На Коріатовичів збили очільника «Дорожнього контролю». Пригадуємо й інші сутички за участю вінницьких активістів

• Захоплення ОДА і вʼязниця за порваний портрет президента. Мітинги за звільнення очільника обласної поліції Шевцова і бійки напередодні відкриттям кладовища на Сабарові. Підпал макета трамвая оголеною дівчиною та рейдерське захоплення заводу. Криваві сутички під час візиту Порошенка та спроба вінничан штурмувати міську раду у Жмеринці. 
• Склали добірку про дії «хороших» та «поганих» активістів з нашого міста, що сталися впродовж останніх десяти років.

Однією з найгучніших вінницьких тем останніх днів став конфлікт на вулиці Князів Коріатовичів, коли збили відомого активіста Володимира Затайдуха. Він є очільником громадської організації «Дорожній контроль Вінниця». 

Чоловік з іншими активістами приїхав до дитячого садочку, вхід до якого перекрили великими бетонними плитами. Люди, які так вчинили, вважають цю земельну ділянку своєю власністю і їм не подобається, що інші нею користуються. Щоправда, місцеві активісти стверджували, що земля комунальна. 

Між сторонами спалахнув конфлікт. У підсумку Віталій Вітюк, чоловік, який вивантажував плити, сів в автівку та наїхав на Затайдуха. Очільник ДКВ отримав чисельні травми й був госпіталізованим. Порушника затримали. У суді йому обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 60 діб. 

Однак це далеко не перший випадок, коли ​​вінницькі активісти, «хороші» чи «погані»,  потрапляють у сутички за свою позицію. У цій публікації пригадаймо й деякі інші. 

Штурм ОДА

На початку грудня 2014 року сотні протестувальників розпочали штурм будівлі Вінницької обласної державної адміністрації. Міліція намагалася завадити протестувальникам потрапити всередину, але зробити цього в них не вийшло. Активісти майже безперешкодно потрапили до кабінету губернатора Анатолія Олійника, затягнули туди сміттєвий бак і порвали портрет президента.

Серед вимог мітингувальників було: зняття з посад губернатора, начальника обласної міліції, прокурора області, негайних перевиборів обласної, міської та районних рад, звільнення керівників всіх департаментів.

Президентський портрет

За два дні опісля порваний портрет президента Порошенка перетворився на кримінальну справу проти активіста Юрія Павленка, відомого під псевдо «Хорт». Вінницький міський суд виніс вирок — 4,5 роки позбавлення волі за статтею 294 кримінального кодексу України «організація масових заворушень». Вирок «Хорт» назвав «політичним замовленням». Винним себе не визнав. 

Вже у 2016 році, після великої кількості слухань та акцій на захист активіста, апеляційний суд Вінницької області звільнив Павленка з-під варти. За кілька років «Хорт» знищив виставку «Квантовий стрибок Шевченка», яка проходила на станції метро Тараса Шевченка у Києві. Вінничанин запевняв, що такі портрети Кобзаря є наругою над Шевченком. Через цей інцидент виставку, що зображала поета в ролі різних кіногероїв та історичних постатей, передчасно закрили.

Вінницька месниця

На початку війни, у 2014-му, а потім і в 15-му роках про активістку Віту Заверуху без перестанку писали вінницькі видання. Спочатку як про «бандерівку», потім про «месницю», далі — «терористку». Вона воювала у лавах батальну «Айдар». Була арештована за нібито співучасть у розстрілі двох міліціонерів. Сиділа в київському СІЗО, вийшла на волю завдяки благодійнику, що сплатив за неї понад півтора мільйона застави. Соратники з квітами зустрічали її з СІЗО. 

На початку великої війни вже ексвінничанка вступила до лав Київського ТрО. Мала псевдо «Вітамінка». Подальша її доля невідома.

Справа Шевцова

Березень 2016-го вінничани запамʼятали протестами проти тодішнього очільника поліції області Антона Шевцова. Активісти, на чолі яких була автомайданівка Таїсія Гайда, вимагали відсторонення його з посади. Шевцову закидали прихильність до росії. Особливо містян обурило, що правоохоронцями у регіоні керує людина, яка разом з синами та дідом-ветераном брала участь в параді до Дня перемоги у Севастополі. Це відбувалося вже після анексії півострова. Це був той самий парад, який згодом назвали путінським, адже на ньому «святкували подвійну перемогу: у Великій вітчизняній та повернення Севастополя в склад росії». 

Добровільно очільник поліції йти не хотів. Тому активісти почали палити під ГУНП шини. Згодом вони перекрили трасу у бік Києва. В надії на підтримку Шевцов поїхав до голови Нацполу Хатії Деконаїдзе, однак ця зустріч закінчилася його рапортом про звільнення. Вже після початку повномасштабного вторгнення СБУ повідомила Шевцову про держзраду через роботу на фсб. За даними служби, він готував план терактів проти України.

Новий цвинтар

Влітку 2017 року у Вінниці й на прилеглих територіях майже не лишилося місця для поховань. Вихід з ситуації знайшли в облаштуванні кладовища на Сабарові. Місцевим жителям ідея, мʼяко кажучи, не сподобалася. Вони почали протестувати проти рішення міськвиконкому. Згодом це переросло у сутички. 

