«Поки лікувався, мене записали у СЗЧ»: офіцер довів, що він не дезертир, але як повернути зарплату?

• Професійний військовий-доброволець захворів на війні, але поки лікувався, військова частина подала його у… розшук.
• Людина, яка боронила країну на фронті, опинилася без грошей: Міноборони не платить, пенсію не оформили, а час виплати за групу інвалідності ще не настав.
• Як таке сталося? Як офіцер відновив чесне ім’я? Якої допомоги потребує нині? Про це він розповів журналісту «20 хвилин».

Коли офіцер-артилерист Олексій Фоміних прийшов у ТЦК проситися на фронт, йому дали на збори три години. У Могилів-Подільському ТЦК такий поспіх пояснили тим, що професійні артилеристи вкрай потрібні у районі бойових дій. Це був початок січня 2023 року.

Не може вийти навіть за поріг будинку

Олексій Фоміних випускник Сумського вищого командного артилерійського  училища, задовго до початку війни звільнився з армії, нині проживає у селі Липчани Могилів-Подільського району.  

Його направили на курси підготовки до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. Через два місяці він отримав посаду старшого офіцера артилерійської батареї у 77-й окремій аеромобільній бригаді Десантно-штурмових військ.

Далі — дорога пролягла на фронт.

Чому офіцера-добровольця записали у «дезертири»? Як йому вдалося відновити чесне ім’я? Як добивається повернення зарплати? Каже, заборгували за 17 місяців. Про це військовий розповів журналісту «20 хвилин».

Нині чоловік у важкому стані: ледве ходить, зізнається, що не може вибратися навіть за поріг будинку, продовжує збільшуватися маса тіла, через це звичайне ліжко не для нього, а спеціального немає.

Людина, яка боронила країну на фронті, опинилася без зарплати: Міноборони не платить, пенсію не оформили, а час виплати за групу інвалідності ще не настав. Військову пенсію йому не оформили. Подав документи через фахівчиню з питань супроводу ветеранів Яришівської громади Олену Щербань. Від неї дізнався, що військова частина не відповіла на запит ТЦК про надання документів про зарплату. У розмові з журналістом пан Олексій повідомив. Що документи на оформлення пенсії передали з Могилів-Подільського ТЦК в обласний ТЦК.

Єдине, чого йому вдалося добитися, — встановлення другої групи інвалідності з доглядом через повну втрату працездатності.

 «Я не сидів у тилу, був на «нулі» у Бахмуті»

—Все почалося з Бахмута, — розповідає Олексій Фоміних. —  Був травень  2023 року. Ми стояли на «нулі». На той час там тривали страшні бої. Артилерія разом з іншими підрозділами відбивала атаки, знищувала техніку, боєприпаси, живу силу.

Після одного з боїв Олексій звернув увагу, що його підводить серце. Думав, це щось тимчасове, від великого перенапруження сил, вважав, що минеться. Але симптоми болю повторилися знову і знову. Ще й ноги почали боліти.

На війні хворіти нема часу, однак військовий зрозумів, що йому потрібна допомога медиків.

Щоб краще уявити, що сталося, співрозмовник зачитує фрагмент з медичної довідки: «при незначному фізичному навантаженні спостерігаються перебої у роботі серця, біль колючого характеру у лівій половині грудної клітини, біль у нижніх кінцівках, що посилюється при навантаженнях, набряки та трофічні виразки, збільшення маси тіла».

Офіцер не міг навіть у думках припустити, що його захворювання призведе до великих проблем не тільки із здоров’ям. Не вірив, що у військовій частині його зроблять… дезертиром.

Лікувати військового артилериста почали з 13 червня 2023-го. Спершу відправили до міської клінічної лікарні №2 у Полтаві, далі — у Миргородську лікарню інтенсивного лікування. Після того був військовий шпиталь у Дніпрі. Нарешті у Центрі кардіохірургії рекомендували операцію, але оперувати не стали.  

Після митарств з обстеженням у лікарнях офіцера відправили у... військову частину, на пункт постійної дислокації (ППД).

«Якби не медик, я б там дуба дав»

Військовий уточнив, що ППД їхньої частини розташований на Дніпропетровщині.

—Піднятися на  третій поверх для мене було немислимо, — каже військовий. — Я по землі важко ходив, а тут треба було йти по сходах вгору, а потім спускатися вниз. Якби не медик нашої частини, я б там дуба дав. Медик домовився у лікарні, щоб  мене взяли лікувати і мене поклали на стаціонар.

За словами співрозмовника, всі довідки про медичні обстеження з висновками лікарів він передав у свою частину. Фоміних уточнює: медичні висновки з кожного лікарняного закладу, де його обстежували чи лікували, є у його військовій частині. Він упевнений, що командування знає про його стан здоров’я.  Начальству доповідають про кожного бійця: де, хто знаходиться.

На ППД його, хворого з купою болячок, відправляли два рази.

