Музей Леонтовича в Марківці обладнаний мультимедійними екранами та терміналами

Двері першої зали відкриваються, і кімната у фіолетових і білих тонах наповнюється музикою, створеною композитором.

— У нас музей співає, — каже його завідувачка Ольга Прокопенко і проводить залою, показуючи інше сучасне обладнання. — Надалі плануємо, щоб він у нас і на вулиці співав на різдвяні свята.

Перша зала — «Вінниччина — батьківщина М. Д. Леонтовича», присвячена його життю та творчості. Тут на стінах висять великі пейзажні картини міст, де перебував Леонтович у різні часи свого життя. Їх чимало: село Шершні, Немирів, Шаргород, Кам'янець-Подільський, Чуків, Тиврів, Вінниця.

Під картинами представлені експонати. Наприклад, вирізаний лобзиком каркас годинника знаходиться під скляним панцирем.

Копії ж листів, документів та фотоматеріалів — без скла. Досить зручно, адже можна прочитати і сфотографувати.

Цінним надбанням музею є чорне піаніно, на клавішах якого навіть краплі від свічок залишилися. Музичний інструмент стоїть посеред зали, а над ним — великоформатний портрет Леонтовича 1921 року. Авторство належить Борису Реріху.

Протилежна стіна ефектно розписана назвами творів митця, текстами. Схожа на чернетку композитора. Поряд — мультимедійний термінал, на якому можна переглянути фотографії і прочитати біографію.

— Тут уміщена інформація, яка не помістилася в експозицію музею, — каже Ольга Прокопенко. — На ній ознайомлюються з аудіозаписами, відеозаписами. Можна також під'єднати навушники, щоб нікому не заважати.

На ще одному мультимедійному пристрої демонструють фільми і виконання «Щедрика» у різних світових інтерпретаціях різними мовами. Пригадуєте фільм «Один удома»? У музичному супроводі першої та другої частини впізнається ця українська пісня, яка стала вже народною.

У другій залі відтворений кабінет батька, який був священиком. На полицях стоять духовні книги, церковні предмети. Верхній одяг і головні убори духівництва того часу знаходяться під склом. Поряд відведений інший куток — сіра стіна, яка символізує загибель композитора. На фоні стіни ліжко, на якому він був убитий у родинному домі в Марківцях.

У вітальні — третій експозиційній залі — знаходиться обідній стіл, посуд, побутові речі, меблі, швейна машинка, а також відреставрований родинний килим ХVІІІ століття.

І остання зала присвячена вшануванню пам'яті Леонтовича. Говорити про нього, створювати українські і закордонні товариства, влаштовувати концерти активно почали саме після смерті митця. Тут також стоїть на постаменті його бюст, а навпроти ще одна мультимедійна дошка.

Метрів 200 від музею знаходиться могила Леонтовича біля якої встановили пам’ятний знак всесвітньо відомому твору «Щедрик». Над чотирма монументами видніється нотна грамота, а на стелах викарбовані назви творів композитора. Півколом зроблені сходинки, передбачені для співу хору. В подальшому поряд з музеєм планують закласти парк та створити культурологічний цент. 

Як доїхати

Музей знаходиться в селі Марківка, Теплицького району, прямо біля дороги, як виходити на зупинці в селі. Їхати приблизно 126 кілометрів від Вінниці. З Центрального автовокзалу ходять прямі рейси до Теплика. Квиток коштує близько 80 гривень. Назад краще доїхати з Теплицької автостанції. Звідти ходять автобуси на Вінницю. Про час роботи та вартість квитків можете дізнатися на сайті.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.