Директорка погрожувала учням: «Ми будемо воювати довго». У 17-й гімназії конфлікт через зміну некорумпованого класного керівника

Перейшовши в дев’ятий клас у фізико-математичній гімназії № 17 (та, що біля біля МакДональдсу на Соборній — авт.), діти дізналися, що директорка прийняла рішення змінити їх класного керівника Юлію Волос на іншого.

Дітям це не сподобалося і вони попросили директорку Валентину Нестюк повернути все як було. Отримали категоричну відмову. Написали звернення на міського голову з проханням втрутитися в ситуацію (окремо — спочатку діти, потім їхні батьки). Підписи поставили майже всі учні та їх батьки. Тоді, замість того, щоби почути своїх учнів, директорка сказала, що буде воювати з дітьми.





Юлія Волос: «Я мала ставити оцінку таку, яку потрібно. Відмовилась»

Зателефонували Юлії Волос, вчительці історії, яка вела клас чотири роки. Запитали в неї, чому, на її думку, директорка вирішила зняти її з посади класного керівника. Юлія розповіла, що конфлікт із Валентиною Нестюк продовжується кілька місяців.

— Була ситуація, коли вона (директорка, — авт.) у своєму кабінеті сказала мені, що я маю ставити оцінку таку, яку потрібно. Я одній дитині дала можливість перескласти, але вона відмовилася. Я не можу поставити оцінку просто — має бути механізм «прийшов — склав».

Врешті, Юлія відмовилася ставити оцінку за вказівкою директорки.

Юлія Волос каже, що за ці чотири роки вона багато куди їздила з класом, навіть кілька разів за кордон. Учні звикли до вчительки, як і вона до них.

— За кілька днів до початку нового навчального року мені стало відомо, що мене знімуть із посади класного керівника, — каже Юлія. — Директорка пояснила це тим, що з трьох класів вирішили зробити два й мене просто замінять.

Юлія Волос вважає, що рішення директорки прийняте з особистих міркувань. А конфлікт із керівницею залишає дуже неприємний осад.

— Я тепер взагалі не знаю як працювати далі в цій школі, — каже вона. — Відчуваю себе просто непотрібною тут.

Директорка оголосила війну дітям

У вівторок, 4 вересня, директорка 17-ї гімназії Валентина Нестюк зайшла в кабінет до класу. До нас потрапив запис розмови вчительки з дітьми, який ми розшифрували. Ось про що вона говорила:

— Я не люблю себя чувствовать идиоткой, но именно так я себя чувствую. Благодаря вашим родителям, — перший вислів Валентини Нестюк на записі. — Будь ласка, зараз усі дістали свої телефони. Усі до єдиного. Набираєте своїх батьків. Збори сьогодні, о 18-й годині. Явка обов’язкова.

Мова йде про батьківські збори, які заплановані на вечір.

— Це на прохання ваших батьків, — додає Нестюк. Після цього стає чутно голоси дітей, які телефонують батькам. Каже, що не вона (директорка) ініціює — Це не директорка, це департамент освіти у відповідь на скаргу батьків.

Таким чином, Валентина Нестюк пояснює, що заплановані збори будуть у якості реакції на скаргу дітей і батьків, яку ті направили меру Сергію Моргунову. Коли діти закінчили повідомляти батьків про майбутні збори, директорка вирішила пояснити дітям, що потрібно бути поміркованішими, стримувати себе й батьків, а інакше… «війна» (саме так директорка й каже дітям):

— Я просто дуже сподіваюся, що маю справу з дорослими дітьми, — звертається директорка до школярів. — Я не порушила жодного законодавства, призначивши класним керівником Олександра Борисовича. То моя прерогатива, то мої посадові обов’язки. І пояснила вам, чому: я не думаю, що Олександр Борисович зашкодить вашому рівню знань, якщо до сих пір не зашкодив. До дев’ятого класу. Я дуже сподіваюся, що ви розумні помірковані діти. […]

