Видатний американський еволюціоніст родом з… Немирова. Що відомо про Феодосія Добржанського

• Його називають батьком популяційної генетики та «українським Дарвіном».
• Він все своє життя присвятив науці й досягнув значних висот. Але визнання знайшло Феодосія Добржанського за океаном, тоді як на «радянській» батьківщині отримав звинувачення у підтримці «антирадянської компанії».
• Що ще варто знати про нашого видатного земляка?

Тепер хочемо представити вашій увазі біолога, зоолога, основоположника американської  популяційної генетики — Феодосія Добржанського.

Знайомтесь, Теодосій Добжанський

У Немирові Вінницької області 25 січня 1900 року з’явився на світ хлопчик Теодосій Добжанський, якого згодом знатиме весь науковий світ як Феодосія Добржанського. Його батьки були освіченими людьми й прищеплювали цікавість до навколишнього світу сину ще з ранніх літ.

Відомо, що тато Теодосія був поляком і викладав математику. А мама — українкою, дочкою священника. Саме вона стала для сина «першою вчителькою».

При цьому Теодосій, маємо сказати, науку засвоював швидко й легко. З дитинства добре говорив німецькою і російською, захоплювався біологією і колекціонував метеликів. Ймовірно, вже тоді у нього й виникли перші думки про майбутню наукову кар’єру. 

Коли Теодосію Добжанському виповнилось 10 років, він із родиною переїхав до Києва. Там хлопець почав навчатись у Першій київській гімназії та досліджувати сонечок — вивчати їхню мінливість. З цією ж метою разом із другом двічі їздив на Кавказ. Примітно, що у 17-річному віці йому навіть вдалось описати один новий вид цих комах.

Життя університетське

Відразу по завершенні навчання у гімназії, юнак вступає до Київського університету святого Володимира. Для себе він обирає природниче відділення фізико-математичного факультету. 

Там у той час викладав професор Сергій Кушакевич (відомий український зоолог початку ХХ століття — прим. авт.). Він відразу помітив потенціал нашого земляка й почав «підштовхувати його вперед» до майбутньої слави. Познайомив, до прикладу, з відомими науковцями, професорами з Петроградського університету, серед яких був і Володимир Вернадський.

Додамо, що у час російських революцій науковці зазнавали переслідувань, багато з них буквально тікали від більшовиків і на якийсь час зупинялись у Києві. Так, за словами істориків, у 1919 році Вернадський разом із деякими колегами жив на Дніпровській біологічній станції, яку відкрили в будинку лісника Петра Сіверцева. Сам Феодосій до наукової еліти тоді, зрозуміло, не належав, але у потрібних колах бував. До прикладу, він доставляв на станцію продукти для академіків. 

Крім того, там же познайомився і зі своєю майбутньою дружиною Наталею, донькою лісника. 

За кілька років, у 1921-му, Добржанський вже був аспірантом кафедри зоології Української академії наук. А ще через три роки переїхав з дружиною до Петербурга, тодішнього Ленінграда, де отримав роботу на кафедрі генетики й експериментальної зоології.

Тут маємо сказати, що як і у дитинстві, навчання юнаку давалось легко, по кар’єрній драбині рухався впевнено й досить швидко, але і труднощів у його житті вистачало. У 1918 році не стало батька науковця, у 1920 — улюбленого вчителя й наставника. Щобільше, того ж року закрили університет, а ще за рік розпустили Українське наукове товариство. Залишатись в Україні науковим співробітникам було все важче й важче…

До Америки!

Визначальним і справді доленосним у житті нашого земляка став 1927 рік. Саме тоді він отримав стипендію Рокфеллера й рушив за океан — підкорювати Сполучені Штати Америки. 

Він потрапив до наукової лабораторії генетика Томаса Моргана, який, до слова, за якийсь час стане Нобелівським лауреатом. Два роки Феодосій Добржанський працював пліч-о-пліч з американськими колегами, публікував важливі наукові роботи й робив фундаментальні відкриття. 

Та за два роки його студентська віза закінчилась, а повертатись до Радянського Союзу він вже не бажав. Тоді у Томаса Моргана виник хитрий план. Так, Добржанський мав полетіти на кілька місяців у Канаду, а вже звідти повернутись з канадською візою.

