6 основних нововведень в ЗНО, які очікують абітуріентів в 2017 році

Особливістю цьогорічного тестування є те, що підсумкова атестація, яку проводять у школах, також буде у формі ЗНО. Абітурієнт приходить на іспит ЗНО, але складає лише частину з тестом ДПА. Випускник сам обирає, який із навчальних предметів йому здавати (окрім обов’язкових). Зареєструватися учасник може самостійно вдома чи в школі, однак пакет необхідних документів формує саме навчальний заклад і відправляє їх  у центр оцінювання якості освіти. При  вступі буде дійсним сертифікат ЗНО і 2016, і 2017 року.

Головне зараз для випускників — визначитися з професією, з предметами, які потрібні для вступу до обраного вишу на ту чи іншу спеціальність.

Ми промоніторили інформацію по цій темі в інтернеті та поспілкувалися з директором вінницького регіонального центру оцінювання якості освіти Генадієм Кузменко для того, щоб софрмувати перелік нововведень в 2017 році.

Термін дії сертифікату. У минулі роки за одноразово зданим тестом можна було вступити до ВУЗу протягом п’яти років, тепер результати оцінювання діють лише рік. Тобто, якщо абітурієнт склав іспити і не вступив цього року у навчальний заклад, йому знову доведеться здавати ЗНО, щоб ще раз підтвердити рівень своїх знань.

Максимальна кількість предметів — чотири. Кожен учасник ЗНО матиме право скласти не більш ніж чотири тестування. Обов’язково: українська мова і література, математика або історія України. Два додаткових —  на вибір.

Тести ДПА будуть проводитися у форматі ЗНО. .Результати зовнішнього незалежного оцінювання із трьох навчальних предметів зараховуватимуться як оцінки за державну підсумкову атестацію (ДПА) з предметів:

– українська мова;

– математика або історія України (період XX – початок XXI століття);

– один із навчальних предметів за вибором випускника.

Якщо випускнику потрібно скласти і математику, і історію України, він може обрати один із цих предметів другим предметом ДПА, а інший – третім.

Поріг «склав/не склав». Для визначення результатів ЗНО-2017 з кожного предмета буде встановлено поріг «склав/не склав», тобто та кількість тестових балів, яку може набрати мінімально підготовлений абітурієнт. Для кожного з предметів він буде різний.

Скасовано мінімальний прохідний бал. Випускники отримують дві оцінки. Одна — за за рейтинговою шкалою 100–200 балів. Друга — за шкалою 1–12 балів з предметів, які обрали для складання ДПА.  Але, щоб отримати 100 балів, треба подолати поріг «склав/не склав». Тобто їх треба заробити на пункті ЗНО  і абітурієнти, які матимуть рейтинговий результат 100 та більше балів, отримають право на участь у конкурсному відборі до вишу. В іншому випадку тест вважається незданим, бали атестата не враховуються, а сертифікат не видається.

Одна хвиля зарахування та пріорітетність

Зарахування відбуватиметься в одну хвилю. Можна подати максимум 9 заяв до вищих навчальних закладів і не більше ніж на 4 спеціальності. Тобто всього вступник може подати 9 заяв, на кожній із яких потрібно буде зазначити пріоритетність (1–9). Заява з пріоритетом «1» – спеціальність, на якій абітурієнт хоче навчатися найбільше.

Як повідомили у Вінницькому регіональному центрі оцінювання якості освіти, вони очікують близько 30 тисяч заяв з області. Станом на 22 лютого надійшло понад 7 тисяч заяв та нідіслано вже 4 тисячі сертифікатів.