Оптимізація освіти в селах. Чим корисні опорні школи для учнів на Вінниччині?

  • Запуск процесу оптимізації сільських шкіл в опорні заклади у нашій області запустився ще в 2016 році. У рамках пілотного проекту охопили дві школи.
  • Зараз вже є 13 опорних шкіл, а до кінця 2018-го їх буде вже 33. Чому збільшився попит та яка користь від опорних закладів?
Оптимізація освіти в селах. Чим корисні опорні школи для учнів на Вінниччині?

Через глобалізацію, низьку народжуваність наразі в сільській місцевості діє багато шкіл із малою наповнюваністю, які не можуть забезпечити належної якості навчання.

Змусити людей більше народжувати держава не може, тому з 2016 року почали активно впроваджувати створення опорних шкіл — загальноосвітніх закладів, які мають високий рівень технічного забезпечення, фахівців.

Це на думку Міністерства освіти забезпечує рівний доступ дітей до якісної освіти. Чи справді це так — пояснюємо на прикладі Оратівської опорної школи.

Без сварок з батьками

Опорна школа I-III ступенів в Оратові була однією з двох навчальних закладів, які обрали на участь в «Пілот 24» у 2016 році: експериментальній програмі від Уряду, в рамках якої визначали 24 школи для оптимізації у опорні заклади.

Оратівська середня школа, в якій навчається більш як півтисячі учнів, рік тому мала ті самі проблеми, що й інші сільські школи: потреба в ремонті, сучасному обладнанні. А коли отримали статус опорної, і вчителі, і батьки «не дуже розуміли, що до чого».

— Проходили навчання у Києві, тренінги. Вчителям було не просто пояснити, що ці зміни на краще. Але ми впоралися. У нас є філії в селах Юшківці, Синарна, Дібровинці діють наші філії — школи I-II ступенів, де загалом навчаються 60 учнів, — розказала директорка Оратівської опорної школи Лариса Гнідунець.

Жінка згадала, що конфліктів з батьками учнів вдалося уникнути.

— Чого батькам сваритися? Більшість з 568 учнів живе в Оратові та ходить до школи пішки. Ще 189 учнів щодня возять на навчання у шкільних автобусах. Їх у нас, до речі, шість., — розказує директорка закладу. — Тоді як якість навчання підвищилася — кожен вчитель викладає тільки свій предмет та має необхідне для цього приладдя. У нас є багато переможців обласних олімпіад, які займають призові місця в олімпіадах з основ економіки, трудового навчання, української мови імені Шевченка.

Автобус для опорної школи. Таких у Оратові є шість штук

Держава нарешті взялася за школи

Після розмови пані Лариса влаштувала коротку екскурсію закладом. Подивилися кілька навчальних класів, зокрема ті, у яких був ремонт. Кошти на його проведення виділяли з держбюджету та від міжнародних донорів, що було передбачено в рамках переформатування школи.

Коридори світлі, просторі. Майже всі вікна у закладі сучасні, металопластикові. Про це директорка розказує з нотками гордості в голосі.

— Що нам дала опорна школа? Нові вікна — 79 з 88 замінили. А ще у кожному класі вчитель має комп’ютер. У багатьох класах є інтерактивні дошки, телевізори. От зайдіть подивіться.

Зайшли у кабінет якраз під час уроку геометрії.

— Добрий день! — хором вітаються учні.

— Добрий день, — відповіла пані Лариса. — До нас приїхали журналісти, їм цікаво, а як ви тепер навчаєтеся у школі після ремонту?

Їй у відповідь учні кажуть, що «просто супер!», «взимку стало тепліше у класах», «все добре, Лариса Іванівна!».

На столі у вчительки математики Наталії Георгіївни ноутбук, де відкриті задачі. Питаємо, чи допомагає їй це в роботі?

— Аякже, все наочно. Я тисну на комп’ютері, зображення потрапляє на телевізор, учень це бачить і починає розв’язувати завдання. Іноді показую презентації. Роблю навчання інтерактивним та більш веселим, — сказала пані Наталія.

Йдемо далі, у кабінет фізики. За словами директорки школи, він також зазнав змін. Там замінили демонстраційний стіл, придбали мультимедійну дошку та обладнання для дослідів.

— Це перший рік, як у нас стала опорна школа. Наша держава вже 26 років незалежна, а тільки от-от взялися за школи. Сподіваюсь, що це тільки початок і будуть надалі оновляти обладнання, — сказав вчитель фізики Олексій Паламарчук.

