Яблуневий сад і громадський простір: який вигляд тепер може мати музей Коцюбинського

• У п’ятницю, 17 вересня, у Вінниці оголосили переможців архітектурного конкурсу «Коцюбинський вдома» й презентували проєкти трьох команд-фіналістів.
• Серед них опинились дві команди з Вінниці та одна з Києва. Кожен з фіналістів у своїй роботі відштовхувався від минулого письменника, його творчості й захоплень.
• То хто ж переміг і як саме може незабаром змінитись територія навколо музею Коцюбинського? Дізнавайтесь далі з нашого матеріалі.

Цього дня у 1864 році у Вінниці народився видатний письменник, громадський діяч і найвідоміший «сонцепоклонник» Михайло Коцюбинський. Саме у нашому місті минули його дитячі роки й донині стоїть хата, що почула перший крик письменника. 

Тепер це однойменний літературно-меморіальний музей, і саме на його території сьогодні, 17 вересня, відбулась презентація проєктів-фіналістів архітектурного конкурсу «Коцюбинський вдома», а також нагородження переможців. Учасники конкурсу, зауважимо, мали розробити найкращі проєктні пропозиції ревіталізації території музею з облаштуванням громадського простору на прилеглій до нього території.

— Цей проєкт — це більше концепція. Це ще не проєктно-кошторисна документація. Тобто всі детальні суми (на втілення задуму — прим. авт.) будуть вираховуватись на наступному етапі, — зауважила керівниця відділу урбаністики КП «Інститут розвитку міст» Вікторія Кравчук. — Проєкт переможців рекомендують до реалізації, а далі буде трохи «паперовий» процес. Це різноманітні дозволи на проведення тут реконструкцій та визначення організації, яка і буде розробляти проєктно-кошторисну документацію. Це важливий документ, на основі якого здійснюються всі будівельні роботи, всі реконструкції. На рахунок «коли ж буде реалізований проєкт», я можу відповісти, що це роки... Я б назвала, ґрунтуючись на досвіді, від двох до п’яти років. 

Передісторія архітектурного конкурсу

Та перш ніж перейти до оголошення переможного проєкту, пропонуємо пригадати, що ж взагалі таке «Коцюбинський вдома».

Ще на весні цього року у міськраді оголосили конкурс на розробку концепції та проєкту трансформації простору навколо музею Коцюбинського. 

— Архітектурний конкурс дасть можливість обрати найбільш влучне рішення для цієї території. У результаті місто отримає громадський простір, зручний для кожного вінничанина та гостя міста, наповненого мистецькими сенсами, — говорила раніше Вікторія Кравчук.

Перед командами-учасницями організатори поставили кілька обов’язкових завдань.

• Перше з них полягало в об’єднанні двох зон — території літературно-меморіального музею Коцюбинського (що включає меморіальні будинки, адміністративний корпус і територію саду) та території змішаного використання (площі з пам’ятником, дитячого майданчика та зони тротуару).
• Друге завдання стосувалось розробки рішення, як прокласти альтернативні входи до саду меморіального музею з боку площі з пам’ятником письменнику.
• Третє завдання — запропонувати рішення про формування зеленого каркаса з нових дерев та інших рослин.  На території меморіального комплексу це можуть бути породи дерев, про які писав у творах Коцюбинський; рослини, які були висаджені його братом Хомою тощо. 
• І останнє, четверте завдання, стосувалось наповнення території новими елементами доброустрою, які б робили перебування на цій ділянці комфортним і змістовно наповненим.

18 команд, які подали заявки на участь, працювали над завданнями першого туру з квітня по червень 2021 року. Тоді на перший тур всеукраїнського конкурсу надійшло дев’ять проєктів.

А вже 17 липня відбулося перше засідання журі, яке і визначило результати цього етапу. З 19 по 30 липня у холі міської ради тривала виставка проєктів, створених у першому турі, а три команди фіналістів продовжили допрацьовувати свої ідеї перевтілення конкурсного простору.

Прочитати про початок архітектурного конкурсу рекомендуємо у наших попередніх матеріалах:

• У Вінниці хочуть оновити простір перед музеєм Коцюбинського. Триває конкурс на 300 тисяч гривень
• На конкурс з оновлення музею Коцюбинського подали заявки 18 команд

Хто судив?

