобігання. Входив до неї в той час екс-заступник мера Роман Аксельрод.

— На мою пропозицію, ще тоді було обмежено рух транспорту по центральній вулиці міста і була перенесена зупинка трамвая, яка знаходилася саме над тим нещасливим ходом, — казав він. — Це мало бути тільки першим етапом. Далі мали б усе розкопати й серйозно попрацювати над цими порожнинами, не обмежуючись тільки закачуванням рідкого скла. Але через брак коштів у бюджеті, все обмежилося ремонтом дороги, та ремонтом у 2000 році трамвайних колій.

З часом через аварії у системах водопостачання ходи замились, обсипались і стали зовсім непрохідними. Але дослідники підземель кажуть, що під головною магістраллю міста, на глибині чотирьох метрів —  порожнеча…То можливо потрібно використати ці ходи і створити ще одну туристичну родзинку?

Торгові центри знищують підземні тунелі

Євген Совінський, архітектор

— Якщо починати мову про катакомби у центрі Вінниці, то варто найперше зазначити — вони існують, і їх є набагато більше, ніж це може здатись на перший погляд! Так, це туристичний потенціал, але це й небезпека просадок грунтів. Катакомби — складна мережа підземних порожнин, що споруджувались, руйнувались і демонтувались впродовж декількох століть.

Вінницькі катакомби, це синтез оборонних, монастирських, «евакуаційних», господарських та технічних підземних споруд, що були прориті в масиві твердого суглинку на глибині від 1 до 8 метрів та постійно поглинались новими етапами підземного будівництва. У Вінниці є тунелі цегляні, склепіння котрих мають 2,2 м х 3,5 м. Це саме ті монастирські тунелі, про котрі говорять, що ними могла проїхати карета.

Але часто за катакомби люди сприймають провали підвалів знесених будинків початку 20 століття, хоча інколи ці підвали пов’язані тунелями з великими магістралями катакомб.

Фактично всі будинки, що споруджувались до 1920 років, будувались з врахуванням і навіть використанням давніх підземних споруд. Це вулиця Соборна, Магістратська, Монастирська (колишня Володарського - авт.) та їх поперечні вулиці. Але вже в 1930 при споруджені Держбанку чи, наприклад, кінотеатру Коцюбинського виникали цілі колапси з закладанням фундаментів на Соборній — вони просто йшли під землю. Тоді інженерам доводилось розвідувати всю сітку підземель, мурувати «переборки», пломбувати тунелі піском чи глиною.

Так і до сьогодні мережа поступово запломбовується. Великі ділянки тунелів перебиваються новітньою забудовою, оскільки конструктивні схеми ТРЦ та ЖК потребують пальових фундаментів, що прошивають ходи або монолітної подушки на глибині 7 чи 8 метрів, що унеможливлює збереження катакомб.

Туризм у підземеллях можливий лише на територіях великих комплексів згромадження пам’яток архітектури, таких як Мури, але вони потребують комплексного дослідження, розкриття, укріплення. І найголовніше, введення в єдину туристичну концепцію об’єкта. І тут постає питання, де поставити кому: зруйнувати не можна застосувати?

Досвід Польщі: у Любліні відновили ходи і відкрили музей

У польському місті Люблін створили туристичний маршрут у підземеллі. Поляки використали його для ілюстрації історії самого міста. Він пролягає під землею завдовжки близько 280 метрів. На трьох підземних рівнях. На глибині від 9 до 12 метрів. По центру міста: від ратуші і до костелу. Історія Люблінського підземелля сягає початку XVI століття. Приблизно як і у Вінниці.

У підземеллі є 14 кімнат, в яких гід розповідає історію міста. Так звані «таємничі кімнати» — це колишні підвали будинків, які використовувалися городянами і приїжджими купцями як склади і оптові магазини, так як зверху знаходилася Ринкова площа. У зв'язку з історичними подіями різних років підвали були закинуті і замуровані.

У 1972 році було вирішено провести відновлювальні роботи і відкрити це місце для городян і туристів. Що поляки і зробили. А вже у червні 2006 року там дещо підремонтували, розмістили стенди, на яких зображена історія міста. Особливе враження справляє кімната з мультимедійним переглядом великої пожежі в місті, яка сталася 2 червня 1719 року і знищила майже увесь Люблін.

Цікаво і те, що підземеллями Любліна опікується не офіційна влада. А така собі добровільна організація людей «Брама Ґродська — Театр NN». Люди з цієї організації ставлять театральні вистави, але найголовніше, що вони популяризують історію та культуру стародавнього Любліна.

Ну і яке ж підземелля без легенд! За легендою, одна жінка-вдова звернулась до суду. Нібито якийсь багатий шляхтич силою забрав у неї все майно. Але суддя знав кривдника, і виніс вирок не на користь нещасної городянки. Не стримуючи сліз, вдова вигукнула: “Навіть чорти, і ті б пошкодували мене!”

На наступну ніч продажний суддя прокинувся від підозрілого шуму. Виглянувши у вікно, він побачив дивних істот, з голови до ніг закутаних в довгі плащі, які виходили з підвалу. Від крику судді фігура обернулася, і перед очима судді постав чорт з рогами.

Чорти змусили суддю терміново переглянути справу вдови. Повторний процес пройшов тієї ж ночі. Як тільки процес вирішився на користь городянки, один з чортів попередив суддю про відповідальність за подібні витівки, залишивши на судовому столі відбиток своєї величезної лапи.

До речі, той самий стіл з відбитком лапи можна побачити в міському Музеї на Замку. Може і у Вінниці є такі легенди, які можна було б розповідати туристам з усієї України?

Проводять у монастирі екскурсії по підземеллю

У 2017 році, у Вінницькому монастирі Братів менших Капуцинів, що на Соборній, відкрили підвали, які є частиною підземель старої Вінниці. Хоч їх у капуцинів не так вже й багато, але підземелля на глибині 14 метрів дуже зацікавило вінничан. У перший день відкриття доступу до підземелля біля входу у костел зібралося кілька сотень вінничан! Через те, що народу прийшло багато, запускали по 15 людей на хвилин 20.

І тепер капуцини проводять там екскурсії. До речі, квитки коштують від 30 до 50 грн. А деталі і записатись можна за телефоном (063)1003325 (номер працює з 9.00 до 19.00).

Формат екскурсії — благодійний, а тому кошти йдуть на процес подальшої реставрації підземелля. То ж дивлячись на попит екскурсій підземеллям, потрібно створювати пропозицію! Чи реально це?

Читайте також:

• Тісне підземелля. Показали 400-річний хід під центром Вінниці
• У центрі Вінниці знайшли підземні ходи. Їм близько 400 років

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.