Проте не врахував науковець щиру натуру немирівчанина. У Ванкувері під час співбесіди з американським консулом він чесно розповів, що вже працював до цього в США, коли мав гостьову візу. 

«Консул не завдавав собі клопоту замислитися над загрозою, яка нависла над молодим вченим, і відповів черство і коротко:  Ви порушили закони Сполучених Штатів, співпрацюючи в лабораторії Моргана і отримуючи платню. Тому позбавляєтеся права на в’їзд в нашу державу, — так описує цю подію дослідник Іван Корсак у своїх художньо-документальних оповіданнях. — І тут же, аби не слухати більше пояснень відвідувача, десятки яких йому набивають оскому за день, навіть не піднявши очей, з притиском поставив у паспорті штамп».

Звертатись по допомогу до Моргана Феодосій не хотів, але до старшого науковця неприємна звістка таки добралась. Залишити колегу в біді той не міг, тому звернувся відразу до президента університету, до якого і належала лабораторія. А президент, за дивовижним збігом обставин, у той момент був поруч з президентом Америки Гербертом Гувером.

Останній, почувши всі обставини й дізнавшись про наукові досягнення Добржанського, відразу владнав це питання.

«Вперше за мою практику візою іноземця клопочеться сам президент США, — подиву ванкуверського консула не було меж, як і його чемності та люб’язності перед Феодосієм Добжанським», — читаємо далі у роботі Корсака. 

Кількасот відкриттів і «боротьба» з расизмом

Внесок Феодосія Добржанського у розвиток генетики переоцінити складно. Його й донині називають основоположником американської популяційної генетики та одним із головних науковців, які коли-небудь працювали у галузі сучасної синтетичної теорії еволюції.

Дослідники говорять, що наш видатний земляк зробив загалом близько 300 відкриттів, які багато у чому визначили майбутній розвиток галузі, та написав 500 наукових робіт. Крім того, саме він у 1935-му запропонував поняття «вид», яким користуються всі генетики й досі. Оскільки він ґрунтовно вивчав проблеми генофонду й хромосомні мутації, його ще за життя називали «сучасним Дарвіном».

Не можемо не згадати й про чотири головні праці Добржанського «Генетика й походження видів». Власне, це все одна книга, але у чотирьох доповнених перевиданнях.

А ще цікавим і вкрай важливим є дослідження науковця, у якому він на науковому рівні обґрунтував безглуздість расизму. У цій роботі він писав, що «генетична ідентичність і різноманітність є природними феноменами, які не можна скасувати політичними рішеннями (на відміну від рівності й нерівності), а культура — виняткова особливість виключно homo sapiens».

Тому, «люди мають оцінюватися за особистими якостями та вчинками, а не за приналежністю до тієї чи тієї біологічної чи соціальної групи».

Став американським професором

Уже у 1936 році Феодосій Добржанський став професором Каліфорнійського технологічного університету, потім отримав американське громадянство, а ще за якийсь час отримав посаду в Колумбійському інституті та Рокфеллерівському університеті.

Ба більше, нашого земляка обрали членом Національної академії наук, Американської академії наук і мистецтв, Лондонського королівського товариства та членом чималої кількості академій світу.

В Америці він також отримав вкрай престижну Кімберівську медаль та Національну медаль за розвиток науки.

Тут ще варто додати, що в Радянському Союзі успіхам українця особливо не раділи. Влада писала про те, що він підтримує антирадянські компанії, організовані США. Тому, ймовірно, саме через це дві його спроби навідатись на Батьківщину виявились марними — отримав офіційні відмови. 

Останні роки життя

Помер Теодосій Добжанський 18 грудня 1975 року. А до цього ще сім років він жив із
недугою, яка його помаленьку й вбивала. Коли видатний генетик дізнався, що в нього лейкемія — працювати не перестав. Тому не дивно, що єдиною країною, громадянином якої він вважав себе на всі сто відсотків, була «країна науки»!

Про інших видатних особистостей Вінниччини, нагадуємо, можна буде прочитати в наших наступних матеріалах щосереди о 20.20.

Читайте також:

Відома бразильська письменниця з подільським корінням. Що відомо про Кларісе Ліспектор stars Преміум новина

Народився на Вінниччині, а підкорив Париж. Що відомо про художника Василя Хмелюка

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.