Унікальний інструмент родини Леонтовичів, на якому наш видатний земляк міг творити свого відомого «Щедрика», оперу «Євгеній Онєгін» й інші твори, зберігся і до наших днів. Знаходиться він в оновленому музеї композитора в селі Марківка Теплицького району.
Після смерті Миколи Леонтовича в 1921 році залишилось два його піаніно, що мають пряме відношення до появи його барвистого і талановитого музичного доробку. Інструменти зберігала у себе донька композитора Галина. Обидва фортепіано вона передала у два музеї, відкриті в 1977 році до сторіччя митця. Один музей облаштований у його квартирі в Тульчині, інший — у батьківській хаті композитора в селі Марківка Теплицького району.
Інструмент, що знаходиться в музеї композитора в селі Марківка, виготовлений наприкінці 19 століття. За більше ніж 120 років піаніно жодного разу не реєставрувалось.
Через ветхість і аварійність приміщення марківський музей Леонтовича закрили у 2012 році. Інструмент перебував у цей час там.
Коли через чотири роки потому музей грунтовно відремонтували і відкрили для відвідувачів, керівництво Вінницького обласного краєзнавчого музею, який опікується цією установою, вирішило визначити, в якому стані знаходиться легендарний експонат. Звернулись до місцевих фортепіанних майстрів, аби ті зробили свій висновок.
— Оглянувши інструмент, ми побачили, що за час перебування без належного догляду він був дуже пошкоджений шашелем, який його доїдав. Також час і волога пошкодили увесь механізм піаніно, клавіші, струни і тощо, — розповів вінницький фортепіанний майстер-реставратор Іван Йохна.
Фахівець запропонував залучити хіміків, які б обробили деревну частину піаніно спецрозчинами і припинили дію шашеля, а також порадив провести капітальний ремонт всього інструменту, замінити пошкоджені деталі і струни. Пообіцяв залучити приватних столичних фахівців. Процес реставрації, за словами майстра, міг зайняти два роки і потягнути на кілька тисяч євро.
В ході міркування над тим, що і як робити з інструментом, у фахівців виникла грандіозна, майже авантюрна ідея: відреставроване легендарне фортепіано використовувати за призначенням.
— Наприклад, можна було б організувати всеукраїнський чи обласний музичний конкурс для дітей, і бонусом для фіналістів могло б стати право виконати музичний твір на оновленому піаніно великого Леонтовича, — розповів Іван Йохна.
— У світі є така практика, наприклад, конкурс Паганіні, що проводиться у Європі. Його переможцю надають почесне право зіграти на справжній скрипці геніального скрипаля, виготовленій видатним Гварнері, — пояснив один із ініціаторів відновлення фортепіано творця «Щедрика», хоровий диригент, православний священик Назарій Давидовський (два роки тому він виконав роль Миколи Леонтовича у фільмі-реконструкції, знятому у Вінниці про видатного композитора).
Зваживши усі «за» і «проти» керівництво Краєзнавчого музею вирішило, що не варто так кардинально реанімувати піаніно Леонтовича. Достатньо його вберегти від шашеля і корозії.
— Хоча фортепіано Миколи Леонтовича й досі непогано звучить, не дивлячись на його занедбаний стан, ми вирішили не дозволяти нікому на ньому грати. Бо для нас воно, перш за все, історична пам’ятка, річ, що має монументальне значення, а не тільки культурне, — розповіла директор Вінницького обласного краєзнавчого музею Катерина Висоцька. — Це музейний експонат — предмет для огляду, тому ми вирішили, що піаніно Леонтовича варто зберегти в його первісному, автентичному вигляді, максимально залишити у ньому все його рідне. Бо це інструмент, до якого торкалися руки Леонтовича. Для музейників це дуже важливо.
