«Акт виняткової хоробрості, який вражає». Офіцер Андрій Підлісний про звільнення Херсону

Лариса ОЛІЙНИК

Командир 409-го окремого стрілецького батальйону Сухопутних військ ЗСУ Андрій Підлісний

Два роки тому, 11 листопада 2022 року, Сили оборони України звільнили Херсон з російської окупації.
У річницю визволення міста наш земляк, офіцер Андрій Підлісний згадує, як все було.

Російські війська 24 лютого 2022 року оточили місто Херсон та окупували його приблизно 2 березня після важких боїв напередодні. Через дев'ять місяців запеклої боротьби, 11 листопада 2022 року, Збройні Сили України визволили Херсон — єдиний обласний центр України, захоплений російськими окупантами з моменту початку широкомасштабного вторгнення.

Деокупація міста завершила блискучу Херсонську наступальну операцію, в результаті якої підрозділи Сил оборони України просунулись на відстань до 40 кілометрів, звільнили територію площею до 5700 км. кв і визволили до 211 населених пунктів, включаючи обласний центр — місто Херсон.

Відео дня

До великої війни в Херсоні мешкало близько 330 тисяч людей. На момент звільнення міста в ньому перебувало близько 60 тисяч осіб, а зараз їх число виросло до 80 тисяч.

Військові з Вінниччини теж брали активну участь у деокупації Херсону. Нині вони згадують щемливі моменти звільнення міста і області.

Місяці титанічної роботи

Офіцер ЗСУ, колишній морпіх, снайпер, координатор ГО «Res Publica. Брати по зброї», вінничанин Андрій Підлісний воює проти російських окупантів з 2014 року. Нещодавно захисник був призначений командиром 409-го окремого стрілецького батальйону Сухопутних військ ЗСУ.

Комбат з позивним «Підлий» згадує про непростий шлях до звільнення Херсону два роки тому.

— Два роки минуло з моменту звільнення Херсону. Раніше я б сказав, що це було немов учора, але насправді занадто багато подій вже минуло з того часу, — розповідає Андрій Підлісний. — Ще з травня 2022-го (а саме тоді був створений плацдарм подальших наступальних дій) мої на той час підлеглі разом з суміжними підрозділами виконали велику кількість завдань.

Своїх побратимів, які разом з ним деокупували місто, вважає справжніми героями.

— Це акт виняткової хоробрості, який вражає, — каже захисник. — Про таких воїнів треба писати книги і знімати фільми. Місяці титанічної роботи зрештою призвели до стрімких подій листопада. Я вдячний кожному, хто був дотичний до тих подій. Берсерк, Горський, Лохматий, Меч, Гермес, Родрігес, Слов’ян — для мене було за честь бути вашим командиром. Дякую за вашу роботу і роботу ваших хлопців. Пам’ятаємо також усіх, хто навіки в строю…

Офіцер Андрій Підлісний пишається своїми здобутками і побратимами.

— Пишаюся тим, що в мене не було помилок, які приводили до втрат моїх людей, це для мене важливо, — говорить комбат. — Пишаюся їх самовіддачею, мікрокліматом в колективі. Ми цінуємо життя наших військовослужбовців.

Той борщ згадується й досі

Не забудуться офіцеру Андрію Підлісному і щастя місцевих жителів, коли вони зустрічали українських військових після звільнення Херсонщини. Назавжди запам'ятається вечеря у місцевих жителів.

— На фото український борщ у селі Бобровий Кут, яке ми звільнили 9-го листопада 2022-го року, — ділиться Андрій. — Пізно вночі, після зачистки ворожих позицій і десятків пройдених кілометрів, ми постукали у двері місцевих... Бачили б ви вираз їхніх облич.

Той борщ згадує військовий ЗСУ з усмішкою і чимось щемливим усередині.

— Я тоді дивився на всіх навколо, на їхні радісні, але втомлені очі, і, смакуючи той борщ, відчув, що я нарешті вдома, — говорить Андрій. — Відчув, що це і є той смак свободи. Відчув, що усе, що було зроблено до того, — не дарма...