«Я винна йому оргазм». Десять (не) сороміцьких питань до сексологині

«Я винна йому оргазм». Десять (не) сороміцьких питань до сексологині
  • У світі 30 листопада святкують Міжнародний день сексу.
  • Секс — це частина нашого життя. Така ж, як і прийом їжі чи читання книги. І оскільки частина нашого життя, то про нього потрібно говорити. Це корисно для якості сексу, здорових стосунків, власного задоволення та правильного статевого виховання дітей. 

Для того, аби краще розібратися у цій інтимній темі — ми звернулися до вінницької психологині-сексологині Марини Слободяник. Жінка веде блог в якому розвінчує міфи навколо сексу, нашої сексуальності, уподобань і не тільки. 

Марина займається психологією вже понад вісім років, і допомогла не одному вінничанину та вінничанці отримувати більше задоволення від сексу та розв'язати їхні проблеми пов'язані з цим. 

Відео дня

Ми поставили сексологині десять запитань, які у нашому суспільстві ще досі прийнято вважати сороміцькими. Відповіді на них — прямі та відверті, бо про секс треба говорити саме так. 

З якими питаннями до вас найчастіше звертаються вінничани? Якого віку зазвичай ваші пацієнти? 

— Звертаються насамперед з тим, як можна інтерпретувати свої реакції, й як розмовляти з партнером про секс. Адже у нас взагалі немає сексуальної освіти. Я вважаю, що в школі статеву освіту потрібно ввести, як навчальний предмет. Останній існує у багатьох країнах, але в Україні поки до цього не дійшло. 

Ті питання, які могли б висвітлюватися на таких уроках в школі, залишаються у нас без відповідей. Бо, досягаючи десяти років, дитина вже не прийде до батьків спитатися: що таке секс? З цим вже до батьків не йдуть, але це можна б було пояснити на уроках. 

Нам бракує звичайної бази, тому люди звертаються до сексологів. 

Частіше чоловіки звертаються з синдром тривожного очікування сексуального провалу. Дуже часто це молоді люди. Вони отримують уявлення про секс з порно, яке відрізняється від реальності. Молоді люди без досвіду все приймають на віру і думають, що саме так і потрібно займатися сексом, як у порно. На жаль, це руйнує стосунки в реальній парі, адже у людини є якісь очікування від партнера(ки). 

Як відбувається секс, скільки, чи всі люди отримують оргазм і як його добитися?, — з цими питаннями часто приходять в пару, і йдуть. А якщо не хочуть завершувати стосунки, то приходять до мене.

Найстарші пацієнти — 40 річні. Чому не звертаються старші? Може, через те, що зрілі люди вже все зрозуміли про себе і своїх партнерів. А, може, через те, що немає культури звернення до сексолога. 

Звертаються також з питаннями: 

  • складності в досягненні оргазму;
  • передчасна еякуляція;
  • синдром тривожного очікування сексуальної невдачі (СТОСН);
  • «несумісність партнерів»;
  • складності в здійсненні статевого акту;
  • «любовні трикутники» і вихід з них;
  • проблеми, пов'язані з вибором або усвідомленням і прийняттям свою статеву орієнтацію, гендерної ідентичності.

Коли треба йти до сексолога? Як відчути, що проблеми вже не «проговорити» з партнером?

— Не треба чекати. Як тільки проблема виникла і ви розумієте, що поговорити з партнером соромно чи «не йде» розмова, то тоді треба звернутися за допомогою. 

Як тільки є запит, потрібно його вирішувати. 

Коли батьки мають починати говорити з дітьми про секс? Як це коректно зробити? І як говорити з підлітками?

— Статеве виховання починається з самого народження, а сексуальне виховання тоді, коли дитина питає. Якщо дитина розвивається у нормальній родині, і їй не страшно звернутися до батьків з якимось питанням, то запитання про секс починаються приблизно у віці 4-5 років. Розмовляти потрібно, коли маля запитало. 

Чи варто починати в підлітковому віці говорити? Тоді вже залишається сказати лише: «Ось це презервативи, тобі треба ними користуватися». 

Презервативи доволі дорогі і, якщо ви хочете своїх дітей убезпечити, то варто сказати, що ти можеш взяти в мене гроші на це. 

Про секс треба говорити до підліткового віку. Дитина, коли йде в школу, вже повинна від вас багато чого знати про секс, відповідно свого віку. Не потрібно говорити про подробиці, але загальні поняття школяр має знати. 

Як тільки дитина приходить в школу, звісно, про секс поговорять з нею однокласники, чи навіть покажуть порноролик. І все, дитина отримала інформацію так, наче лавина впала на голову. 

Як реагувати, коли дитина прийшла і сказала, до прикладу: «Мам, я представник(ця) ЛГБТ?»

— Найважче, але й найпрекрасніше, коли дитина може сказати таке батькам. Відкритися — це страшно. Може, дитина хоче зробити це для того, щоб його зрозуміли і отримати якусь підтримку. 

Я знаю, що батьки завжди здогадуються про сексуальну орієнтацію дитини, але закривають очі на це. Зачасту думають, що дитина переросте. Але цим ми не допомагаємо нашій улюбленій дитині, а робимо вигляд, що її не існує. 

Це пов'язано дуже часто зі страхом, найбільше непокоїть батьків те, як дитина далі буде жити у суспільстві? Що скажуть родичі? 

Є багато страхів за дитину та сприйняття оточуючих. Багато страхів про себе: «А як же внуки? А що в мене не буде невістки, наприклад?».