Коштом міжнародних донорів школа отримала новий комп’ютерний клас (11 комп’ютерів - авт.), ще один комп’ютерний клас подарували за гроші Китаю (15 комп’ютерів - авт.).

Читайте також:

Подалі від школи. Навіщо батьки обирають для дітей домашню освіту

Що змінює новий закон «Про освіту». Просто про складне

Вчитель інформатики Руслан Михайлович працював у закладі ще до реформи. І за його словами, комп’ютери стали кращими, ніж були. Хоча певні нарікання є.

— Потужності вистачає, бо для навчання у нас не великі вимоги — проходимо офісні програми. Вихід в інтернет є, але він через внутрішню мережу. Вай-фай в школі немає, а наша мережа трошки підглючує — падає, як погода, — сказав вчитель.

Про плани

Крім техніки та вікон, у школі обладнали нові вхідні двері, пандуси, відремонтували внутрішні туалети, закупили нові парти та стільці. Усе без батьківських внесків. Але працювати ще є над чим, стверджує директор Оратівської опорної школи Лариса Гнідунець.

— Наша школа не надто стара — її запустили у 1974-му, а у 94-му році був капремонт. Але ми маємо те, що актова зала та їдальня — це одне приміщення, — розказує пані Лариса. — У нас немає окремого приміщення під спортивний зал. Гімнастична зала з низькою стелею, знаходиться на другому поверсі в основній будівлі. Розумію, що збудувати ще одне приміщення не вдасться, бо це дуже дорого. Але є потреба у реконструкції існуючих.

Актова зала + їдальня

Ще у планах адміністрації почати реконструкцію фасаду та утеплення школи, створення рекреаційної зони поблизу школи; замінити штучне покриття на спортивному майданчику.

Мільйони на освіту

Керівник обласного департаменту освіти Володимир Буняк розказує, що з того часу, коли тільки запускали пілотну програму про опорні школи, багато змінилося. Зокрема, їх кількість.

— Два роки тому в нас було два таких заклади, нині — 13, а до кінця 2018 року — буде ще 20 опорних шкіл. І це вже прийняте рішення в об’єднаних територіальних громадах та райдержадміністраціях, — сказав Буняк. — Так, недоліком є те, що дітей потрібно возити кілька десятків кілометрів щодня до школи. Але давайте будемо відвертими, якість знань у сільських школах, де один вчитель викладає одразу три-п'ять предметів, не може бути нормальною. І держава зрозуміла це та започаткувала опорні школи в селах: заклади, де створюють великі класи (до 30 учнів в кожному - авт.); де працює більша кількість вчителів, ніж у звичайній школі; де краще матеріальне забезпечення.

Директор департаменту освіти розказав, що на цей рік в бюджеті області запланована субвенція на опорні школи в розмірі 18,1 мільйона гривень.

— За ці кошти ми забезпечимо технікою математичні класи — інструменти для вчителя, щоб він знаходячись у своїй школі зміг отримати уроки від кращих практиків-вчителів Вінниччини. Якраз це та підвищення якості освіти є головною рекламою для створення нових опорних закладів, — розказав Володимир Буняк.

Питаємо, а що ще можуть отримати заклади, крім нової техніки в математичні класи?

— Потрібно пройти участь в грантовій програмі, яку підтримує облдержадміністрація — IT-технології та використання їх у навчальному процесі. У цій програмі можуть брати участь не тільки опорні школи, а й садочки, філії шкіл, сільські школи. Групи вчителів розробляють проект, для прикладу, електронна бібліотека в школі. Вчителі показують проект на конкурсній комісії та можуть отримати кошти на його впровадження.

— Якщо порівняти між собою найкращі міські школи та опорні — де краще навчають?

— Не бачу сенсу в такому порівнянні. Уся суть опорної школи полягає в тому, щоб дитина отримувала максимально можливий рівень знань на якісному рівні. А не в тому, щоб наздогнати та перегнати міські школи. Діти мають отримувати якісну середню освіту в своєму селі чи районі, — відповів очільник департаменту освіти Вінницької ОДА.

Закордонний досвід оптимізації шкіл

Як в інших реформах, для започаткування опорних шкіл українські законодавці вивчали досвід інших країн. Аналітики ГО «Український центр європейської політики» розказали, яким чином долали проблему «малих шкіл» у сільській місцевості за кордоном.