Засідання журі, яке тривало майже вісім годин поспіль, відбулось вчора, 16 липня. До його складу увійшло дев’ять різних фахівців. А саме:

• Ганна Бондар — архітекторка, народна депутатка України (м. Київ);
• Ігор Коцюбинський — директор Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М.М Коцюбинського, правнук Михайла Коцюбинського (м. Чернігів);
• Лариса Кравченко — директорка Вінницького літературно-меморіального музею М.М. Коцюбинського (м. Вінниця);
• Євгеній Совінський — перший заступник директора Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради, головний архітектор міста, представник замовника (м. Вінниця);
• Максим Коцюба — ландшафтний архітектор, керівник студії ландшафтної архітектури KOTSIUBA (м. Київ);
• Олександр Антонець — архітектор, розробник дизайну нової експозиції вінницького музею Коцюбинського (м. Суми);
• Ростислав Чопик — літературознавець, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури Львівського національного університету ім.І.Франка (м. Львів);
• Євгенія Дулько — урбаністка, координаторка освітніх програм Харківської школи архітектури (м. Харків);
• Назар Коваленко — урбаніст, заступник директора з інфраструктурних питань та просторового розвитку КП «Інститут розвитку міст» (м. Вінниця).

Додамо також, що замовником архітектурного конкурсу був департамент містобудування та архітектури Вінницької міської ради. Організаторами виступили КП «Інститут розвитку міст», департамент маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради, департамент культури Вінницької міської ради та Вінницький літературно-меморіальний музей Михайла Коцюбинського.

А сам конкурс проводили за підтримки проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який впроваджує німецька урядова компанія «Deutsche Gesellschaft für іnternationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH» за фінансування Урядів Німеччини та Швейцарії.

«Пальма першості» у вінничан

До трійки лідерів конкурсу увійшли дві місцеві команди та команда зі столиці України. Кожна з них презентувала свою ідею і відповідала на питання членів журі. Після цього слово взяв головний архітектор міста Євгеній Совінський. Саме він і оголосив переможців.

Отож, першість здобула вінницька команда «Архіклуб»: Крамар Максим, Коротких Олександр, Надкерничний Ігор, Анна Куртак, Юлія Куцелепа, Марія Смірнова, Ігор Надкерничний, Сергій Яківчук і Віталій Янковий.

При цьому варто звернути увагу на слова Євгенія Совінського. Він наголосив, що рекомендувати цей проєкт до реалізації можна буде тільки у тому випадку, якщо команда погодиться внести деякі зміни (без зміни самої концепції). Якщо команда-переможець корективи не внесе, тоді журі має право знову проголосувати й передати першість наступній команді. 

Крім того, кожна з тьох команд, що презентувала сьогодні проєкт отримала грошову винагороду. Премія за перше місце склала 90 тисяч гривень, за друге місце — 80 тисяч гривень і за третє — 70 тисяч гривень. 

Що запропонували переможці

«Яблуневий сад Коцюбинського» — саме таку назву має проєкт від команди вінницького «Архіклубу».

— Спираючись на результати досліджень, проведених у 2020-му році Інститутом розвитку міст, наша команда визначила просторові рішення для п’яти сценаріїв перебування на цій території, — розпочала презентацію проєкту Юлія Куцелепа. — А саме: «Музей», «Мистецькі події», «Нове сусідство», «Відпочинок у саду» та «Дитячі ігри у саду».  Отже, «Музей» — з’являються нові межі музею, крім того, територія буде умовно поділена на кілька частин (музейна експозиція, яблуневий сад музею, дитячий хутір, простір мистецьких подій та простір проспекту Коцюбинського). Також зберігаючи контрольованість території, простір стає максимально відкритим і перетворюється у складніший просторовий об’єкт.

Отож, загальна площа території збільшиться та стане доступною для мешканців сусідніх будинків. При цьому вночі чи під час проведення тематичних заходів, її можна буде обмежити.

Команда також запропонувала зробити чотири контрольовані входи на територію музейного комплексу й розробити нові транзити та маршрути. Вони мають об’єднати всі елементи простору (музей, пам’ятник і проспект).

