«Вінницькі штучки» або Як гідеса Таня Рибак стала номінанткою на туристичну премію

Тетяна Рибак: «Страх та нерви дали поштовх для створення чогось іншого, абсолютно нового...»

Журналістка «20 хвилин» розпитала в амбасадорки Вінниці Тані Рибак про напрацювання у туристичній сфері, досягнення та творчі плани на майбутнє.

Протягом 2020 року вона провела понад 180 офлайн та 17 онлайн екскурсій визначними локаціями Вінниці. Кандидатуру Тані Рибак на конкурс подав Департамент маркетингу та туризму Вінницької міськради.

— Для мене це було несподіванкою. Ввечері друзі скинули посилання на конкурс з моєю кандидатурою зі словами «Дивись, що я знайшов». Я була шокована, бо той день видався не дуже приємним, і коли почула про це, то емоційно була спустошена. Однак потім люди почали мене підтримувати, поширювати допис, — розповідає Таня Рибак.

Серед номінантів у конкурсі опинилися екскурсоводи з Херсона, Сум, Дрогобича, Рівного, Києва. Як зазначають організатори, мета цьогорічного Quarantine edition звернути увагу на туризм, як важливу складову в сфері економіки. А також відзначити в 11 номінаціях кращих гравців ринку, які показали приклад нестандартних рішень та продовжували роботу в умовах коронакризи, намагались підвищувати рівень обслуговування.

Віддати свій голос можна ТУТ.

Школа гіда та «вінницькі штучки»

Дівчина стала екскурсоводом майже два роки тому, одразу після закінчення Школи Вінницького гіда. Тоді зі 125 заявок відібрали лише 30, а за результатами навчання акредитаційні бейджі отримали 16 людей. Дівчина стала однією з тих, хто досі працює в цій сфері.

— Колись в мене виникла ідея створити крамничку з сувенірами, тематично пов’язаними з Вінницею, — згадує Таня Рибак. — Але мені бракувало інформації для якісного контенту та наповнення, тому коли натрапила на оголошення про набір бажаючих у школу Вінницького гіда, вирішила спробувати.

Зараз в доробку «вінницьких штучок» шість авторських екскурсій Вінницею. Влітку найпопулярнішою була екскурсія «Під три мости» — прогулянка на катері інстаграмними місцинами з келихом шампанського. А нині попитом користуються екскурсії «Жінки, плітки і дрібка любові» центром міста, а також «Дім вар’ятів» — екскурсія про історичне життя окружної лікарні для душевнохворих у Вінниці.

Попит на екскурсії або «вільних місць немає»

Приблизно 80% учасників її екскурсій — це вінничани. Здавалося б, чому увагу містян, які народилися та виросли у Вінниці, привертають екскурсії рідним містом? Таня Рибак зізнається, з самого початку розробляла контент саме для земляків.

— Я завжди веду з людьми діалог, щоб дізнатися, як вони себе почувають, що черпають на моїх екскурсіях, що їм не подобається. Це мені потрібно, аби дошліфувати свою роботу і зробити її ще якісніше. Більшість мені говорить, що будь-яку інформацію про те чи інше місце можна дізнатися в інтернеті, хоча й без особливих подробиць чи цікавинок. Тому до мене приходять за атмосферою і за натхненням, — каже співрозмовниця. — Я не розповідаю інформацію сухими фактами та не «закидаю» датами, а говорю про людей. Кожен з нас шукає відголоски своїх історій у чужих життях, тому люди тягнуться до людей, і така подача їх торкає. Вони приходять знову і знову. Для мене це дуже цінно. 

Попри навантаження та постійну зайнятість, Таня продовжує навчатися та розробляти нові концепції екскурсій. Говорить, що натхнення приходить до неї саме у процесі роботи та іронічно нарікає, що осяяння не приходить нізвідки.

— Натхнення для мене — це результат і сам процес роботи, хоча дехто може просто на нього сидіти й чекати, — зауважує вона.

Таня Рибак також розповідає, що фахівці Департаменту маркетингу та туризму Вінницької міськради ще на локдауні проводили тренінги про те, як реалізувати успішні туристичні старт-апи і почуватися впевнено у цій галузі в теперішніх реаліях. Згодом для гідів організували курси англійської мови.

— Це навчання для нас безкоштовне, вчимося понад два місяці. Для мене це дуже класна можливість, хоча буває важко виділяти після роботи по три години двічі на тиждень на уроки, а потім ще виконувати домашні завдання. Сподіваюся, що з весни кордони відкриють і у Вінниці з’явиться більше іноземних туристів, — говорить екскурсовод. — До прикладу, цього року в мене був запит на англомовну екскурсію, але я не була впевнена в тому, щоб їх проводити. Однак розвивати туризм і розширювати межі важливо, бо це промоція міста. Коли турист опиняється тут, частину грошей він залишає в кав’ярнях чи готелях — а це підтримка наших підприємців. Я зацікавлена в тому, щоб туристи поверталися сюди знову й знову. 

Випадкові дослідження та цінні знахідки

Для того, щоб розробити повноцінну екскурсію, Тетяні потрібно чимало часу. Дівчина консультується з різними фахівцями, відвідує бібліотеки та музеї, відслідковує публікації істориків. Однак найціннішими вважає живі спогади людей.