Для порятунку піаніно Леонтовича в листопаді 2018 року краєзнавчий музей запросив київських реставраторів з Національного науково-дослідного реставраційного центру України, які мають відповідні ліцензії, пройшли акредитацію. Від послуг приватних майстрів довелось відмовитись, бо вони просили розраховуватись готівкою, а музей, як державна установа, робити розрахунки живими грошима не має права, лише безготівково. До того ж, доручати музейний експонат стороннім людям не ризикнули.
До Марківки завітав завідувач відділу реставрації меблів Національного реставраційного центру Олександр Закусило з колегою. Фахівці обробили інструмент спеціальними хімікатами і загерметизували його целофаном, аби знищити шашель й інших шкідників. Процес карантину тривав місяць. Потім целофан зняли і піаніно знову виставили на огляд відвідувачів.
— Дані хімікати не шкодять дереву і лаку. Протравлення шкідників було першим етапом в числі реставраційних заходів. Експерти законсервували фортепіано і поїхали, — розповіла Катерина Висоцька.
До речі, столичні реставратори взялися відновлювати ще один унікальний експонат музею: стіл Симона Петлюри, яким він користувався перебуваючи у Вінниці. Раритет фахівці забрали до Києва, реставрували його два роки і незабаром мають привести до Вінниці.
Але це — окрема історія. Про неї розкажемо у наших наступних публікаціях, тож слідкуйте за стрічкою новин на 20minut.ua.
Наступний етап реанімації фортепіано Леонтовича мав пройти весною 2019 року. Але через брак коштів не відбувся. Музейники лишень продовжували обробляти інструмент хімікатами, що вберегло фортепіано від подальшого руйнування. А нещодавно музей підготував документи на отримання гранту від посольства США.
— Усі необхідні папери ми уже передали у відповідну інстанцію. Наша грантова програма передбачає реставрацію не лише піаніно Миколи Леонтовича, а і його родинного килима 19 століття. Нашими партнерами виступив Національний реставраційний центр України, який надав нам лист підтримки, відпрацював методику реставрації, фінансову частину. Очікуємо відповіді з Посольства.
У музеї кажуть, що в разі, якщо Посольство США їм відмовить, засмучуватись особливо не будуть, продовжать шукати кошти далі. Як варіант — працюватимуть з українським культурним фондом, чи іншими організаціями.
Незабаром, 13 грудня 2020 року, Україна відзначатиме 143 річницю з дня народження Миколи Леонтовича. А 21 січня 2021 року виповнюється 100 років з дня смерті видатного композитора. Прикро, що через брак фінансування світ не побачить до цієї дати оновленим інструмент автора «Щедрика». Втім, з нагоди роковин митця, музей запланував провести історико-мистецький проект, круглий стіл й інші заходи з вшанування пам’яті видатного земляка — все з дотриманням умов ковідного карантину.
Інше фортепіано Миколи Леонтовича, яке знаходиться в його музеї-квартирі у Тульчині, де митець жив і творив з 1908 по 1921 рік, у значно кращому стані.
— На прохання відвідувачів ми час від часу настроюємо піаніно Миколи Леонтовича, звучить воно непогано. У виняткових випадках дозволяємо пограти на ньому фахівцям, — розповіла науковий співробітник Тульчинського краєзнавчого музею Ганна Порожна. — Але піаніно Леонтовича, все ж таки, експонат, до того ж цінний. І хоча воно в задовільному стані, ми не ризикуємо йому давати велике навантаження, проводити концерти. А як особливий приз для фіналістів того чи іншого престижного конкурсу — торкнутися клавіш фортепіано нашого видатного земляка — так, це цілком реально.
Читайте також:
Синій зошит смерті. Рафаловські зберегли прізвища 200 розстріляних євреїв
Дім Шехтманів. Як Соборна втратила один з найгарніших будинків
Від «німців» до «швейцарців». Як вінницький трамвай прожив свої 107 років
Екскурсія собором. Що всередині головного православного храму Вінниці
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер