Втратили все, навіть документи. Родина Гриньових із Рубіжного тепер живе у Вінниці

Втратили все, навіть документи. Родина Гриньових із Рубіжного тепер живе у Вінниці
  • За українськими мірками в них було все. Два будинки, підприємство, авто, весь достаток. Війна позбавила усього, але вдалося врятувати власні життя.
  • Було навіть не до документів, коли випала нагода швидко евакуюватися з Рубіжного. Зараз Подружжя Гриньових живе у Вінниці. Діти та мати глави сімейства виїхали до Німеччини.
  • Свою історію порятунку розповіли вже за два місяці перебування на Поділлі. Але і зараз не полишають мріяти про повернення на малу батьківщину.

24 лютого, як і більшість українців, жителі Рубіжного Євген та Євгенія Гриньови прокинулися о п’ятій ранку. Увесь приватний сектор, у якому вони жили, хитало від прильотів ракет та роботи ППО. Одразу зібрали дітей і перебралися до підвального приміщення. Тоді вони іще не знали, що проведуть у ньому місяць свого життя.

Родина Гриньових за всіма мірками вважалася самодостатньою. І чоловік, і дружина мали свій бізнес і виробництво. Глава сімейства за фахом ювелір. За весь час встиг не раз побудватися і щоразу із поліпшенням умов. У рідному місті їх добре знають та поважають.

Відео дня

Щоправда, сьогодні в окупованому Рубіжному з шістдесяти тисяч мешканців залишилося не більше чотирьох. Та й ті зосталися чи повернулися через те, що їм просто ніде дітися або не дозволити мародерам розібрати останнє, що вціліло після бойових дій. Мріють повернутися додому і Гриньови. Останні спогади про свій будинок, вулицю та місто вони зафільмували на відео. На ньому догорає будинок, в якому вони провели не один щасливий рік життя.

Чоловік і тезка Євгенії також не полишає надії на те, що колись вони опиняться вдома. Каже, що кожну годину стежить за новинами. Вірить у перемогу ЗСУ, у те, що держава після неї не відвернеться від таких як вони та допоможе відбудувати усе втрачене. А інакше, переконаний він, людям просто доведеться тікати за кордон.

— Багато хто називає війну новою реальністю. Я не погоджуюсь із таким визначенням. Це просто шок, а не нова реальність. Під обстрілами дуже тяжко адекватно розмірковувати та приймати правильні рішення. Ми вже коли залишали місто, то бачили тіла багатьох вбитих жителів. Вони просто не знали, що робити і вимушені були виходити під обстрілами по воду чи продукти. Здебільшого, це були літні люди, — розповідає Євген Гриньов. Чоловік додає, що помилкою багатьох лугуначан стало те, що вони не дослухалися порад про евакуацію, які лунали вже після початку війни.

Найбільша проблема перебування навіть у спорядженому укритті — це була низька температура, характерна для початку весняної пори, згадують наші герої. Дуже важливо обладнати сховище: забезпечити у ньому обігрів, умови для приготування та зберігання їжі, воду. А ще люди у багатоповерхівках виламували двері з квартир та переобладнювали їх на ліжка. 

— Найгіршим сюрпризом стало те, що війська ЛНР біля сховищ ставили міномети. На щастя люди вціліли, але витримати навіть всі звуки стрільби і вибухів часом неможливо, — згадує Євгенія Гриньова. Жінка додає, що діти швидко занедужали на нервовому грунті. Шкіра і у дорослих нерідко вкривалася характерними плямами. 

Однак саме 40 річна Євгенія, яка молодша чоловіка на три роки, наважилася першою податися у розвідку аби довідатися про можливість евакуації. Це обійшлося їй ціною втрати авто, яке потрапило під обстріл. Все ж таки, їй вдалося проскочити на підконтрольну територію. За декілька днів централізовано зміг виїхати чоловік із матір’ю та дітьми. Потім опинилися у Вінниці.

—Зараз організовуємо збір та видачу гуманітарної допомоги землякам у фонді «За Луганщину», — розповідає Євгенія. Жінка каже, що кількість жителів таких міст як Попасна, Сєвєродонецьк з дня на день у Вінниці зростає. Чимало  з них, як і Гриньови, прибули без нічого. Всім доводиться розпочати життя з чистого аркушу. 

Читайте також:

Коли спорт сильніший війни. Вінницькі ДЮСШ запрошують на безкоштовні тренування

Автографи на клубній футболці від «Манчестер-Сіті» та платівка «Статус Кво» 70-х років. Які лоти готують організатори аукціону для підтримки ЗСУ?

Озброєний і у шоломі: вінницька майстриня Наталя Дремлюга створила бойового гусака

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (1)
  • Ирина Молоткова

    Дякую Євгенії та Євгену. Ми молодці бо робите таку важну справу, як збір та допомога Луганчанина. Ви дуже гарні люди. Все буде Україна.

keyboard_arrow_up