«Це більше, ніж просто картини!» Про виставку на честь Героїв, що здобула рекорд України

Валентина КИРИЛЬЧУК

За допомогою 30 тисяч дерев’яних кубиків вінничанин Володимир Лапшов відтворив історії Героїв і головні події за 19 місяців повномасштабної війни рф проти України.
Виставку унікальних робіт відзначили рекордом України.
Автор планує далі показати її у всіх українських містах та за кордоном: у Брюсселі у штаб-квартирах НАТО і Європейської комісії та у Нью-Йорку у штаб-квартирі ООН, де чомусь досі не бачать геноцид українського народу.

— Синочку, йди покажу тобі Маріупольський драмтеатр, — кличе сина молода мама, тримаючи на руках меншу донечку.

— А це наш Генерал! — показує, коли всі разом підходять до картини із Залужним.

Поруч чоловік похилого віку нахилився біля портрета льотчика «Karaya», аби прочитати про молодого і вже легендарного пілота-Героя.

Відео дня

— Як це зроблено? Не розумію, але цікаво, — ділиться з подругою пані поряд.

Біля портрета Олександра Мацієвського, одягнений у цивільне, але з військовою сумкою у руках, молодий чоловік довго стоїть, вдивляючись в очі воїну, якого розстріляли за фразу «Слава Україні». Стоїть, дивиться і перед відходом торкається картини, як знак шани і того, що попри загибель Герой живий у наших серцях…

— Як вам виставка? — питає тележурналістка глядача поруч.

— Вразила. Бо я знав цих людей, — ділиться чоловік.

Виявляється, він — військовий, розвідник і командир роти у 59-тій бригаді. Вадим Вишинський підходить до портрета вінницької снайперки Ольги Гранецької, розповідає:

— Ольга була дівчиною, яка завжди на позитиві. Завжди весела, завжди рвалась вперед до бою. І в неї дуже вдало виходило стріляти. Вона попадала з таких дистанцій, із яких навіть професійні снайпери не могли стріляти. У неї була витримка, ціль і вона до неї йшла. Була щирою українкою… Вважаю, дуже доречно зараз проводити такі виставки. Тому що люди, які знаходяться у мирних містах, де немає ніяких воєнних дій, не відчувають, що там відбувається. А дані картини дають можливість проникнутися тією атмосферою, відчути серцем. Дай Бог, щоб це не було на очах у людей. Але має бути розуміння, що в країні все ж таки війна і не треба сидіти по клубам і барам та пити пиво. Ми маємо згуртуватися, щоб бути одним-єдиним цілим. І — разом до перемоги!

Благодійна виставка унікальних 4D картин «І мертвим, і живим, і ненародженим…», яку у ці вихідні всі вінничани і гості міста могли побачити просто неба біля Вежі на Європейській площі, не залишила байдужим жодного глядача.

— За ці два дні довелось пережити чимало дуже зворушливих і щемливих моментів. Люди дивились на картини, у яких історії наших Героїв і наших міст — і ділились незліченною кількістю своїх власних історій, які пережили з початку повномасштабного вторгнення, — говорить автор, вінницький митець і волонтер Володимир Лапшов. — Так що ми домовились із департаментом культури, що найближчим часом цю виставку окремо покажемо у холі Вінницької міської ради.

«Це дуже особливий рекорд, бо вперше!»

За виняткову авторську техніку виставка Володимира Лапшова здобула рекорд України, як «Перша в Україні виставка картин із стереоскопічним ефектом, складених за допомогою 30 000 дерев’яних кубиків».

— Нам було дуже приємно саме у День міста реєструвати рекорд у Вінниці. Тим паче, що це надзвичайно рідкісна і найбільш почесна номінація, адже починається зі слова «перша». Це унікальна подія, адже такого ще не було! — вручаючи автору диплом про затверджений рекорд, поділилася керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова. — Картини надзвичайно вражають, а виставка дуже відповідає сьогоднішньому часу. Не знаю, як кому, але за відчуттями особисто мені було непросто її дивитися. Тут наше життя у час війни… Хотілося зупинитися біля кожної картини і подумати про кожного Героя, завдяки якому ми сьогодні тут, живі і маємо можливість далі жити.

Цікаво, що попри повномасштабну війну, кількість рекордів в Україні не лише не зменшилась, а навіть збільшилась.

— Ми зі здивуванням констатуємо, що під час війни дійсно рекордів стало більше, — говорить Лана Вєтрова. — Але помітно, як змінилася категорія, відбулося переформатування цих рекордів. На переший план виходять рекорди саме патріотичного характеру, а також силові, у яких українці вкотре заявляють на весь світ, що ми — сильна і нездоланна нація. Всі рекорди зараз направлені на той меседж, який українці хочуть донести всьому світові: що ми переможемо. І, власне, ця виставка також саме про це.

«У гаражі влаштував майстерню, де ночами після роботи працював і жив»

Над створенням своїх незвичних картин вінничанин Володимир Лапшов почав працювати з найперших днів повномасштабної війни рф проти України.

— Зустрів безліч світанків і нічних повітряних тривог. У гаражі влаштував майстерню, де ночами після роботи працював і жив, — ділиться Володимир Лапшов. — Як письменники «пишуть у стіл», так і я просто відтворював у картинах історії наших Героїв-військових, льотчиків, медиків, волонтерів і дітей та всі найболючіші моменти повномасштабної війни: знищені Маріуполь та Ізюм, Бучу і «Мрію» у Гостомелі, теракт у рідній Вінниці. Крайня моя робота присвячена всім, хто рятували життя людей на Херсонщині після підриву окупантами дамби Каховської ГЕС — нелюдського екоциду, наслідки якого ми будемо відчувати ще понад 100 років… Дуже хотів би, аби це була не крайня, а остання картина, присвячена війні і болю українського народу. Та боротьба триває.

Аби відзначити ті країни, які найбільше допомагають Україні у найважчий час війни, за задумом автора, на виставці всі картини були завішані прапорами союзників: Польщі, Литви, Латвії, Естонії, Молдови, Великої Британії, США, Німеччини, Канади, Ізраїлю, Італії, Австрії, Швеції, Швейцарії.

А безпосередньо у кожній картині, що складається із понад півтори тисячі маленьких дерев’яних кубиків, буквально присутні частинки різних регіонів України. Як розповідає Володимир Лапшов, деревину для робіт воїни передавали йому з передової, друзі-волонтери привозили з прифронтових міст, а також сам автор збирав матеріал під час волонтерських поїздок у деокуповані та прикордонні міста.

— Для мене було принципово, аби у кожній роботі була частинка сходу, півдня, заходу, півночі й центру — вся наша соборна й неподільна Україна, — зазначає Володимир Лапшов. — Зокрема, тут є деревина, привезена із Бучі, Херсону, Чорнобаївки, Мостиськи, що для багатьох жінок, дітей і літніх людей була крайнім українським містом перед вимушеним виїздом за кордон. Також на кубики я порізав передані воїнами «трофеї»: ящик з-під снарядів, які хлопці забрали у росіян. Був навіть дерев'яний табурет, на якому вони сиділи у танках, дошки та гіляки, які використовували у своїх окопах.

«Розпочав збір на підтримку дітей, що постраждали від війни»

Правду про війну рф проти України і свої роботи Володимир Лапшов після рідної Вінниці планує показати у всіх містах України. У мистецький тур «На перехресті ПЕРЕМОГИ» вирушить вже з нового тижня.

— Мене також вже запрошували показати виставку за кордоном, та найперше я хочу поїхати у Херсон, а потім і у Харків, Чернігів, Львів — побувати у всіх-всіх наших українських містах, де зараз є змога показати виставку, — ділиться митець. — Що ж до закордонних презентацій, то, звісно, маю велике бажання, в першу чергу, потрапити у Брюсселі до штаб-квартир НАТО і Європейської комісії. А також у Нью-Йорку до штаб-квартири ООН, щоб вони побачили наших Героїв, дітей і наші зруйновані міста. Тому що вони досі чомусь не бачать геноцид українського народу… Але ми все одно переможемо! Це стовідсотково. І коли відбудеться суд над усіма воєнними злочинцями і окупантами, неважливо де це буде: у Брюсселі, Гаазі чи у звільненому Маріуполі — хочу, щоб мої роботи під час того засідання теж побачили всі судді і ті, кого ми будемо судити.

Під час кожної презентації виставки Володимир Лапшов окрему увагу звертатиме на кількість загиблих і постраждалих українських дітей під час повномасштабної війни рф проти України. І вже зараз разом із фондом громади «Подільська громада» розпочав збір коштів для підтримки дитячих соціально-реабілітаційних центрів, де зараз перебувають діти, що переїхали з тимчасово окупованих територій.

— Зокрема, на Закарпатті є дитячий будинок «Затишок», у якому зараз живуть понад 153 дітей, яких вивезли з Маріуполя, Сум, Чернігова. Я був там і бачив цих діток… У них немає ні батьків, ні дому… Всі ми бачимо щодня новини по телевізору, але коли приїжджаєш і особисто бачиш цих діток, враження…дуже тяжкі, — ділиться Володимир Лапшов. — Щиро вірю, що разом ми зможемо допомогти і підтримати їх. Своїми донатами усі бажаючі можуть долучитися до нашого збору не лише на виставках, а й онлайн. Всі реквізити збору розміщені на офіційному сайті «Подільської громади».