— Часто зустрічаю літературу, дотичну до Вінниці. Книжка на 250 сторінок і про місто лише півтори сторінки корисної та нової інформації. Але щоб їх знайти, потрібно було всю книжку перечитати, — каже Таня Рибак. — Важливі живі спогади людей, які пам’ятають події давнини. Минулого тижня я зустріла жіночку поважного віку, яка згадувала своє дитинство в дворику на Соборній. Вона там народилася і розповіла, хто де жив, як з часом там все змінювалося. Це інформація, яку більше ніде не знайдеш, але живий свідок про це може розповісти. 

Сходив на екскурсію — став волонтером

Екскурсія «Дім вар’ятів» на території лікарні ім.Ющенка стала поштовхом до волонтерства. Таня Рибак згадує, як у процесі підготовки цього туристичного маршруту спілкувалася з психологами та психіатрами медзакладу. Тоді ж познайомилася з завідувачкою дитячого відділення, яка дещо змінила уявлення Тані про лікарню.

— Коли ми говоримо про такі заклади, одразу перед очима картинка з американських фільмів, де все виглядає бездоганно. Однак реалії зовсім інші, і я була дуже цьому здивована, — каже Тетяна. — В інших областях практикують терапію куховарством — у дитячих відділеннях обладнали міні-кухні, де маленькі пацієнти разом зі спеціалістами випікають печиво, спілкуються та просто приємно проводять час.

Тому Таня Рибак вирішила, що частину зароблених грошей з квитків на екскурсії можна передати у відділення. Планувала допомогти придбати стіл, духовку, інші необхідні девайси та продукти для приготування їжі. Однак в результаті для маленьких пацієнтів вдалося зробити значно більше.

— Так склалося, що люди відгукнулися і окрім квитків — просто переказували кошти на благодійність, — розповідає вона. — Таким чином ми змогли зробити набагато більше, ніж я думала спочатку — це не борошно і духовка. Спершу ми закупили канцелярію у великій кількості, поки не розуміли, який буде ресурс. А потім передали кошти на закупівлю бактеріологічних ламп, назбирали гроші для того, щоб розписати стіни у прийомному відділенні — архітектор та дизайнер розробили макети та креслення, які узгодили керівники закладу. Закупили ще книжкову полицю в кімнату для очікування, збирали літературу  для дітей та батьків, які там лікуються і зараз ми збираємо гроші на придбання диванчиків, бо у тій кімнаті старі дерев’яні лавки, які муляють око..

Екскурсія в чотирьох стінах. Карантин

Більшість людей не були готові до суворого карантину, який в Україні запровадили наприкінці березня. Таня Рибак зізнається, що тоді дуже нервувала через локдаун, адже фактично сиділа без роботи, повинна була сплачувати податки як ФОП і годувати дітей. Саме тоді й перейшла на новий формат роботи — екскурсії в режимі онлайн.   

— Страх та нерви дали поштовх для створення чогось іншого, абсолютно нового. Вже через три тижні карантину я створила першу онлайн екскурсію «Артинов, Вінниця, вінішко». Це був звичайний стрім в інстаграмі, тоді я отримала позитивний фідбек від глядачів. Згодом екскурсовод Софія Грабовецька з Києва запропонувала створити аналог європейського «карантин-тревелу» і назвала його українським «карантин-мандрами». Спочатку нас було семеро, а в результаті онлайн-екскурсії проводили близько 30 гідів. З Вінниці я була одна. Перша екскурсія називалась «Вінниця комфортна», я проводила її двічі в зумі, а потім проводила онлайн у фб зі збереженням відео, щоб всі бажаючі могли подивитися. Наступний етап був, коли карантин трішки послабили і я ходила по Вінниці, показувала через камеру смартфону будинки і розказувала їхні історії. Це «зайшло» людям краще, ніж перегляд слайдів з ноутбуку. Потім проводила дитячі екскурсії «Зайчики в трамвайчику» — батьки були дуже задоволені, а потім створила таку ж ігрову екскурсію в режимі офлайн.

«Хеппі-тури» по області та нові маршрути

Тим часом Таня Рибак продовжує напрацьовувати нові туристичні маршрути у Вінниці і розмірковує про організацію поїздок невеликими групами в інші містечка області.

— Я зараз розробляю екскурсії у віддалених місцях від центру. Наприклад, Тяжилів — один з цікавих районів міста. Знаю багато двориків, там є що показати і розказати. Історія не дуже життєрадісна, але цікава. Плани є і, сподіваюся, що в теплий період все буду реалізовувати. Працюючи над одним з маршрутів, почула від людей, що вони навіть не знали про певні локації у місті, — інтригує екскурсовод. 

Вона також розповіла про ідею створити тури для компаній по області. Задум виник після поїздки в Кам’янець-Подільський.

— Це були б не екскурсії, а можливість компанією втекти ненадовго з міста, щоб розвіятися, відпочити, поласувати чимось смачним, пофотографуватися  і переключитися від буденності. Попередньо називаю їх «хеппі-турами». Дуже хотілося б поїхати з класною компанією в Карпати і там провести час. Але це згодом, — всміхається Тетяна.

Фото з Фейсбук-сторінки Тетяни Рибак

Читайте також:

«Я розуміла, що ніколи не стану там своєю»: інтерв'ю з візажисткою, яка 13 років прожила в Данії

«Що нам робити з Санею? Не може оформити інвалідність». Продовження історії бійця-безхатька

«Держава нехтує нашим мистецтвом і культурою»: режисер театру імені Садовського Григорій Сиротюк

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.