До Вінниці приєднають ще шість сіл. Кабмін ухвалив перспективний план

Ремонт доріг, муніципальний транспорт, оновлення амбулаторії і закладів освіти — такі бонуси від об’єднання з Вінницею. Їх, зокрема, вже отримала Десна та пообіцяли Писарівці

Кабінет міністрів, 8 травня, опублікував перспективний план формування об’єднаних територіальних громад (далі — ОТГ) у Вінницькій області. У ньому 63 спроможних ОТГ. Тобто, такі громади з сіл та міст зможуть об’єднати свої бюджети, щоб самостійно розбудувати інфраструктуру, покращити якість надання медичних послуг, освіти, культури, спорту тощо. 

Водночас, цей урядовий план ліквідовує 11 з нині діючих 46 ОТГ, які були створені протягом минулих років. Зокрема, Вінницька міська об’єднана громада, в якій з моменту створення є Вінниця і Десна, об'єднається ще з Вінницькими Хуторами, Писарівкою (з Щітками) та з Гавришівською ОТГ. В останню входять Малі та Великі Крушлинці, Стадниця і Гавришівка. І такий план задовольняє не всі села.

Хто «за», а хто «проти»?

У лютому 2020 року трасу М-12 перекривали мешканці трьох сіл. Гавришівка не хотіла примусового об’єднання з Вінницею, а Писарівка хотіла бути в складі Сокиринецької ОТГ.

Голова сільради Писарівки Дмитро Науменко стверджує, що тоді на протесті було «6-7 писарівських». І до цього в них відбулося громадське обговорення, де селяни погодилися об’єднатися з Вінницею.

— Якщо буде тісна співпраця з містом, то наша громада стане сильнішою. Наші люди хочуть муніципальний транспорт до Вінниці, де проїзд буде 5 гривень. Потрібно добудувати писарівську школу. Я хочу зробити дороги в селах та загалом, щоб Щітки й Писарівка розвивалися. Разом з Сокиринецькою ОТГ ми такого розвитку не отримаємо, тому наша громада згодна на об'єднання з Вінницею, — казав Науменко.

А от Гавришівська ОТГ з Вінницею бути не хоче. Голова громади Владислав Яклюшин каже, що у облдержадміністрації не врахували їхню позицію та право бути самостійними.

— Гавришівська громада була створена в грудні 2019 року. У нас пройшли перші вибори, де 90% мешканців підтримали об'єднання в сільську тергромаду. У квітні 2020 року нас визнали спроможною громадою. Але досі від держави ми не отримали ті фінанси та податки, які залишаються на рівні РДА, — говорить чоловік.

Яклюшин не вірить, що в складі Вінницької міської ОТГ буде розвиток для їхньої сільської громади. За його словами, мільйони гривень з об'єднаного бюджету будуть направляти на розбудову Вінниці, а не приміських сіл. І ще одним аргументом проти об’єднання для нього є нерівні партнерські відносини з обласним центром в минулому:

— За останні роки від нас «відрізали» вже більше 500 гектарів землі. Стадниця через це втрачає два мільйони гривень щороку, бо з землею пішли платники податків, промислові зони. Компенсацію за втрати ми отримуємо на рівні 5 тисяч гривень в рік, — зазначив голова ОТГ. — Водночас полігон сміття у Стадниці та аеропорт «Вінниця» чиновники називають проблемними об’єктами в разі виживання Гавришівської ОТГ. Але в чому проблема? 16 гектарів полігону належать місту, а летовище має розвиватись, літати і сплачувати в разі успішної роботи податки до бюджету. Тому ми будемо відстоювати своє право на самостійне існування у суді

Думку Вінницьких Хуторів про об’єднання з обласним центром нам не вдалося дізнатися. Сільський голова Валерій Кравченко відмовився від коментаря, бо «ще не до кінця все узгоджено». І не змогли з’ясувати думку на об’єднання з приміськими селами у вінницької мерії.

— Я думаю допоки Перспективний план не пройде всі процедурні вимоги недоцільно говорити про це, — відповів заступник міського голови Андрій Очеретний. Однак, до об’єднання з Десною, в мерії говорили, що від цього місто отримає більше грошей з держбюджету як ОТГ, в тому числі на інфраструктурні об’єкти. 

Звідки взялися 63 ОТГ

Потреба об’єднання громад виникла через те, що у малих селах держава погано виконує свої функції — амбулаторії немає, нормальної школи також. А всі повноваження у такому селі має не голова, а районна адміністрація. І щоб це виправити з 2015 року в Україні почалося створення об’єднаних територіальних громад, яке протягом п’яти останніх років було добровільним. Водночас, чиновники розробляли і власне бачення, як повинні створюватися ОТГ.