У Польщі закриття малих сільських шкіл зіткнулося з запеклим опором з боку суспільства. Конфлікт виникав буквально в кожній громаді. Саме завдяки цьому заощаджені від закриття шкіл бюджетні кошти в Польщі часто залишали на місцях, вкладаючи їх у консолідовані школи.

До того ж, закриття шкіл у Польщі відбувалось паралельно зі зміною структури шкільної освіти, що тільки посилювало конфлікт. Заклади розділяли на шестирічні початкові, трирічні гімназії та трирічні ліцеї. Згодом, ПТУ повернули.

Нині польська модель передбачає децентралізацію зі збереженням сильної ролі місцевого самоврядування: саме громади в Польщі ліквідують та відкривають школи, а також визначають їхні бюджети. Школа не є самостійною юридичною особою, вона входить до складу комунального господарства.

В Британії уряд лейбористів, прийшовши до влади в другій половині 1990-х, запровадив політику запобігання закриттям сільських шкіл. Якщо до 1998 року щороку закривалось близько 30 шкіл, то після цього показник упав до приблизно семи на рік.

Десять років потому 87,5% сільських домогосподарств жили на відстані 2 кілометрів або менше до початкової школи (що навіть краще, ніж в містах), 62,1% - в 4 км або менше від середньої школи.

Британський досвід показує, що якість освіти в таких установах може нічим не поступатися міським школам: деякі дослідження демонструють навіть перевагу сільських закладів. Зокрема, атмосфера маленьких класів сприяє розкриттю потенціалу «тихих» учнів, яких зазвичай ігнорують у більших колективах.

У Швеції три громади — Доротеа, Вільгельміна й Оселе —  започаткували в 2004 році проект «школа на 240 кілометрів». Школи чотирьох маленьких сіл об’єдналися для спільного навчання за допомогою інформаційно-комп’ютерних технологій.

Ідеться не про «дистанційне навчання», яке зазвичай полягає в односторонній комунікації через онлайн-курси. А про уроки, що проводяться у режимі відеоконференцій — учні та вчитель розділені в просторі, але не в часі.

Сьогодні цей досвід переймають інші шведські школи, у Фінляндії та Норвегії також до нього проявляють інтерес насамперед у контексті подолання дефіциту освітніх кадрів.

Фото у матеріалі Михайла Курдюкова

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Вінниці за сьогодні

21:42 Переможця обласного Суперкубку визначили у серії пенальті photo_camera 19:30 Завтра у Вінниці на дев'ять годин знеструмлять одну вулицю 18:30 На Вінниччині розмальовують в українському стилі сільські зупинки photo_camera 18:29 Фотоностальгія. Як змінилася Вінниця за кілька десятиліть photo_camera Від читача 22:48 CHERNOBYLING 2018: перший постапокаліпсис фестиваль urbex, музики та мистецтв вже у Києві 17:15 У Козятинському районі на полюванні поранили 39-річного мисливця 16:35 У місті встановили ще дві нові зупинки для громадського транспорту 16:33 «Не буде цей пам’ятник стояти». Акцію протесту планують у Жмеринці рідні загиблих на Майдані 16:18 Творчий «пантеон». Кого намалювали на новому муралі біля МакДональдсу photo_camera 15:53 Де на Вінниччині не рекомендовано купатись. Перелік водойм 15:20 З «Ниви» у «Шериф»: тренер Юрій Солов’єнко перебирається до Придністров’я 15:00 Сказ на Тиврівщині. Мисливцям обіцяють давати по 100 гривень за голову хворого лиса 14:56 «Нива» врятувалася на фініші домашнього поєдинку з «Поділлям» 14:06 Дим на Юності: зайнявся дах кіоску на зупинці, що біля «Амагами» play_circle_filled photo_camera 13:00 На Зодчих спільними зусиллями відновили спортивний майданчик 12:22 У поліції на обліку близько 3 тисяч сімейних дебоширів. Серед них є троє дітей 11:43 З медом, фруктами та духмяними травами. У Вінниці відзначають Яблучний спас photo_camera 11:30 Які вулиці будуть сидіти без світла на наступному тижні? Перевір чи є твоя у списку 10:46 Один загиблий та семеро травмованих. Під Вінницею зіштовхнулися Volkswagen та Fiat play_circle_filled photo_camera 10:01 Вінниця в Instagram. Кращі фото за 13 - 19 серпня
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up