Buen Camino! Враження туристів, які пройшли подільським Шляхом святого Якова

Buen Camino! Враження туристів, які пройшли подільським Шляхом святого Якова
Ірина Савіна та її чоловік Анатолій подолали Camino Podolico за сім днів. Відстань у понад 200 км долали пішки, але обирали маршрутки, коли заставала негода чи сильно втомлювались / Фото: fb.com/journeys6senses
  • В Україні зробили перший шматок Шляху святого Якова. Його проходять не тільки паломники, а й звичайні туристи.
  • Camino Podolico проходить крізь 13 населених пунктів, з Вінниці до Кам’янця-Подільського. А це понад 200 кілометрів!
  • Ірина Савіна ділиться враженнями, як з чоловіком, пройшла маршрут всього за сім днів. Записали найцікавіше з її дорожніх нотаток.

В Україні цього року зробили перший шматок Каміно де Сантьяго – Шлях святого Якова. До його мощів у Іспанії ходять, в тому числі, українські пілігріми. Так от, українська «гілка» до святого Якова пролягає через Вінницю — Бар — Кам’янець-Подільський. 

Маршрутом йдуть не тільки за релігійними мотивами, а й просто заради туристичного досвіду, щоб глибше побачити країну. Як його пройшли пішки, проїхали на попутках і громадським транспортом ділиться Ірина Савіна у своєму блозі та фейсбук-сторінці. Зібрали найцікавіше з її розповіді.

Старт у Вінниці!

«Мы с мужем стартанули в Виннице и попытаемся преодолеть 200 км за неделю. Маршрут рассчитан на 10-12 дней, если проходить по 20 км. Но времени нет, плюс не на всех этапах есть жильё, а палатку мы не хотели тащить. Идём налегке - мой рюкзак от силы 5 кг, Толин почти столько же», — пише Ірина.

Відео дня

Починається українське Camino Podolico у Вінниці, далі шлях йде через Гнівань, Браїлів, Жмеринку і Бар до самого Кам’янець-Подільського. Всі охочі пройти маршрут можуть отримати паспорт пілігримів у вінницькому Костелі Пресвятої Діви Марії Ангельської (вулиця Соборна,12). Там же вам поставлять першу печатку: якщо зібрати всі печатки на маршруті, то дадуть сертифікат пілігрима. 

Путівник, місця для нічлігів, корисні контакти — все це організатори турботливо зібрали у одну папку на гугл-диску.

«Поставили первую печать в винницком костеле и потом поехали на окраину Винницы, откуда пешком пошли в Гнивань, — ділиться враженнями Ірина Савіна. — Прошли 14 км вдоль реки и по лесу — очень живописные места. Часть леса ближе к Виннице очень приятный в жару. Но лес, которой ближе к Селищу - нас там сожрали комары. Там очень узкая тропа, есть поваленные деревья. Тем, кто на великах придётся объезжать».

У Гнівані подружжя відвідало Санктуарій святого Йосифа. Місцевий пастор розповів, що в радянські часи тут була фабрика підшипників, а тепер гарна церква. А до Браїлова доїхали на електричці, де заселились в паломницькому готелі при жіночому монастирі Святої Трійці.

Де ночувати

Проблем з ночлігом, в принципі, немає, розказує Ірина Савіна. Однак відстань між ночівлями може бути нерівномірною.

Для пілігримів підготували путівник, де вказані готелі, монастирі та телефони місцевих, які можуть прийняти на ніч. Але потрібно заздалегідь, за кілька діб бронювати номера в готелях і житло в садибах.

«В Севериновке Антонина, ее муж Сергей и дети нас так тепло встретили! Мы провели чудесный вечер в саду за вкусным семейным ужином. Разговаривали, смеялись, шутили. Как будто знали друг друга раньше. Очень рекомендую - телефон Антонины есть в путеводителе. Проживание в комфортной комнате — 200 грн - 8 евро за двоих. За ужин и гостеприимство мы заплатили donation на своё усмотрение. Надеюсь не обидели :)», — ділиться враженнями Ірина.

Подім подружжя дійшли пішки до Бару, пройшовши майже половину маршруту українського Каміно.

Де взяти воду і харчі

Туристи розказують, що воду на маршруті дістати можна без проблем: в кожному населеному пункті є криниці, з яких можна наповнити пляшки. З повноцінним харчуванням не все так просто: бувають переходи по 3-4 години, коли немає жодного магазинчика з їжею.

