«Ніхто не поступився місцем військовому, він сів на підлогу на наплічник»: випадок у трамваї
- Про неповагу до військового розповіла жінка, яка втратила на війні сина і продовжує допомагати тим, хто боронить країну.
- Що їй сказав у трамваї чоловік у військовому одязі? І чому їхня відверта розмова не всім сподобається?
«Заходжу у «забитий» людьми трамвай і бачу військового, який сидить на підлозі на своєму рюкзаку, дивлюся на тих, хто поруч з ним — нуль реакції, аби поступитися місцем», — це фрагмент з допису пані Валентини, жінки, яка у перший рік великої війни втратила у бою єдину дитину, сина Андрія.
Про що вона говорила у трамваї з тим, хто приїхав з фронту? Деякі фрагменти з цієї розмова не всім сподобаються. Але сказані слова відверті та справедливі.
«Після побаченого думала, писати чи не писати, виносити на люди чи махнути рукою, — читаємо у дописі Валентини. — Хіба це один такий випадок? Багато-хто бачив або чув про схожі ситуації. Так само, як кожен з нас знає, що поруч живе немало тих, кому все, даруйте, по-барабану, вони байдужі до всього».
Пані Валентина підійшла до чоловіка, який прилаштувався на наплічнику, запропонувала допомогти, сказала, що попросить когось з молодих, аби поступилися місцем. На що почула у відповідь: «Та я вже вмостився, мені так зручно, не до такого звик, все добре, дякую, не турбуйтеся».
«По всьому було видно, що чоловік стомлений, можливо, відчуває біль через хворобу чи поранення», — пише далі мати полеглого воїна.
Їй захотілося підтримати його хоча б елементарною увагою. Та й добре слово не завадить. Хотілося, аби відчув, що тут, у тилу, не всі байдужі до оборонців країни.
Вони перекинулися кількома фразами. Те, що сказав військовий, підштовхнуло Валентину написати про випадок у трамваї і поширити свій допис.
— Нас поважали у перші дні війни, а зараз ми нікому не потрібні, — від цих слів чоловіка, який повернувся з фронту, жінка ледь стримала сльози.
Своїм тихим спокійним голосом він додав ще одну фразу: «Уже дехто каже, мовляв, ти чого туди пішов, не міг відкупитися, як це зробили інші?»
«Після почутого я пережила вибух злості, — пише далі Валентина. — Бо слухала його і розуміла, що він правий. Не всі поважають військових. Не всі взяли до рук зброю. А скільки людей переховується, аби не піти на війну? Точно не відомо, але розуміємо: таких багато».
Після відвертих слів військового пані Валентина також не стрималася і написала: «Любі наші оборонці, насправді ви перестаралися, зробивши так, щоб тут, у тилу, не знали війни. На жаль, люди цього не оцінили і продовжують не цінувати».
Її слова не всім сподобаються, але жінка не змовчала. У неї загострене почуття справедливості. Воно стало ще сильнішим після втрати сина.
Мати полеглого воїна уточнила, що повагу до оборонців країни мають ті, чиї рідні нині на війні, а також ті, хто втратив у бою дорогих людей.
«Мені особисто дуже боляче спостерігати неповагу до тих, хто нас захищає, завдяки кому ми живемо у своїх домівках, ходимо на роботу, займаємося особистими справами, але при цьому забуваємо, що таку можливість дають нам вони — наші воїни світла», — закінчує свій допис пані Валентина.
За її словами, чомусь, у нас мало людей, які поважають військових.
Чи стикалися ви особисто з проявом неповаги інших людей до військового?
Читайте також:
Мамина кровиця врятувала сина: історія жінки, яка за 45 років донорства здала понад два відра крові
Мама мріє забрати тіло сина з Маріуполя: фільм «Христос» створили з кадрів з телефону морпіха
Подякуй журналісту гривнею
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