— Для цього Кабінетом Міністрів було затверджено Методику формування територій громад, де було вказано, що громади мають об’єднуватися навколо так званих потенційних адміністративних центрів (міст обласного значення, райцентрів, крупних населених пунктів) й перебувати в їх «зоні доступності» — не далі 20-25 кілометрів від цього центру. За цією методикою обласні державні адміністрації і розробляли Перспективні плани для кожної з областей, які відображали як мають виглядати ОТГ з точки зору державних органів влади, — пояснює голова ресурсно-інформаційного центру «Громади Вінниччини» Андрій Кавунець

Якби все було по методиці, то, для прикладу, Вінниця стала б адмінцентром для всіх приміських сіл — Стрижавки, Якушинців тощо. Однак, цього не сталося, бо в правилах від Уряду є виняток.

— Центрами ОТГ могли ставати міста й села, якщо відповідали критеріям спроможності — мали школи І-ІІІ ступенів, не менш як 250 школярів та не менш як 100 дошкільників, — каже експерт. — Тому, користуючись цим винятком, громади об’єднувалися з ким хотіли й отримували фінансову підтримку з держбюджету та право опікуватися освітою, медициною, спортом, культурою, соцзахистом тощо на території своєї ОТГ. Якщо таке об’єднання було не за Перспективним планом, то в нього просто вносилися зміни, ніби так було заплановано. Кабмін був зацікавлений показувати позитивний досвід від створення об’єднаних громад.

Добровільне об’єднання закінчилося

Так тривало п'ять років, але колись мав бути розроблений остаточний план утворення ОТГ, де буде об'єднання не так як «хочу», а так як «має бути» в рамках адміністративної реформи. І це сталося з затвердженням остаточного Перспективного плану.



У ньому, до речі, лише дві з 46 нині існуючих громад залишаються без змін: це Кунківська ОТГ, яка утворена майже так, як планували спочатку чиновники та Сутисківська об’єднана тергромада, що об’єдналася з Шершнями і через суд та звернення до нардепів доводила своє право на існування, окремо від Тиврова.

— Однак, план розроблений у ОДА має чимало проблем. Зокрема, в тому, що його розробка була досить специфічною: у облдержадміністрації нібито проводили консультації, але проводили їх дуже обмежено та з окремими головами громад, — говорить голова ресурсно-інформаційного центру «Громади Вінниччини» Андрій Кавунець. — На мою думку, недостатньо було забезпечено виконання вимоги щодо забезпечення відкритості і прозорості процесу формування Перспективного плану, що передбачено Методикою. У результаті отримали те, що окремі ОТГ, які вже існують та є спроможними, мають бути ліквідованими шляхом входження до складу інших громад.

Таких ОТГ, що ліквідують в нашій області 11. І на це у Кабінету міністрів тепер є «карт бланш»: президент України Володимир Зеленський підписав закон, яким наділив уряд повноваженнями створювати та ліквідовувати ОТГ.

— Звісно, не всі вони повністю відповідають вимогам спроможності, але є й такі, які ці вимоги виконують і мають право і надалі залишитись самостійно. Через це, наскільки я знаю, Павлівська, Гавришівська та Сокиринецька громади планують подавати позови до суду на рішення Кабміну, — каже Кавунець.

Питаємо, що буде далі після затвердження Перспективного плану?

— Фактично, ухвалення перспективних планів є першим кроком до створення нових ОТГ. Далі має бути ухвалена низка законів про адміністративно-територіальний устрій, визначення нових районів. Утворення громад відбудеться одночасно з місцевими виборами — ми будемо обирати депутатів та голову отих громад, які визначені в Перспективному плані, — відповів експерт.

План формувався з поглядом у майбутнє регіону

Владислав Скальський, голова Вінницької ОДА

— Цей план орієнтований на стійке економічне зростання, в якому громада визначає своє майбутнє, спираючись на власну спроможність, а не на «благодійну» допомогу. Було проведено декілька кіл експертних комунікацій із врахуванням раціональних пропозицій громад.

По багатьох громадах рішення було непростим, особливо це стосується вже діючих ОТГ. Компроміс досягався заради зростання самих громад. Максимально було зроблено кроки щодо врахування думок і пропозицій Міністерства розвитку громад та територій, ОДА, громад області. 

Але зростання якості послуг — це основне очікування громадян, заради цього і робилась реформа. Громадам потрібно підготуватися до функціонування в нових межах і нових умовах. Є серйозна потреба опрацювання стратегій розвитку громад після пандемії, зважених оптимальних рішень. Також важливо розуміти, що громади вже створені. Рішення прийнято. Потрібно починати працювати (Коментар повністю на сайті Вінницької ОДА)

У Вінницькій області, нагадаємо, замість 27 районів мають бути п’ять повітів.

Читайте також:

Оптимізація освіти в селах. Чим корисні опорні школи для учнів на Вінниччині?

Перша «ластівка» децентралізації. Як живе Калинівка після об’єднання? (ВІДЕО)

Користь від об’єднання з Вінницею: у Десні ремонтують головну дорогу

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.