«По сантиметру рухався вперед». Історія виживання важкопораненого військового з Козятина

• Неймовірну історію виживання на полі бою розповів вінницький нацгвардієць Дмитро Фінашин. Військовий був важкопоранений, знекровлений, втрачав свідомість та навіть не міг підвестися. Попри це по сантиметру повз, аби знайти своїх побратимів.

Діма Фінашин з Козятина має позивний Фін. Боєць Нацгвардії. Важкопоранений два дні діставався українських позицій. Пив воду з болота, намагався врятуватися. Днями Героя разом з його побратимом зустріли у Києві. Люди в метро та на вокзалі кричали «Слава Україні» та гучно аплодували. Про це ми писали у матеріалі:

• Люди на вокзалі зустріли оваціями бійців Дмитра Фінашина та Олександра Новосельського

Наразі військовий проходить реабілітацію. Переніс чотири операції. З ним поспілкувалися журналісти ТСН. Воїн розповів, як був поранений та як рятувався. Історія ранить серце, але Дмитро розповідає про це з жартами та посмішкою.

Дмитро разом із побратимами попав в засідку. Каже, що окупантів там було дуже багато. Його товариша поранило. Спочатку одного, потім іншого. Під час їх порятунку поранили і Дмитра.

— Одна куля залетіла мені в руку, відірвало пальця. Я такий — вавка і давай туди турнікета, — каже Дмитро.

Друга куля потрапила у шолом. Військовий каже, що було відчуття ніби його вдарило кувалдою. А там було і третє поранення. Він став найтяжчим 300-тим. Тепер двоє побратимів рятували його. Одного військового вбили, інший що мав сили тягнув Дмитра.

Боєць під позивним Азов пішов у розвідку, залишив Дмитра. Там він потрапив під обстріл, а коли повернувся назад Дмитра уже не було.

— Лежав на спині, штовхався п'ятками, а головою підтягувався, наче хробак. Я так по сантиметрику рухався вперед, — продовжує розповідь Дмитро.

Дмитро лежав сам, зустрів ще одного чоловіка. Той йому помахав та пішов геть.

Потім у Дмитра були галюцинації, він ніби бачив українських військових. Так всю ніч повзав, бо думав що рухається до своїх.

Військовий був знекровлений, його мучила сильна спека. На піску знайшов маленьку калюжу, там була дуже брудна вода. Але він пив її, бо іншого виходу не було.

Дмитро не хотів померти там. Каже, що так, би його не поховали по-людськи. Так у полі Дмитро провів дві доби. Поки його не знайшли наші військові. Вони йому дали вафлю. Дмитро каже, що це була найсмачніша вафля.

— Такий вибух смаку, я думав о вафелька, — каже Дмитро.

Дмитра військові евакуювали до шпиталю. Там його уже знайшли родичі. 

Детальніше у наступному відеоролику:

Читайте також:

Як діяти та куди звертатися. У Вінниці розробили «Дорожню карту біженця»

Пам’ятка для батьків. Як допомогти дитині під час війни, щоб вберегти її емоційний стан

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.