Віктор Савчук приватний підприємець. Його дружина Наталія — лікарка. Чотири роки тому знайомий запропонував їм покататися на човні: «Ось вам каяк, насос, мапа. Хочете — пливіть». Було незвично і навіть страшно, але цікавість пересилила і подружжя так-сяк відчалило. Найбільше боялися перевернутися, тому веслувати вирішили по черзі: спочатку Віктор, потім Наталія, а далі зрозуміли, що на гладкій поверхні води зробити це не так вже й легко, і вже обидвоє замахали веслами. Після цього загорілися ідеєю придбати власний каяк.
— Коли він у нас з’явився, ми поставили мету пройти весь Південний Буг, — розповідає Віктор Савчук. — Через роботу багато часу не мали, тому робили кілька вилазок по два-три дні. Останньою перед фінішем точкою був Миколаїв, після нього ми вже вийшли у Дніпровсько-Бузький лиман, де прісна вода зустрічається з морською. Дуже там красиво.
Плавати вдвох подобалося, але хотілося вибиратися і компанією. Почали шукати, як каже Віктор, собі подібних. Так з’явилися знайомі з Києва, Львова та інших міст. Згодом каякінг так захопив подружжя, що вони придбали другий човен, двомісний, а потім і третій — для сплаву порогами. Віктор говорить, що швидка вода, та й вода взагалі, потребує володіння чималою кількістю навичок і правил: техніка безпеки, досконале знання свого спорядження, вміння прокладати маршрути, техніка веслування тощо.
— Чим довше я цим займаюся, тим більше приділяю уваги техніці безпеки, — дістаючи з машини насос і складений човен пояснює чоловік. Впродовж десяти хвилин безформна купа тканини перетворюється на комфортний двомісний каяк. У нього навіть є власне ім’я — «Зефір». Так у грецькій міфології називають божество, яке приносить м’який і теплий вітерець. Другий човен, той що для сплавів, зветься Sunrise («Схід Сонця»), а тримісний назвали «Анною-Вікторією», на честь доньки. Вона, до речі, захоплення батьків схвалює, але не поділяє.
— Спочатку я боялася і води, і каяка, а зараз я отримую від цього велике задоволення, — розповідає дружина Віктора Наталія Савчук. — Мені до цих пір не подобається пірнати, а ще більше неприємно, коли човен перекидається. Якось у лютому ми перевернулися на порогах.
— Так, це було на мій день народження. Ми натрапили на камінь і перекинулися. Обидвоє опинилися у холодній і бурхливій воді, — продовжує Віктор. — Ми були у спеціальних термокостюмах, але температура на вулиці була десь мінус вісім, тому було прохолодно. Коли ми причалили до берега, на моєму захисному шоломі висіли бурульки. Незабутні враження.
Подружжя сідає в човен і, синхронно веслуючи, відпливає від берега. У такому режимі вони проводять більшість свого вільного часу. Їхній каяк доволі компактний, не боїться мілини і порогів, тому плисти на ньому можна майже будь-куди. Віктор з Наталею об’їздили вже чимало місць в Україні. Найбільше сподобалося у Ладижинській Швейцарії та на острові Джарилгач. В планах Туреччина, куди вирушать вже цієї осені. Туди на літаку, а вже там впродовж двох тижнів мандруватимуть Середземним морем на каяку.
— Навчитися керувати каяком не важко. Десь за годину ти вже почуватимешся впевнено. Але коли людина вперше сідає в такий човен, то обов’язково запитує: «А що буде, якщо я перевернуся?» Ну що буде, скупаєшся, нічого страшного в тому немає, — усміхається Віктор. — Взагалі людина проходить три стадії: спочатку у неї страх і невпевненість в тому, що вона робить. Потім йде боротьба. Їй хочеться підкорити якісь пороги, подолати відстані. Третя стадія — це отримання задоволення. Це кайф від того, що ти пливеш і того, що ти в цей час бачиш.
— До багатьох мальовничих куточків неможливо підібратися пішки або на машині, тільки з води. От уявіть, що ви дістаєтеся такого місця, розбиваєте там табір, вішаєте гамак, розводите вогнище. Це ж не передати словами, це треба побачити і відчути, — говорить Наталія. — Коли ми купили перший човен, — наш життєвий уклад змінився. Пливеш куди хочеш, спостерігаєш за природою, або навіть стаєш її частиною, як от у Ладижинській Швейцарії, де вода прозора-прозора і рибу так добре видно, ніби вона в акваріумі. Взагалі, світ з води виглядає зовсім інакше.
Цієї суботи, 18 липня, Віктор та Наталія Савчуки організовують «Естафету», що в ній може взяти участь кожен, хто хоче спробувати каякінг. Бажаючі зможуть пройти на човні один або кілька відрізків маршруту: Стрижавка — пляж Гонти — пляж «Спартак» — Сабарівська ГЕС — Бохоники.
Крім того, «Естафета» передбачає ночівлю у Бохониках. Бажаючих скористатися таким варіантом походу організатори обіцяють забезпечити наметами, нагодувати вечерею та відвезти назад до Вінниці.
Організаційний внесок для участі в «Естафеті» — 100 гривень. Для тих, хто планує залишатися з ночівлею — 250 гривень. Зареєструватися можна за цим номером — (067)749-33-06, а детальна інформація — ТУТ.
Читайте також:
Народила перед зачиненими дверима пологового. Як усе було — версія лікарів
«Після пологів він одразу почав синіти»: Стасік Солодкий та його не солодка історія
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер
( Ми з братом ловили рибу, де ви ночували)