Якби не медик і волонтери, не уявляє, чим би закінчилося його перебування у казармі. Точніше, у будівлі, пристосованій під казарму.

Волонтери завезли його додому. Після далекої дороги хвороба одразу дала про себе знати. Довелося викликати швидку і його поклали у Могилів-Подільську окружну лікарню інтенсивного лікування. Він і про це він повідомив у військову частину. На запитання журналіста, з ким конкретно спілкувався, відповів, що про його стан і місце знаходження знав їхній медик, а також дехто з представників частини.

"На словах казали лікуйся, а насправді подали у розшук"

Військовий Олексій Фоміних під час нашої з ним розмови декілька разів повторював: «Всі медичні документи я постійно пересилав у військову частину. Крім того, по телефону говорив, що ноги гниють, ходити не можу, маса тіла стала ще більша. Вони слухали, на словах, ніби співчували, казали лікуйся, а тоді говорили, щоб повертався у частину. Я фізично не міг це зробити».

Після однієї із телефонних розмов з ним розмовляли з матюками, а тоді сказали: «Ми тебе подали у СЗЧ». Хто саме це сказав, офіцер не став уточнювати.

Назвав дату подання у СЗЧ — лютий  2024 року.  Найбільш парадоксально, що сталося це уже після того, як ВЛК визнала його непридатним до служби.  

Саме так, стверджує військовий. Рішення ВЛК датоване груднем 2023 року.

Коли надійшли документи, що я списаний зі служби, переслав їх у військову частину, каже військовий. Їх не одразу прийняли, але, зрештою, мене звільнили зі служби.

30 липня нинішнього року його звільнили зі служби.

У рішенні ВЛК є запис, який неприємно вразив військового. Каже, там зазначено, що його захворювання сталося не під час участі у захисті Батьківщини, а під час проходження служби.

—Таке враження, що я не воював на «нулі», не був під обстрілами, а просто десь там проходив службу, — говорить артилерист. — Не розумію я таких висновків.

У листопаді 2025 року Фоміних вдалося оформити групу інвалідності. Зробити це теж було непросто. Кажуть, що після реформування МСЕК оформити документи стало простіше. Військовий не відчув цього. Три місяці чекав  рішення. 13 листопада йому встановили другу групу інвалідності з доглядом через повну втрату працездатності.

СЗЧ визнали незаконним, але зарплату не повернули

—Справа про СЗЧ шита білими нитками, — продовжує розповідь Олексій Фоміних. — Я сам добивався правди. І мені це вдалося.

За його словами, після звернення до ДБР, було проведено розслідування. Після постанови ДБР закрили кримінальне провадження у справі про те, нібито я самовільно залишив військову частину. Нарешті мене звільнили з війська за станом здоров’я.

—У постанові ДБР сказано, що військова частина має повернути мені гроші — по 30 тисяч за весь період,  а це 17 місяців, — говорить військовий.

Артилериста, який ризикував життям на війні і втратив там здоров’я, військова частина позбавила платні. У лютому 2024-го, коли його оголосили у розшук, одразу заблокували банківську картку.

Каже, нині, ніби картка розблокована, але там мінус 58 тисяч гривень, ці гроші списали з картки.

На всі його звернення до військової частини, офіційної відповіді не може отримати. Співрозмовник уточнив, що так  само не відповіли на запит адвоката.

У захисника країни двоє неповнолітніх дітей. А він не має за що їх утримувати. Так само нема за що купувати ліки.

Якщо військовий підтвердить сказане документами, то правда на його стороні

Кричущу історію військового артилериста Олексія Фоміних журналіст «20 хвилин» розповів адвокату Наталії Опольській. Попросив прокоментувати ситуацію.

—Якщо військовий підтвердить сказане документами, то правда на його стороні, — каже співрозмовниця. — Чому наголошую на документах? У моїй практиці бували випадки, коли військові на словах розповідають одне, а документально ситуація не співпадає зі сказаним.

Під час розмови адвокат одразу уточнила, у який період військовий оформив групу інвалідності до того, як його визнали СЗЧ, чи після того. Зазначила, що це важливий факт у доведенні його правоти.

Запитали у право захисниці, чи не могла б вона допомогти військовому добитися через суд повернення зарплати?

Адвокат попросила надати їй для ознайомлення документи. Олексій Фоміних обіцяв їх надіслати. 

- Я не хочу нічого, крім справедливості, і щоб держава ставилася до захисників так, як вони на це заслуговують, - каже на закінчення розмови воїн-артилерист.

Читайте також: 

«У полон я не здамся, там мене не шукай»: одна частина тіла Героя у Харкові, друга — у Кривому Розі

«Чув, що їх викрала міліція»: колишній голова Гайсина розповів, як зникли скульптури сфінксів

«Якщо загину, пофарбуй мені ірокез»: пропозицію коханій зробив на Говерлі і пішов на війну

 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.