Як вінничанин винайшов польову кухню. Історія офіцера Антона Турчановича

• 120 років тому було винайдено військову польову кухню. Автором проекту став військовий з Вінниччини Антон Турчанович. Як офіцер він побував не на одній війні та почав задумуватись, як полегшити життя солдатам.

Винахідник польової кухні Антон Турчанович народився 17 січня 1854 р. у сім’ї збіднілих дворян у Жмеринці (за іншими даними — у Тульчині).Після закінчення Холмської гімназії, в листопаді 1875 року розпочав службу в армії. 

Турчанович брав участь у російсько-турецькій війні. За мужність, виявлену у складі збірного корпусу генерала Михайла Скобелєва під Плевною, був нагороджений георгіївським хрестом, одержав звання прапорщика та направлення у Київське піхотне училище. Поступово ставав підпоручиком, поручиком, штабс-капітаном, капітаном. З лютого 1898 року Антон Федорович — підполковник, а з лютого 1910-го — полковник. Протягом семи років командував ротою та батальйоном. Про це пише сайт UAHistory.

«Кухня-пекарня-кип’ятильня»

Коли Антон Турчанович став офіцером, він задумався над тим, як полегшити важкий солдатський побут. Адже воїни були і так-сяк одягнені, і напівголодні. Під час походів їжа для них готувалася на вогнищах і в котлах, що їх перевозили в обозах. Свої задуми Турчанович починає втілювати у Жмеринці у вигляді креслень на папері.

У 1903 році було й виготовлено солдатську «кухню-пекарню-кип’ятильню». Пересувну кухню того ж року відправили на випробування на сопки Маньчжурії.

Винахідникові ж міністром торгівлі і промисловості росії було вручено «патент на привілеї» за номером 12256. А під час першої світової війни всі війська були забезпечені цими кухнями.

Кухня мала дуже просту конструкцію і малу вагу, дозволяла приготувати всього за чотири години борщ, кашу і чай на роту. Вигідність винаходу була очевидною: обід з трьох страв для 250 осіб готували протягом трьох годин, вечерю — за півтори години. На ходу і на місці готували страви, вода в казані закипала протягом 40-45 хвилин. При цьому було потрібно зовсім мало палива, до того ж, використовували все, що трапиться під руку — і хмиз, і торф, і вугілля. 

Оскільки автомобілі на початку століття в росії були ще рідкістю (за деякими даними, в угрупованні, розгорнутому проти японських військ, їх було всього одинадцять), ці кухні возили кіньми, — йдеться на сайті День.

У 1909 році кілька кухонь Турчановича і технічну документацію подарували французькій армії. У той період розроблялися й інші кухні, але саме винахід нашого земляка залишався головним. Він швидко здобував популярність, і вже до початку першої світової такими кухнями була оснащена вся російська армія, а також армії інших країн — учасників війни. З того часу кухні постійно змінювали свій вигляд. Нині вони можуть монтуватися на двоколісних причепах, автомобілях чи гусеничних тягачах.

 Пам'ятник польовій кухні у Брацлаві

З 1910 року Антон Турчанович був призначений Літинським повітовим військовим начальником, а з 1913-го був на такій же посаді у Вінниці. Разом із родиною мешкав у будинку на вул. Свердлова, 89. Учасник російсько-турецької, китайської та японської кампаній прослужив в армії 40 років. У жовтні 1917 року Тимчасовий уряд, зважаючи на вік Турчановича, звільнив його зі служби, призначив пенсію та право носити мундир полковника.

Коли Антон Федорович овдовів, він переїхав до своєї молодшої доньки у Брацлав. Він помер від голоду у 1943 році під час фашистської окупації, лише кілька місяців не доживши до свого 90-річчя. 

Кілька років тому у цьому у Брацлаві було відкрито пам’ятник винаходу — польовій кухні. Цікаво, що встановлено цей унікальний знак на місці колишнього пам’ятника Леніну. Відкривав пам’ятник онук винахідника — Георгій Турчанович,який  був головним лікарем Бершадського району.

У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї є невелика експозиція, присвячена винахідникові польової кухні Антонові Турчановичу. А у фондах зберігаються креслення і пояснення до них. У 2008 році на вулиці Свердлова, 89 у Вінниці було знесено старий будинок, у якому колись жив полковник Турчанович із сім’єю. 

Значення його винаходу величезне. Адже і нині польову кухню Турчановича у різних варіантах використовують в армії. Виручає і геологів, рятувальників, будівельників. Звичайно, вдосконалена і оновлена, вона здобула популярність у багатьох арміях світу, але ім'я її винахідника залишалося практично невідомим.

Щорічно у Вінниці проводиться фестиваль польової кухні памяті Тараса Сича, який служив кухарем 25-го окремого мотопіхотного батальйону. 

Читайте також:

Парк і мавзолей-усипальниця в Печері: все, що залишилося від розкішної садиби Потоцьких

Виповниться 90 років, як Вінницький муздрамтеатр відкрив свій перший сезон

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.