«Тариф росте щороку, а коли якість?». Як пройшли слухання про нові ціни на воду

Депутат облради Геннадій Мазур і нардеп Ірина Борзова сперечалися через доцільність аудиту Водоканалу. У адміністрації підприємства заявили, що їх і так щороку перевіряють, але порушень в роботі не знаходять

У четвер, 28 травня, відбулося обговорення тарифів обласного «Водоканалу», яке підприємство хоче отримати в 2021 році. 

На слухання прийшли до півсотні людей, серед яких більшість складалася з депутатів, працівників Водоканалу та журналістів. Найбільше говорили не про ціни, а сперечалися за якість води, походження мільйонів боргів «Водоканалу» і необхідний аудит, проти якого висловилися в облраді.

Повністю трансляцію слухань зробила у своєму фейсбуку депутат міськради Ганна Давиденко. Далі в тексті розказуємо, про що говорили і до яких висновків дійшли.

Ветхі мережі та 41% втрат

На початку слухань директор підприємства Олександр Чернятинський заявив, що ці слухання є проміжними: НКРЕКП до 1 липня вимагає від водоканалів розрахунки тарифів, які будуть вводитися у 2021 році. Потім Регулятор їх перевіряє та надсилає на ще одне громадське обговорення, після чого затверджує.

— Тому цей тариф є попереднім, — сказав Чернятинський.

З презентації на слуханнях дізналися, що майже 27% водогону (169,9 з 630,4 кілометрів) є ветхими та в аварійному стані. З каналізацією ситуація трохи краща — тут аварійними є 90,6 кілометрів або ж 16,5% від 548,2 кілометрів.

І через це 33,5 мільйонів кубів води, яку Водоканал подає у мережі міста протягом року, 41% так і не доходить до кінцевого споживача — це втрати в системах подачі, розподілу та технологічні витрати підприємства. Хоча доповідач заявив про позитивну динаміку:

— Постановою НКРЕКП (від 2016 року - авт.) нам затверджено 41,98% втрат, у 2019 році по факту ми отримали 41,82%, а заплановано на 2020-й — 41,27%. Це показує, що ми працюємо над зменшенням втрат в наших мережах, — зазначив працівник підприємства.

Пізніше директор Водоканалу Олександр Чернятинський прокоментував, що частина втрат — це технологічні витрати, які потрібні для промиття механізмів, форсунок, насосів для їхньої стабільної роботи.

$40,9 млн кредиту не дають через Уряд

Надалі показали розрахунки, за якими тариф на холодну воду (водопостачання і водовідведення разом) складе 20,88 гривні за куб (без ПДВ), або здорожчає на 2,6 гривні. Ця комунальна послуга не звільнена від податку на додану вартість, тож додаємо ще 20% і виходить, що ціна холодної води стане 25,05 гривні за куб.

У проекті тарифу на водопостачання найбільше зростуть складові: заробітний фонд (13,7%), підкачка води сторонніми організаціями (8,3%), витрати на податки (5,9%). А в проекті тарифу за водовідведення: фонд на зарплату (18,4%), покриття різниці між реальною ціною води і тарифом для населення (9%).

А ще підприємство має повертати кредит, який отримало від Світового банку.

— Обслуговування кредиту закладено в тарифі на водопостачання — 1,2 гривні за куб, а у водовідведенні — 6 копійок з кубу. Кредитні кошти дають нам можливість оновлювати мережі, покращувати роботу підприємства. Відсотки низькі, і втрачати таку можливість буде мінус нам як керівництву Водоканалу, — говорить заступниця директора КП «Вінницяоблводоканал» Раїса Півторак.

До адміністрації Водоканалу поставили питання — якщо ви маєте понад 40 мільйонів доларів кредиту Світового банку, то чому не можете його використати на покращення якості питної води?

— Ми не маємо цих грошей! Вони є на рахунку в Світовому банку, але ми їх використати не можемо. Бо уряди в Україні часто міняються і банк не може домовитися про механізми використання коштів, — відповів Чернятинський.

Звідки 100 мільйонів боргів?

Напруга в залі стала зростати, коли в дискусію включилася нардеп Ірина Борзова. Вона стала запитувати чи є борги у Водоканалу та чи відомо, звідки ці борги.

— Водоканал має заборгованість 102 мільйони гривень, яка є і дебіторською, і кредиторською, — відповідав голова бюджетної комісії облради, депутат Геннадій Мазур. — Раніше всі уряди в часи незалежності робили занижені тарифи, щоб сподобатися своїм виборцям. Різницю між тарифом і реальною вартість покривали з бюджету. Це припинили робити в 2016 році, і Водоканал отримав близько 260 мільйонів гривень збитку, але тариф, що був затверджений в лютому 2020 року — вперше економічно обгрунтований — а це дозволить забезпечити якість води та модернізацію мереж.

— А чи був проведений аудит, щоб з’ясувати звідки ці 102 мільйонів боргу? — запитала Борзова.

