Приймаємо біженців та переселенців. Що зараз діється у пунктах прийому і розміщення?
- Пункти прийому та розміщення біженців з міст, які постраждали від війни найбільше, запрацювали від першого дня вторгнення. Здебільшого вони розташувалися у школах та дитсадках.
- Заклади освіти тепер одночасно слугують не лише місцем з прийому потерпілих від війни — сюди чимало містян звозять речі, продукти харчування і навіть автомобільні запчастини для тих, хто зламався у дорозі.
Приймають постраждалих не в усіх школах. Але у кожній знають, яка на чому спеціалізується. Окремі — на пунктах збору гуманітарної допомоги, а у інших можна заночувати, пожити якийсь час і навіть дізнатися, куди податися далі, на більш тривалий період для проживання. Сьогодні, 28 лютого, журналіст 20minut.ua об’їхав кілька шкіл та поспілкувався з черговими на місцях та тими, хто знайшов у Вінниці прихисток.
Чи не біля кожної школи чергують вартові. Хто вони та кого представляють — не кажуть, але ретельно перевіряють тих, хто прямує до закладів. Біля кожного пункту вишукувалися, хоч і маленькі, але черги людей та автівок. Це вінничани, які постійно зносять та привозять різні необхідні речі. Тут і одяг, і продукти та чимало іншого необхідного у побуті чи у дорозі.
«Люди перейнялися спільною бідою»
Наталія Кучма є директоркою п’ятої міської школи. Нині за сумісництвом координує пункт прийому на базі очолюваної нею установи. Каже, що люди з допомогою навідуються постійно. Від самого дня вторгнення.
— До процесу допомоги біженцям долучилися чи не усі освітяни міста, — говорить вона. — Так нас згуртувала міська рада. Також цілодобово допомагають нам і волонтери. Тут на місці складаємо перелік необхідних речей, які передаються у відповідні місця за вимогою. Ми працюємо цілодобово. Так само сюди впродовж усієї доби зносять та звозять допомогу та приїжджають потерпілі. У останніх завжди дуже різна ситуація. Але ми забезпечуємо їх речами, харчуванням та необхідним.
Наталія Кучма розповіла, що здебільшого приймають людей, які перебувають на шляху кудись:
— Тим, кому нема куди дітися, ми підшукуємо місця для проживання. А вчора, наприклад, їхали люди та опинилися без запасок. Віднайшли необхідне та їх обслужили на СТО. Саме у нас вже побували люди з Києва, Маріуполя, Житомиру, дуже багато з Харкова. Зазвичай це люди різного віку. Як правило, чоловіки перевозять дітей і жінок, а потім самі повертаються назад. Загалом наша школа вже допомогла близько двом стам переселенцям. Дуже хотілося б подякувати вінничанам. Вони сильно згуртувалися та перейнялися нашою спільною бідою, а це додає впевненості у подальшій боротьбі.
«Чули вибухи, бачили стовпи диму...»
Більшість переселенців та біженців зараз перебувають у стресовому стані. Так нам пояснили і в інших закладах та установах. Спілкуватися на камеру або ж просто розповісти свою історію та дати свідчення про усе побачене і пережите — елементарно не в змозі. Їм психологічно важко. І їхні відмови говорити з журналістом цілком можна зрозуміти.
Лише одного молодого чоловіка ми помітили у спокійному і навіть оптимістичному настрої. Ним виявився 28-річний уродженець Миколаєва на ім’я В’ячеслав. Лише декілька місяців тому він поїхав на роботу до столиці.
— Лише освоївся на новому робочому місці, але 24 лютого із першими вибухами усі зіштовхнулися із панікою. Ми жили на Печерську біля метро Видубичі і чітко бачили, що відбувається поблизу Борисполя, — говорить В’ячеслав. — Вибухи, стовпи диму… Навіть скажу, що більше було чути ніж видно. Це і додавало жаху. В той ж день з друзями знайшли автомобіль. З Києва їхали через Ірпінь повз Гостомель. Лише на декілька хвилин випередили перші бойові сутички та обстріли. Робили коло по центральній і західній Україні, тому що необхідно було до Рівного доставити товариша. Зараз опинилися у Вінниці на шляху до Миколаєва. Там заберу подругу і молодшого брати. Куди далі — поки що не знаю. Люди, з якими я спілкувався вже тут, на пункті прийому, дуже сильно обурені діями Росії. Я і досі усього не можу уявити.
Як раніше сповіщали на сайті міської ради, у Вінниці також підготували сім гуртожитків закладів професійної, технічної освіти для розміщення біженців. Відносно розміщення переселенців, то за докладною інформацією просять звертатися за номером 15-60.
Також директорка департаменту освіти міської ради Оксана Яценко сьогодні розповіла, що біженці можуть оселятися в усіх гуртожитках профтехучилищ Вінниці. Вона додала, що за чотири дні війни Вінниця прийняла близько чотирьох сотень біженців. Станом на сьогоднішній ранок залишилося близько трьохсот. Дехто переночував, а потім поїхав далі. Інші залишаються у місті.
— Люди забезпечуються їх усім необхідним. Нестачі продуктів та засобів гігієни немає. Містяни приносять теплі речі, ковдри. Не залишається осторонь і вінницький бізнес, передає продукти харчування. Всі згуртовані, — сказала Оксана Яценко.
Читайте також:
Ймовірний «диверсант» вийшов на зв'язок із СБУ. Ми також поговорили з ним
П'ята ніч війни: про найголовніше у Вінниці та в Україні (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)
Корисні контакти, які потрібні вінничанам на час російсько-української війни
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
