Нещодавно випадково почув уривок із розмови двох школярок: “Я вчора висіла на бізарі. Там познайомилася з чатланом із таким цікавим ніком!” Здавалося б, нісенітниця. Однак, ні. Просто молодь, яка впевнено торує шлях до Інтернету, користується сленгом, незрозумілим для пересічних громадян.
Що ж таке “бізар”, “нік”, “чатлан”? Слово – модератору одного із найпопулярніших чатів України www.bizarre.kiev.ua лучанину Сергію Цвиду:
— Чати – це звичайні програми. Грубо кажучи, місце в Інтернеті, де люди можуть поспілкуватися в “прямому ефірі”. На екрані комп’ютера чат виглядає так: два відділення для повідомлень, переліки присутніх та “смайлів” – малюнків, що зображають певні емоції. Щодо відділень для повідомлень, то одне з них - “загал”, тобто ваші слова, написані там, будуть доступні всім. Натомість спілкування в іншому відділенні (“приваті”) – таємне, його бачить лише адресат. Чатлани – це люди, які користуються чатами. Приміром, на www.bizarre.kiev.ua (“бізарі”) не одна тисяча людей. Нік – це спеціальне прізвисько, під яким користувач реєструється і відомий у чаті. Загалом, у ніках віддзеркалюється прагнення познайомитися чи приватна інформація – зріст тощо. Наприклад, мій нік (ZloY – авт.) роз’яснює чатланам характер модератора, завдання якого – слідкувати за порядком у чаті. Користувачі навдивовижу часто порушують правила – матюкаються, рекламують порно... У таких випадках я просто блокую доступ до чату. До речі, трапляються і провокації.
-Зараз б’ють на сполох через поширення за допомогою Інтернету насильства над неповнолітніми…
-Так, це дуже нагальна проблема. Наприклад, на нашому чаті зараз запроваджено правило одразу блокувати ніки, які спонукають до сексуальних дій. І це не безпідставний захід. У Києві трапився дикий випадок. Там маніяк через “бізар” спокусив неповнолітню дівчинку – адже в чаті можна вигадувати що завгодно, оскільки співрозмовника не видно. Він підмовив юнку зустрітися і зґвалтував. На жаль, такі нелюди в Інтернеті трапляються. Найкращий вихід для запобігання подібним речам – обмежити доступ неповнолітніх до Інтернету. Але якщо людину вже посадили за комп’ютер і пустили до всесвітньої мережі, то рамок ніяких більш не поставиш. Потрібно розробляти коди, системи захисту, щоб неповнолітні не могли користуватися забороненими ресурсами. Але від хакерства ніхто не застрахований.
Захоплення молоді віртуальним спілкуванням прокоментувала кандидат психологічних наук, доцент Волинського університету Людмила Малімон:
-Постійне “зависання” на чатах часто викликає специфічну залежність, яку можна порівняти із залежністю алкогольною чи наркотичною. Особливу “групу ризику” складають чоловіки 16-25 років. Хоча про цю проблему говорять багато, але досліджень в Україні майже не проводили. Основним прийомом для лікування цієї залежності вважається психотерапія словом.
Мирослав ВАТАЩУК
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.