Під час однієї з таких на місце приїхали чоловіки спортивної статури у капюшонах та масках. Після невдалої спроби відтіснити місцевих жителів з поля, що на ньому й мали облаштувати цвинтар, тітушки почали побиття не згодних піти. Дісталося кільком активістам та журналістам. Їм розбили обличчя та розпилили біля них перцевий балончик. У підсумку на Сабарові таки з'явилося кладовище, місце на якому вже закінчується. 

Спалений «трамвай»

За кілька місяців потому галасу наробила акція скандального руху Femen (нічого спільного з фемінізмом, — авт.), коли одна з його активісток Аліса Виноградова, у напівоголеному вигляді підпалила фотолокацію біля магазину «Рошен» на Соборній. Свій вчинок дівчина пояснила обуренням фінансовими аферами президента України Петра Порошенка. Після цього її прозвали «Аліса Вогник». 

Активістку швидко затримали й вже за декілька днів пройшло перше слухання у міському суді. Дівчині загрожувало до 7 років ув’язнення. Прославилася Аліса й іншими схожими акціями: у Ватикані оголеною намагалася викрасти статуетку немовля Ісуса, а на Віденському балу в Австрії вона вибігла на червону доріжку. На оголеному тілі був напис англійською: «Вигнати на *** з балу українського шоколадного барона». В обидвох випадках її заарештовувала поліція.

Памʼятник Небесній Сотні

На самому початку 2018 року, після мітингу, пов’язаного з перенесенням погруддя Шевченка та встановленням на його місці пам’ятника Небесній Сотні, невідомі побили двох активістів Дениса Котова та Владислава Дороша. 

Відомо, що Денисові подзвонила дівчина, представилася журналісткою й попросила про коментар. Прийшовши у зазначене місце до хлопців підійшло пʼять невідомих, які дістали бейсбольні битки та газові балончики. Після цього правопорушники втекли. 

Одному з активістів поламали руку, він дістав серйозний забій ноги та плеча. Іншому розбили ніс та голову, на тілі було чимало гематом. За цим фактом поліція порушила кримінальне провадження. 

Розкрадання в армії

Навесні того ж року майже в самісінькому центрі Вінниці сталася масова сутичка між представниками Нацкорпусу та Національних дружин з поліціянтами. Зо дві сотні активістів організованою колоною рушили до будівлі «Книжки», біля якої тодішній президент Петро Порошенко зустрічався з виборцями. Метою акції було привернення уваги суспільства, та очільника держави зокрема, до розкрадань в армії. 

Прорватися до точки призначення націоналістам не дозволив щільний кордон зі спецпризначенців. Після штовханини розпочалася бійка. Правоохоронці застосовували кийки, натомість протестувальники використовували сльозогінний газ, фаєри та каміння. Кількох активістів затримали та доставили до відділку поліції. 

Колишній коп на підпитку

У липні 18-го на вулиці Академіка Янгеля активісти «Дорожнього контролю Вінниця» побачили за кермом автівки колишнього працівника патрульної поліції, який, за їхніми словами, був у стані наркотичного сп’яніння. Вони заблокували машину і викликали на місце поліцію.

Поки останні складали протокол про порушення, між активістами «ДКВ» та кермувальником розпочалася бійка. На місце прибуло ще кілька екіпажів патрульних, аби вгамувати сторони конфлікту. Колишнього правоохоронця госпіталізували до лікарні. Відкрили провадження за хуліганство. 

Рейдерське захоплення

У 2019 році кілька сотень так званих активістів, читати тітушок, захопили приміщення консервного заводу, що на вулиці Дубовецькій. Протистояти молодикам приїхали поліціянти та спецпризначенці у повному екіпіруванні. По ним летіло каміння. 

Довгий час поліція не діяла, що дало можливість багатьом тітушкам втекти. Коли частини вже не було на території підприємства, почався штурм. За даними поліції,  затримали близько 50 людей. 

Заворушення у Жмеринці

Взимку 20-го року кілька десятків представників обласної організації Нацдружини увірвалися до приміщення Жмеринської міської ради, щоб зірвати сесію. Активісти кидали каміння та димові шашки, пошкодили вхідні двері та меблі в приміщенні, побили вікна. 

За словами протестувальників, поштовхом до їхнього приїзду у Жмеринку стало побиття студенток ДонНУ. Дівчата проводили соціологічне опитування на предмет корупції і довіри до керівництва міської ради у різних містах, однак у Жмеринці їхній намет розтрощили, а самих студенток побили. Крім того, у протестувальників були питання до місцевих посадовців, яких вони підозрювали у корупції. 

На місце приїхала поліція. Почалися бійки. Постраждало вісім поліціянтів та четверо осіб, які вчиняли правопорушення. Їм усім надали медичну допомогу. За вчинення хуліганських дій затримали та доставили до відділку 11 осіб. 

Читайте також:

Автомобілі голів вінницьких МСЕК: скільки коштують і в кого найдорожча машина?

Резонансне убивство 26-річної жінки в Кирнасівці: кривдник отримав довічне ув'язнення

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.