— Аудит проводять в кінці року, але давайте без політичної складової. Тут вам не місцеві вибори. На сьогодні обласна рада не дозволяє провести аудит і не буде виділяти 1,2 мільйона гривень на оплату послуг аудиторської фірми. Бо ці кошти підуть в тариф, — відповів Мазур.

Керівник «Водоканалу» Олександр Чернятинський додав, що підприємство перевіряє й Контрольно-ревізійне управління за запитом СБУ, однак порушень в роботі не знаходять. Однак нардеп залишилася незадоволеною цією відповіддю й заявила, що буде подавати депутатський запит в правоохоронні органи з вимогою перевірити роботу підприємства.

Ціна води — 1,5 копійки / літр

Питання по якості водопровідної води було ключовим і не один раз ще пролунало на слуханнях. Проте працівники підприємства завчасно підготували порівняння, що люди, які купують бутильовану воду платять 3,39 гривні за літр, а ціна води з під крану — 1,5 копійки за літр.

— Те, що ми можемо забезпечити за нашим технологічним процесом виробництва — це безпечність води. Очищати воду до рівня «Боржомі»…. жодна європейська країна не дозволить собі очищену воду спустити в унітаз. Можливо можна ставити систему доочищення води на вході в будинок і виводити окремо на крани, з яких буде йти вода для приготування їжі, для пиття, — сказала заступниця директора КП «Вінницяоблводоканал» Раїса Півторак.

— Якщо ми підвищуємо тариф, то люди хочуть дізнатися, коли покращиться якість надання водопровідної води. Потрібні чіткі строки де та як будете виконувати роботи, та найголовніше — плани на майбутнє, стратегія. Вінничанам це цікаво, а не тільки тарифи, — сказав депутат облради Андрій Ковальов.

Такої стратегії не представили. І при цьому між двома депутатами облради счинилася суперечка, під час якої Ковальов звинуватив Мазура, що він є «єдиним, хто проти передачі обласного Водоканалу на баланс Вінниці, тоді як 16 дочірніх підприємств Водоканалу по області вже передані у власність місцевих громад».

— І це помилка була, — коротко відповів Геннадій Мазур та покинув залу слухань.

У кінці слухань голосування «за / проти» підвищення тарифів у 2021 році не було, бо за регламентом — вони були ознайомчими, всі пропозиції та зауваження опрацюють, надішлють розрахунки до Нацрегулятора, який знов-таки їх може затвердити чи ні. Але до цього обласний «Водоканал» ще раз має провести громадські слухання, які, по суті, нічого не вирішують.

Місту — Водоканал, області — борги

На слуханнях говорили, що аудиторів не пускають на «Вінницяоблводоканал», бо потрібно заплатити 1,2 мільйона гривень за їх послуги. Назви фірми не сказали. Проте, до обговорення, стало відомо, що йдеться про компанію «Делойт Україна». Ця фірма має перевірити діяльність Водоканалу та фінансовий стан підприємства, перед передачею його на баланс міської влади Вінниці.

— Строк виконання умов договору — до кінця року. Ми зробимо все якісно та вчасно, адже команда, яка тут працює, готова до співпраці, у нас є гарний зворотній зв’язок, — говорила директорка напрямку зі стратегічного консалтингу та аналітики товариства «Делойт і Туш» Діна Немирович. 

В обласній раді уже створено робочу групу, яка має запустити процес передачі КП «Вінницяоблводоканал» в комунальну власність Вінницької міської ОТГ. До того ж, обласна влада погодилася оплатити половину від вартості аудиту «Делойт», зазначав заступник голови ОДА Олександр Піщик.

Проте зараз аудиторам не дають доступ до документації. Голова бюджетної комісії облради Геннадій Мазур заявив, що віддати 1,2 мільйони гривень за послуги аудиторам, а не вкласти ці гроші у покращення якості води — це неприпустимо і буде злочином.

Ще однією конфліктною точкою між обласною і міською владою є те, що Вінниця хоче забрати лише майно підприємства, а борги залишити на балансі старої юридичної особи.

— Як голова постійної комісії з питань бюджету, фінансів та обласних програм не бачу доцільності розглядати питання передачі майна обласного комунального підприємства, а не цілісного майнового комплексу. Забрати майно, а залишити всі боргові зобов’язання на юридичній особі, тобто обласній Раді – неприпустимо, — говорив Геннадій Мазур.

— Чому вінничани є заручниками підприємства, адже головний споживач послуг – вінницька громада. Кожного місяця заборгованість бюджету становить 5 мільйонів гривень. Сорок мільйонів — не від населення, це перевідступ боргу, який накопичувався до 2015 року. На сьогодні громада Вінниці оплатила послуги на пів року наперед, — відповів йому на це заступник міського голови Микола Форманюк.

Перше і поки єдине засідання робочої групи з передачі Водоканалу на цьому і закінчилося.

У мерії, нагадаємо, раніше озвучували для чого Вінниці потрібен міський водоканал

Читайте також:

Річка за парканом: хто закрив вінничанам доступ до Південного Бугу

Буг обмілів катастрофічно. Чи вистачить Вінниці питної води?

Поліція на воді. Для чого Вінниці новий патруль і кого він штрафує

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.