«С поесть в Баре тоже так себе. Пришли в пиццерию — холодно, а столики только под навесом. И готовить все, кроме пиццы будут целый час. Пошли в столовку — там грязно как-то показалось. В итоге ели в кафе при своем же отеле. И снова по-барски (600 грн на двоих). Но в Баре есть хорошая булочная с нормальным кофе — недалеко от автостанции», — розказує Ірина Савіна.

Коли найкраще йти шляхом Якова

Ірина радить обирати суху і не спекотну пору року для проходження Шляху святого Якова. Але з цим ніколи не вгадаєш – влітку стоїть спека до 40 градусів, а наступного дня може прилетіти циклон зі зливами та грозами. Тому краще у піший похід йти у вересні, коли ще не холодно, та й мало дощів.

«Проснулись. По улицам Бара неслись потоки воды. Мы пошли послушать мессу в костёл. Потом решили отыскать крепость. Дождь усилился, мы как мокрые курицы ищем крепость в парке и не можем понять - где же эти останки стен. Тю! Мы на них стоим, но из-за травы и дождевиков ничего не видим. Сделали «счастливое» селфи и пошли к монашкам бенедиктинам», — розказує Савіна.

Жінка розповідає у своєму блозі, що поки не всі на Поділлі вкурсі, що існує новий туристичний маршрут.

«По пути зашли в сельраду Зинькова, заперлись по свеже помытому полу к голове. Сказали кто мы, попросили печать. Он поржал с нас — «заметно, что вы нездешние, ходите тут такие, что-то разглядываете». Напугали человека, а всего лишь туристы. В общем поставил нам печать и отправил куда подальше», — пише Ірина.

На п’ятий день походу подружжя дійшли до Дунаївців, де й заночували.

Піший маршрут в… маршрутці

Здавалося б, пішохідний маршрут треба проходити пішки. Але транспорт також є важливим, розповідає Ірина Савіна, наприклад, якщо людину негода застане в дорозі, то краще під’їхати в наступну точку. Або ж турист не розрахує сили, а до ночівлі досить далеко.

«Транспорт есть, но не всюду. Возле села Шатава мы два часа пробирались по полю через кукурузу и кусты. Поняли, что это последняя капля. Выбрались на трассу в сторону Каменца-Подольского. Изредка оглядывались, может кто нас подберёт. Остановилась маршрутка - посмотрели в небо: Спасибо! — розказує Ірина. — В Каменце завалились в отель Гетьман, поселились в номер, отмылись. Не было сил куда-то идти, надо было снять стресс. Пиво и рёбрышки помогли. Дальше только спать! Камино Подолико закончилось внезапно».

Скільки витратили

Подружжю Савіних вдалося пройти понад 200 кілометрів за сім днів. Вони приїхали назад у Вінницю, де отримали сертифікати пілігримів. Ірина Савіна, крім порад, де харчуватись, ночувати і що відвідати, підбиває підсумковий рахунок — скільки коштував їм туристичний похід.

«Мы не ставили цель пройти Камино как можно дешевле. Поэтому вышло 4100 грн на двоих - проживание, питание, транспорт, экскурсии, — розказує в блозі Ірина. — По хорошему ещё нужно добавить транспорт до старта и обратно. Мы ехали в Винницу и из Винницы на своей машине. Это около 50 литров дизеля - грубо 1500 грн. И из Каменца в Винницу добирались на ночном поезде - по 365 грн на каждого. Итого логистика вышла 2200 грн. Ее тоже можно удешевить - плацкарт, прямые поезда и так далее».

Camino Podolico в перспективі має розвиватися. За словами директора департаменту маркетингу міста та туризму міськради Олександра Вешелені, якщо буде все добре, то цей тестовий рік вони планують завершити восени презентацією готового маршруту до Кам'янця-Подільського. 

Далі почнеться співпраця з іншими регіонами, щоб під'єднатися до ЄС. А у майбутньому Camino Podolico  планують інтегрувати в міжнародну мережу Шляхів святого Якова. Про це в матеріалі: Подільський Шлях святого Якова. Що вже відомо про новий туристичний маршрут?

За всією актуальною інформацією про Camino Podolico можна слідкувати на офіційній сторінці у Facebook, посилання ТУТ

 

Читайте також:

Мандрівка на вихідні: ТОП-5 міст, які можна подивитись лише за 48 годин

Гастрономічні меморіали: де шукати пам’ятники картоплі, томату, солоним огіркам чи галушці

На море з малечею. Що потрібно з собою мати і що варто знати?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up