Перше, що можна зробити — це сказати: «Мені це почути було страшно, бо я турбуюся про твоє здоров'я та те, як тебе прийматимуть оточуючі. Я можу прийняти тебе не зовсім так, як ти б хотів(ла). Ти зрозумій мене, я заспокоюсь і ми з тобою поговоримо».

Потім потрібно усвідомити, що дитині потрібна ваша допомога. До мене зверталися вінничани з такими запитаннями. Це хороша ідея прийти до спеціаліста, та поговорити про це.

Чому взагалі з сексом виникають проблеми?

— От, наприклад, ми не вміємо варити борщ, і не маємо хорошої інформації про його приготування, то який борщ у нас вийде? Ми начебто зваримо щось з усіх інгредієнтів, але чи повноцінний борщ це буде? Так само з сексом. Люди мають певну інформацію, але вона дуже загальна. Відсутність знань — створює всі проблеми. 

Перше, що має робити сексолог — інформувати клієнта, пояснювати, як насправді влаштований секс. 

Є люди, які не підходять один одному в сексуальному плані?

— Статева конституція, тобто інтенсивність сексуальних проявів, у кожної людини своя, вона з нами із народження. Вона ніяк не може зменшитися чи посилитися. Це рівень бажання. 

Є три види статевої конституції: слабка, середня та сильна. Якщо формується пара з сильною та з слабкою статевою конституцією, то вони не співпадатимуть в своїх бажання.

Наприклад, людина з сильною статевою конституцією хоче сексу двічі в день, а зі слабкою — раз у місяць. Якщо спочатку стосунків ми підлаштовуємося один під одного, і бажання є у всіх. А після десь півроку-року — все стає на свої місця. 

Клієнти приходять і говорять: «Я одружувався на зовсім іншій жінці, ми займалися сексом кожного дня, а тепер вона каже давай раз у тиждень». 

Але немає такого, що люди зовсім не поєднувані, є рішення цих питань, і можливості сублімувати бажання. Треба знайти компроміс. 

Як побороти сором‘язливість в розмовах про секс?

— Як ми долаємо інші страхи? От нам страшно подзвонити в державну організацію та записатися на прийом, але треба це робити. І що ми в підсумку робимо? Ми наважуємося, і телефонуємо. 

В парі працює так само. Ми можемо боятися чогось, соромитися. Але можна почати так: «Ти знаєш, мені зараз страшно і соромно говорити на цю тему, але я скажу». І тоді почати розмову, спершу варто сказати свої почуття. Наприклад, треба говорити: «Мені некомфортно, коли ми отак робимо. А ти бачиш у цьому проблему?». 

Кажуть, мастурбація — корисна, якщо в міру. Чи правда це?

— Так. Але варто сказати насамперед, що у нашому суспільстві є заборона на жіночу мастурбацію. Хлопчик торкається пенісу щодня, а для дівчаток інша постановка питання. Батьки часто забороняють торкатися статевих органів, кажуть: «У трусики не лазь». 

В ідеалі треба б було показати в дзеркалі дівчинці її вульву, для того, щоб вона мала уяву, що це. 

Дівчача мастурбація корисна з підліткового віку, коли прокидається лібідо, і починають діяти гормони в організмі. У той час рецептори розвиваються. 

Мастурбація ще й корисна тим, що дівчинка вивчає свій організм, розуміє, як їй подобається і зможе поділитися цим з партнером. Можливо, не чітко даючи інструкції, а показати через його руку, наприклад. 

Дуже часто жінки припиняють відчувати себе бажаними і думають, що чоловік її розлюбив, бо він мастурбує більше, ніж займається з нею сексом. 

Це потрібно обговорювати, як тільки ви помітили таку тенденцію. Проте це не завжди передвісник чогось поганого. Може, зараз у житті цього чоловіка дуже багато напруги в стосунках, на роботі чи ще десь. Цим швидким способом він знімає напругу, а взаємодія з жінкою потребує зусиль.

Оргазм звикли сприймати, як головну частину сексу. Чи можна насолоджуватися сексом без оргазму? І як сказати своєму партнеру, якщо ти його не відчуваєш?

— У суспільстві справді багато прийнято говорити про те, як досягти оргазму. Зараз якийсь «оргазмічний культ». 

Чоловік чекає цього від жінки, може, навіть не прикладає особливо багато зусиль, але чекає. Часто жінки відчувають, наче «я винна йому оргазм». І чим більше дівчина про це думає, тим частіше «оргазм втікає».

Ми можемо отримувати задоволення від просто сексуальної взаємодії, від дотиків, від того, що ми нарешті залишилися вдвох. Чоловікам теж не обов'язково еякулювати.

Так, коли оргазм відбувається, то з організмом опісля ще відбувається викид різних гормонів, і все це корисно діє на нас. Але чи мало у нас корисних речей, які ми не отримуємо? Ми ж не завжди їмо лише фрукти та овочі? Жодних серйозних поганих наслідків для здоров'я не буде, якщо секс закінчиться без оргазму. Якщо дві людини психологічно задоволені сексом, то все добре. 


Читайте також:

Робота, що не пробачає помилок. Історія вінничанина, який працює вибухотехніком

«Це більше, ніж книгосховище». Історія бібліотекарки Тетяни, яка кайфує від своєї роботи

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (1)
  • Лариса Потапова Ковальчук

    Кто эту х... придумывает?

keyboard_arrow_up