«Замостя і Вишенька є найкращими для забудови». У Вінниці розробляють план післявоєнного будівництва житла

• На початку грудня презентували результати дослідження «Кризовий план житлового будівництва у Вінниці». Мета проекту отримати відповіді на питання: скільки, де, якого і як може бути створено житла у Вінниці? 
• А потреба в ньому в наступні десять років може зрости в рази — більше житлової нерухомості треба і вінничанам, що потребують поліпшення житлових умов; і тим переселенцям, які у нашій громаді залишиться й у післявоєнний час.

Серію дискусій з фахівцями із «Урбанини», CANactions та CEDOS організував вінницький «Інститут розвитку міст» та «Агенція просторового розвитку» за підтримки німецького товариства GIZ.

Декілька місяців спеціалісти досліджували проблему житла у Вінниці з різних сторін. Ознайомлювалися з досвідом будівництва соціального житла за кордоном. Опитували вінничан та переселенців про потребу у власних квадратних метрах. А також з’ясовували, яку роль в цій забудові може відігравати муніципальна влада, пояснив директор «Інституту розвитку міст» Назар Коваленко.

«Будівництво в існуючих кварталах є кращим за новобудови на околицях»

У підсумку, проаналізувавши 12 районів Вінниці, команда «Урбанина» продемонструвала, що наразі найбільше ущільнення та нова забудова можлива на Замості та Вишеньці, а тому основна частина нової забудови має припадати саме на ці райони.

«Адже у них відповідна щільність населення та робочих місць, також вони мають вільні місця в школах та дитячих садочках, наявні лікарні та магазини, транспортна мережа й озеленення», — йдеться у висновках.

Також серед пропозицій для нового житлового будівництва пропонуються й інші райони. Наприклад, в Академічному можна потенційно побудувати 1 мільйон 65 тисяч «квадратів» житла. А от у Центрі, в чотири рази менше — 247 тисяч квадратних метрів.

Але звідки взяли ці цифри?

— Це сукупність відкритих даних про території, які: наразі є вільними; де вже триває зведення будинків, але вони ще не здані в експлуатацію; та ті ділянки, що зараз виставлені на продаж, — розказав директор «Агенції просторового розвитку» Максим Кравчук. — Втім, забудова у таких масштабах, які вказані на графіку, може відбутися лише за ідеальних умов, коли є всі необхідні ресурси.

Значно більшим ресурсом для забудови, на думку Кравчука, є ті території, що наразі забудовані старими приватними та багатоповерховими будинками.

— Їх можна було б знести та забудувати новим житлом. Але цей пласт ми не досліджували, адже тут передусім залежить все від бажання власників цієї нерухомості, — розповів директор «Агенції просторового розвитку».

Питаємо, а така побудова нового житла у вже існуючих кварталах хіба не призведе до погіршення транспортної ситуації у Вінниці? Де і так вже на дорогах забагато машин, та й дефіцит паркомісць.

— Ущільнення забудови не можна характеризувати, як виключно негативне явище, — відповів Максим Кравчук. —  З точки зору інфраструктури, краще, щоб нове житло з'являлося в центрі міста, де у людині в пішій доступності робота, заклади, школи та дитсадки для дітей. Водночас коли у людини житло за межами міста, або в тих районах, де слабко розвинута інфраструктура, то ця людина вимушена користуватись власним авто. Тим самим, додаючи навантаження на вінницьку транспортну інфраструктуру.

— Навіть у вже сформованих районах, де зводять новобудови, не завжди є вільні місця, наприклад, у школах і дитсадках, — зауважив журналіст. — Це також важливий нюанс, який потрібно враховувати.

— Однозначно, садочки та школи будуть добудовуватись. Але, знову ж таке, якщо це буде ущільнення тих районів, що вже забудовані й воно не передбачає приїзду нових мешканців, то в нас є місцеві жителі, які хочуть покращити свої житлові умови, — розповів директор «Агенції просторового розвитку» Максим Кравчук. — Тобто, наприклад, люди, що живуть на Вишеньці, діти яких й так відвідують дитсадки та школи на Вишеньці, не потребуватимуть місця для своїх дітей у нових школах і дитсадках, якщо переїдуть в нову, більшу квартиру у своєму ж мікрорайоні.

А де брати гроші на квартири? Допоможе соцжитло

Втім, будівництво нового житла — це лише половина проблеми. Бо як показало опитування CEDOS, і у вінничан, і у переселенців недостатньо коштів, щоб придбати омріяні квадратні метри.

Тож спеціалісти аналізували, як влаштоване соціальне житло у Відні (Австрія), Тюбінген (Німеччина) та Цюрих (Швейцарія), та дізнавалися, яку роль в організації соцжитла відіграє місцева влада. Щоб перенести цей досвід на Вінницю.







Втім, тут є як мінімум один юридичний казус, розповів журналісту заступник міського голови Андрій Очеретний.

— Суттєва невідповідність між ними й нами у комунальних тарифах. В Україні, тарифи для юридичних осіб є значно вищими за тарифи для побутового споживача, — каже Очеретний. — А чому це застосовується до соціального житла? Бо така нерухомість буде оформлена на комунальне підприємство-юридичну особу. Відтак, людина, що отримає в оренду соціальне житло, вимушена буде платити за тими тарифами, які встановлені для юросіб.

Тож, навіть ефект від пільгової оренди може бути мінімальним або взагалі не відчутним через вартість комуналки, вважає заступник мера.

— Над подолання цього та інших викликів ми якраз і працюємо, — сказав Андрій Очеретний. — Поки, за робочу модель, взяли чинну програму «Муніципальне житло», яка є успішною та забезпечує житлом, нехай і не велику кількість, працівників бюджетної сфери, військових, медиків та переселенців.

На 2023 рік заплановано розробити План дій, який включатиме пропозиції щодо ущільнення житлової забудови, створення доступного житла в гуртожитках, які не використовуються, а ще спробують оновити програму «Муніципального житла». Результати цих трьох досліджень складуть основу для подальшого обговорення проблемного питання щодо житлового будівництва у Вінниці та якісній відбудові у повоєнний час.

— Це все ще у роботі. Ми зараз все ще аналізуємо ті ресурси, які ми маємо і шукаємо шляхи, як їх раціонально використовувати у майбутньому, — сказав директор «Агенції просторового розвитку» Максим Кравчук.

— Як тільки ми матимемо механізми та готові алгоритми дій, то будемо говорити вже про застосування нової програми не тільки у Вінниці, а й пропонувати її для повоєнної відбудови на всеукраїнському рівні, — додав заступник міського голови Андрій Очеретний.

Дослідження та організація публічних заходів відбулися за підтримки проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні II», який виконується німецькою урядовою компанією «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH». Проєкт фінансують Уряди Німеччини та Швейцарії.

Раніше, нагадаємо, ми розповідали, як за кордоном будують соціальне житло.

Читайте також:

Комплексу «BOGUN» у Вінниці не буде? Чому арештували земельну ділянку готелю «Південний Буг»

Планують житловий квартал в районі Аграрного університету. Триває обговорення проекту забудови

У державній власності та з бомбосховищем: яким має бути соціальне житло для переселенців?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.