— Вам ніхто не забороняє спілкуватися з Юлією Петрівною, спілкуйтесь, будь ласка. Але я думаю, що ви знайдете можливість пояснити своїм батькам, як буде правильно. Бувають такі ситуації, коли в батьків емоції зашкалюють, а дітям поміркованості вистачає більше. Ми будемо воювати довго. Вам подобається війна взагалі? Якщо подобається, значить воюємо. Я думала, що в дев’ятому класі дорослі люди. Думала, що ви прийшли сюди за освітою. Якщо ви прийшли просто повоювати, то, можливо, ви не той навчальний заклад обрали? [називає інші заклади, куди можна перейти] Я дуже сподіваюся, що ви мене почули.

Далі, без прощання, звук кроків, які віддаляються, скрип дверей.

Дітей та батьків просто не чують

Валентина Нестюк на початку зібрання повідомила про те, що ініціатива проведення зборів прийшла «згори», тобто від міської ради. Далі почала вкотре пояснювати батькам, чому, на її думку, потрібно зняти Юлію Волос із посади класної керівниці. Аргументи наводимо тезово:

• Нікому від перестановок не буде гірше;

• Юлія Волос — вчителька історії, а класним керівником має бути вчитель фізики чи математики;

• Усім буде добре, якщо батьки перестануть наполягати на своєму;

• Змінювати класних керівників — прерогатива директора, а тому все має бути так, як вона сказала.

Аргументи батьків такі:

• Діти звикли до вчительки, яка була в них кілька років;

• Батьки звикли до відповідальної класної керівниці й не бачать сенсу її міняти у випускному класі;

• Більшість батьків та учнів за Юлію Волос, а тому школа має прислухатися до їхньої думки.

Під час цієї зустрічі директорка Нестюк змінювала свою позицію щодо висловлювань про війну з учнями та батьками. На прохання пояснити ці слова вона спочатку казала, що нічого такого не говорила. Потім припустила, що її неправильно зрозуміли. Врешті вона вибачилася за те, що «можливо, десь не так висловилася, як потрібно було. (Проте перед дітьми не вибачилася й досі).

Наступного дня до школи прийшла інспектор із департаменту освіти міської ради, яка мала розібратися в ситуації. Але вона одразу стала на сторону Нестюк та почала говорити, що зміна класного керівника піде тільки на краще. Ось що про ситуацію думають батьки:

— Мій син не надто емоційний, але про те, як до них зайшла директорка, він одразу розповів, — каже Зіна Мукомел, мати одного з учнів. — Його її слова про війну зачепили, це було помітно. А про Юлію Петрівну, то діти її дуже поважають. Як вона сказала їм вивчити, то вони обов’язково вивчать. Про неї наші діти кажуть, що вона дуже бойова.

— Діти просто не хотіли міняти класного керівника, — говорить Ірина Безкревна. — Не хотіли цих стресових ситуацій. А тепер, після цих зустрічей із директоркою, ми, батьки, боїмося утисків зі сторони керівного складу школи. Наших дітей будуть зневажати.

Савік Шустер у книзі «Свобода слова проти страху і приниження» казав основну тезу: якщо чиновники (від освіти) принижують (не дослухаються думки, заявляють «моя прерогатива») людей (учнів та батьків), а потім наводять на них страх («війна», як вчитися дітям після цього? чи будуть оцінки справедливі? чи не міняти гімназію № 17?), це веде до ненависті. Саме це й відбуваеться зараз: приниження + страх = ненависть.

Тому редакція доб’ється експертизи тексту «оголошення війни» дітям із боку директорки на предмет дотримання законності і професійної етики та буде ставити питання відповідним чиновникам та, за необхідності, у судах про відповідність директорки гімназії № 17 займаній посаді та недопущенні в майбутньому такких дій щонайменше в нашому місті.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.