Парк і мавзолей-усипальниця в Печері: все, що залишилося від розкішної садиби Потоцьких

Усипальниця родини Потоцьких у Печері. Фото: Вікіпедія

• У мальовничому куточку Поділля, в селі Печера, на березі Південного Бугу, розташована садиба Потоцьких. З колись багатого обійстя, до нашого часу зберігся лише парк і мавзолей-усипальниці, архітектура якого вражає.

Розкішний парк на березі річки Південний Буг і мавзолей-усипальниця — це все, що залишилося від колись багатої садиби Потоцьких-Свейковських в Печері. 

До наших часів збереглося первісне прямокутне планування парку з алеєю старих лип, яка веде від головних воріт до палацу. Парк терасами спускається по схилу до річки та купалень, його прикрашають кам'яні хаоси, гроти і єдина збережена паркова скульптура. Про це розповідає Іgotoworld.

Також збереглася каплиця-мавзолей в неороманському стилі, яка була побудована відомим архітектором Владиславом Городецьким. Сьогодні це костел Святого Андрія, де проводяться недільні служби. Також на територіі садиби збереглося кілька господарських будівель, спроектованих на поч. XX ст. 

Історія садиби

Містечко Печера в кінці 17 століття було резиденцією господара Молдовського князівства Костянтина Дуки. Він не проживав тут постійно, але приїжджав декілька разів на рік. Дука вибудував у Печері палац, заклав парк та направив воду з річки. Потім Печера належала Заславським та Вишневецьким.

У 1840-вих роках маєток і кілька тисяч гектарів навколишніх земель викупили Потоцькі. Після того, як донька Станіслава Потоцького Октавія вийшла заміж за Яна Свейковського, Печера перейшла до неї як посаг. Молоде подружжя збудували в Печері свою резиденцію за зразком тульчинського палацу, тільки менший за розмірами.

Шляхетській родині Потоцьких-Свейковських село Печера належало до приходу радянської влади. 26 грудня 1917 року почався погром палацу Потоцьких та тривав два дні, тоді були спалені всі документи та частково бібліотека. Частину книгосховища було вивезено до Кракова.Сам палац був розібраний більшовиками в 1924 році. Від садиби залишилася каплиця та занедбаний парк.

Меморіальна табличка на території садиби сповіщає про те, що в цьому місці під час фашистської окупації в 1941-1944рр. Знаходився табір смерті «Мертва петля» для єврейського населення, де загинули тисячі невинних людей. За радянських часів з усипальниці прибрали статую Божої Матері, хрести, дзвони, вона все одно виглядає велично. В склепі проводили кінопокази. На місці резиденції Потоцьких побудували санаторій.

Усипальниця

У глибині парку, на території садиби Свейковських-Потоцьких, є усипальниця. З’явився мавзолей в парку в 1904 року на замовлення Костянтина і Яніни Потоцьких, останніх власників садиби.  Будівля за обрисами нагадує костел. Її автором є відомий архітектор Владислав Городецький. Він побудувавусипальницю безкоштовно, адже був близьким другом сім'ї. 

Мавзолей складається з підземної (власне склепу) та надземної частин (каплиці). У будівництві використовувалися різні матеріали: граніт, піщаник, бетон, дуб, призми люксфер та інші.

 Частина зовнішніх вікон були заповнені скляними цеглинами фальконе, виготовленими в Польщі на заводі Blumenthal & Steck у Варшаві, самі вікна не збереглися, окремі цеглини можна бачити в експозиції сучасного храмі. Склоблоки моделі №9 були зроблені у трьох кольорах: синьому, помаранчевому та блякло-зеленому та були викладені за певним малюнком.

У ніші апсиди  костелу-усипальниці розміщено велику вазу, з якої ніби вихоплюються язики полум'я. Саме під вазою міститься вхід до крипти, у якій поховали багатьох членів родини Потоцьких і Свейковських. Усі поховання за радянських часів були розбиті і пограбовані.

Інтер'єр усипальниці скромний, виконаний також у стилі романського модерну. Гранчасті колони брами, всередині яких раніше були невеликі дзвони – це вхідні ворота до усипальниці. Вони утворюють єдиний ансамбль із самою спорудою.

Варто звернути увагу на декоративні елементи усипальниці. Вони схожі на повітряне мереживо. Для досягнення такого ефекту використовувалася особлива техніка різьблення по мокрому бетону.

Англійський пейзажний парк

Потоцькі цінували здоров’я і корисне свіже повітря. Тому великий красивий парк біля свого печерського маєтку доглядали і щораз засаджували рідкісними породами дерев. Про це розповідає сайт Firtka.

Ландшафтна пам’ятка мала чотирикутну форму і була розділена на дві рівні частини дивовижною алеєю із липових дерев, висаджених у чотири ряди. 160 кам’яних сходин вели до річки, а витончені мармурові скульптури з усіх боків прикрашали ландшафти.

Вся територія парку стоїть на підвалах. Місцеві кажуть, там зберігалося багато добра. Та Франц Потоцький наказав замурувати входи і виходи у підземелля. Було це приблизно у 17-у році минулого століття. І від тоді ніхто з людей не наважувався тривожити пам’ять підземель. Всі підвали і зараз «законсервовані».

Зараз парк трохи занедбаний, від красивих колись статуй майже нічого не залишилось. Лише де-не-де проглядаються сліди мармурових купалень. Та все це створює по-своєму особливу атмосферу старовини.

Читайте також:

Виповниться 90 років, як Вінницький муздрамтеатр відкрив свій перший сезон

Виграли грант на 28 тисяч доларів: триває реставрація килима та піаніно Миколи Леонтовича

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.