Додамо, що «Архіклуб» у своєму проєкті запропонував встановити сцену безпосередньо біля пам’ятника письменнику, зробити площу камерною і там же неподалік висадити нові рослини. А щоб доглядати за насадженнями було простіше, вони пропонують співпрацювати з Вінницьким національним аграрним університетом і розплідником, що в селі Медвеже Вушко. 

— Проєкт передбачає висадку 103 яблунь, 68 кленів, які будуть розташовані вздовж проспекту Коцюбинського, — додає Юлія. — Станом на сьогодні на території є 33 дерева, ми ж пропонуємо збільшити їх до 171. Сам письменник захоплювався рослинами, тому відновлення саду в різні пори року є важливим елементом самого проєкту. 

А повний виступ команди-переможиці можна подивитись на facebook-сторінці конкурсу «Коцюбинський вдома».

Проєкт киян

Почесне друге місце здобула команда з Києва: Пономарьова Анастасія, Яковчук Ірина, Стрижевська Анастасія, Ягнишева Варвара,  Штефан Єгор і Кость Максим.

— У своїх проєктних рішеннях ми керувались відчуттям дому. Робили все, як для себе, — зазначила представниця команди. — Аналізуючи життя і творчість Коцюбинського, ми виділили кілька місць, які мали серйозний вплив на його творчу діяльність, життя і становлення як письменника. Це, безперечно, Вінниця, де він жив до восьмирічного віку, а потім повернувся у юнацькі роки й написав перші твори «Харитя» та «Ялина». Це Чернігів, де він жив довгий час, одружився і де став тим Михайлом Коцюбинським, якого ми знаємо, де написав свої основні твори й де увійшов у коло інтелігенції. Це також Бессарабія, де він познайомився з «братством тарасівців». І, звичайно, Італія, де він кілька разів відпочивав і лікувався, та Карпати, де написав один із ключових творів у своєму житті «Тіні забутих предків».

Від так, концепція проєкту тісно пов’язана з рослинами, які Михайло Коцюбинський любив привозити додому з подорожей і колекціонувати. Тому саме це й стало лейтмотивом проєкту київської команди. Вони запропонували серед іншого продовжити ідею збирання рослин з різних місць. 

Зауважимо, що команда радила зберегти ту форму будинку Коцюбинського, яка історично склалась, але розвернути трохи вісь, аби композиційно підсилити хату. Крім того, вони рекомендували встановити спеціальні мобільні лавки, які можна буде облаштувати відповідно до потреб, транзитно-пішохідну площу переробити на затишний сквер, а пам’ятник зробити «менш радянським» і перемістити письменника з масивного постаменту на камінь — місце «більш природне для нього». 

Повну відеопрезентацію проєкту радимо шукати на facebook-сторінці конкурсу «Коцюбинський вдома».

Літературний сад Intermezzo

Бронзу сьогодні отримала ще одна вінницька команда: Міщук Тетяна, Білоус Ольга, Матюхов Олег і Ляпощенко Ірина. 

Вони запропонували поглянути на територію музею у контексті цитат. 

— Музейна зона буде обмежуватися будинком-музеєм, адміністративною частиною, клумбою, територією, де є сторожка, а закінчуватись вона буде таким огородженням, — перераховує Олег Матюхов і додає, що за музеєм починатиметься нова зона. — Тут буде місце для проведення масових заходів, буде сцена (вона дуже легка, зроблена з дерева й відтворює форму будиночка), дерев’яні меблі, які дозволять глядачам комфортно почувати себе, й невеличка галявина, де можна відпочивати просто на траві. 

Запропонувала команда, крім того, два входи на територію: один відкритий для всіх, інший же передбачає «пропускний пункт» — касу. А особливу увагу вінничани приділили декораціям на території. Усі вони мали перегукуватися з творами Коцюбинського й спонукати відвідувачів ще більше дізнаватись про письменника. 

Детальніше про проєкт можна почути на facebook-сторінці конкурсу «Коцюбинський вдома».

 

 

Читайте також:

Видатний американський еволюціоніст родом з… Немирова. Що відомо про Феодосія Добржанського

Ювілейний джазовий фестиваль у міжнародному аеропорту: як дивуватиме Vinnytsia JazzFest-2021

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.