Що не так з містобудівною реформою? Аргументи «за» і «проти» закону №5655

Фото ілюстративне, з відкритих джерел

• Повоєнна відбудова України може відбутися за новими правилами. Верховна Рада ухвалила закон, який вносить безліч правок у законодавство щодо будівництва.
• Прихильники змін кажуть, що цей документ посилить контроль на місцях, та зменшить кількість самобудів. Противники закону стверджують, що усе відбудеться якраз навпаки.
• А тепер розлого, які доводи сторін «за» і «проти».

13 грудня Верховна Рада прийняла закон про реформування містобудування. Втім,  його тексту досі немає на сайті Верховної Ради України. Отож про те, що він впроваджує, вдалося дізнатися лише з аргументів сторін.

Більше інструментів контролю

Ініціаторка змін, народна депутатка Олена Шуляк на своїй facebook-сторінці докладно пояснила, що закон №5655 — це про боротьбу з неконтрольованою забудовою міст, збільшення прозорості процесу будівництва та посилення ролі місцевої влади.

«На місцях є повноваження здіснювати моніторинг. Але чинне законодавство не давало для цього ніяких інструментів впливу. Законопроект №5655 змінює це і зобов’язує виконавчі органи місцевих рад моніторити забудову в громадах на постійній основі. За неналежне здійснення своїх повноважень посадові особи нестимуть визначену відповідальність», — зауважила народна депутатка.

Шуляк додала, що інструменти для моніторингу стають цифровими: оскільки вся необхідна інформація про будівництво буде знаходитися в Єдиній електронній системі у сфері будівництва, то перевірити законність конкретного об’єкта буде дуже просто.

«Через електронну систему фіксуватимуться кроки всіх учасників будівельного процесу. Усі сторони, зокрема виконавчі органи місцевих рад, матимуть електронні кабінети в е-системі та залишатимуть електронні підписи під рішеннями та документами», — написала народна депутатка Олена Шуляк.

Влада зможе зносити об’єкти без рішення суду

За нової системи впроваджуються три рівні контролю: 1) за об’єктами самочинного будівництва; 2) за об’єктами високого ризику (електронна система сама визначатиме такі об’єкти, щоб мінімізувати вплив чиновників); 3) за об’єктами, на які поскаржилися фізичні та юридичні особи.

«Під час проведення перевірки визначається наявність права на виконання робіт, усіх необхідних ліцензій та кваліфікаційних сертифікатів у підрядників та виконавців, забезпечення здійснення замовником авторського та технічного нагляду, відповідність будівельним нормам, — пояснила Олена Шуляк. — Також виконавчі органи місцевих рад, як органи містобудівного контролю, перевіряють відповідність вимогам пожежної безпеки, доступності для маломобільних груп населення, встановлення та налагодження всього внутрішнього і зовнішнього інженерного обладнання тощо».

І до того ж закон впроваджує жорстку відповідь на незаконні будівництва: за рішенням місцевої влади об’єкт будівництва можуть знести. На це не потрібно навіть рішення суду.

«Орган місцевого самоврядування може видати припис прямої дії про знесення самочинно збудованого об’єкта. Це рішення є обов’язковим до виконання, крім випадків, коли демонтаж порушує права третіх осіб або якщо суд раніше відмовив у демонтажі цього об’єкта. Серед інших можливих наслідків самочинного будівництва — приведення об’єкта до попереднього стану або його перебудова», — написала народна депутатка Шуляк.

Усе для великих забудовників

А от доводи Асоціації міст України вказують, що ця реформа містобудування робить абсолютно протилежне: замість прозорості та посилення ролі влади на місцях — повна відсутність контролю. 

Перед тим, як Верховна Рада ухвалила закон 5655, Асоціація надіслала звернення мерів до нардепів, під яким підписався, зокрема, і Вінницький міський голова Сергій Моргунов.

«Ми, голови українських міст, сіл і селищ, висловлюємо свою позицію та наголошуємо, що у цьому питанні абсолютно одностайні та категорично проти ухвалення цього законопроєкту, — йдеться у зверненні. — Асоціація міст України, як найбільша асоціація органів місцевого самоврядування, чітко висловила свою позицію: не можна допустити ухвалення цього документа у тій редакції, яка існує наразі».

У тексті звернення наводять такі аргументи:

1. Законопроєкт створює умови для монопольного централізованого допуску будівельників на ринок. Тим, хто потрапить туди, буде дозволено створити приватний орган контролю містобудівної діяльності без жодного впливу держави чи місцевого самоврядування.
2. Контроль і нагляд місцевого самоврядування знищуються шляхом заміни їх на моніторинг, який охоплює «лише спостерігання за самовільним будівництвом».
3. Вводиться будівельна амністія та відшкодування вартості будівництва самовільним забудовникам з місцевого бюджету, а також порушуються права власників земельних ділянок, адже відповідальності за самовільне будівництво не буде.

Крім того, міська влада вважає, що таким чином ліквідується можливість громадськості контролювати законність забудови та впливати на незаконні будівництва, а також «знищуються досягнення реформи децентралізації, вся галузь централізується та звільняється від реального контролю».

Закон обмежує в правах громади

Підтримали вимогу спочатку не голосувати, а потім ветувати закон №5655 архітектори, юристи, громадські активісти. Їхні аргументи дуже схожі, тому наводимо аналіз ризиків містобудівної реформи від заступниці голови Архітектурної палати України Анни Кирій.

1. Забудовники контролюватимуть самі себе. Містобудівний контроль передають приватним структурам. Забудовники зможуть створити такі компанії для контролю самих себе.

Щоб зареєструватися в Мінрегіоні, кожна організація з приватного контролю повинна мати обов’язковий договір страхування на суми 3-5 мільйонів євро. Такі приватні структури створять собі лише великі забудовники.

2. Місцева влада обмежується в правах. Органи місцевої влади не зможуть вписати в містобудівні умови та обмеження на будівництво об'єкта жодних додаткових умов, окрім висотності, щільності та відстаней від вулиць.

За концепцією цієї реформи, місцева влада може створювати свої органи контролю, але тільки забудовник вирішує звернутися до них чи до своєї приватної структури.

Утримання таких органів стане недоцільним, бо вочевидь забудовник обиратиме свої приватні структури. Органи місцевої влади зобов’язані здійснювати моніторинг забудови, але позбавлені права навіть заходити на ділянку. Якщо все ж таки знайдуть незаконну забудову – вони можуть лише написати скаргу в містобудівний контроль (той самий приватний за контрактом у забудовника).

3. Громадські слухання проектів забудов у минулому. Депутати прибрали із закону «Про архітектурну діяльність» навіть можливість обговорення проєктів будівництва. Громаді залишили тільки участь в слуханнях на вже розроблену містобудівну документацію. 

Прав ініціювати перевірки, писати скарги чи висловлювати свою думку стосовно об’єктів будівництва для громади не передбачено. Ініціювати містобудівний нагляд зможуть лише ті фізичні особи, у кого зареєстровані речові права на конкретний об'єкт будівництва.

Від Президента України просять вето

Закон №5655, перед тим як набути чинності, має підписати президент України Володимир Зеленський. Не робити цього, а навпаки — накласти вето на закон, запропонували посадовцю у зверненні, на сайті петицій до президента.

«Нові містобудівні норми під виглядом лібералізації містобудівної сфери та пришвидшення будівництв фактично розв'язують руки великим забудовникам, яким тепер не доведеться проходити перевірки від органів місцевого самоврядування, — йдеться у зверненні, яке створив Владислав Проценко. — Перевірки будівництв та документації за цим проектом можуть бути здійснені приватними фірмами, а роль головних архітекторів міст у цьому процесі значно обмежується. Окрім цього пропонується створити «Містобудівну палату» при Міністерстві розвитку регіонів, повноваження якої дуже схожі з сумнозвісною «Тендерною Палатою». Відтак, процес хаотичного забудування наших міст і паплюження історичних пам'яток буде пришвидшений».

Ця петиція за добу набрала необхідну кількість підписів: замість 25 тисяч підписів, звернення отримало майже вдвічі більше — 42 тисячі голосів підтримки.

На вашу думку, містобудівна реформа, яка впроваджується законом №5655 наведе лад у забудові Вінниці або навпаки, спричинить хаос? Пишіть у коментарях!

Раніше, нагадаємо, ми розповіли, що у Вінниці розробляють план повоєнної забудови міста новим житлом.

Читайте також:

Комплексу «BOGUN» у Вінниці не буде? Чому арештували земельну ділянку готелю «Південний Буг»

Розвиток Вінниці у воєнний час: що було зроблено у 2022-му та які плани на 2023 рік?

У державній власності та з бомбосховищем: яким має бути соціальне житло для переселенців?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.