Віктор Стасюк загинув у віці 47 років. Воїн не дожив до свого дня народження два тижні

• З перших днів повномасштабної війни Віктор Стасюк пішов добровольцем до війська, щоб дати відсіч окупанту.
• 7 березня, виконуючи бойове завдання у складі свого підрозділу в районі Бахмута, героїчно загинув, захищаючи нашу державу. 
• Сьогодні вінничанина провели в останню путь. Друзі та близькі розповіли про те, якою він був людиною.

Військовий Віктор Стасюк загинув під Бахмутом, 7 березня, під час виконання бойового завдання. Його привезли до Вінниці «на щиті»: 12 березня попрощалися із загиблим героєм у подвір’ї, де він жив.

«Він обіцяв нам перемогу»

Героя зустрічали «живим коридором»: вінничани, похиливши голови, стояли на одному коліні. Дехто кидав квіти під машину, в якій везли труну. Інші тримали прапори України та плакали.

Прощання з Віктором було велелюдним. Вінничани оточили траурну процесію. А перед відкритою труною з тілом загиблого воїна сиділа його мати. Жінка плакала, час від часу гладила свого сина по обличчю та притулялася до його рук.

Люди, що були ближче, не ховали сліз. Від цієї втрати у всіх важко на душі та серце щемить.

— Більшість з нас знали його особисто. Для багатьох він був другом. Деякі хлопці мали честь називали його побратимом. Ми сьогодні прощаємося з Віктором Стасюком. Бог дозволив мені особисто знати його, — почав промову Костянтин Паламарчук. — Віктор був доброю, привітною людиною. У нього завжди був величезний запал та енергія до життя. Він обіцяв, що в нас буде перемога. І цю перемогу тепер, друзі, нам потрібно здобути. Бо ми не в праві відмовити йому в його словах і сказати, що це нереально.

«Був мужнім сином українського народу»

Представниця ритуальної служби розповіла про життя героя. Він народився у Вінниці, 21 березня 1975 року. Навчався у школі №15. У 1994 році пройшов строкову службу в Мукачево. Потім почав працювати у банківській сфері, але з часом вирішив повністю присвятити себе спорту: став фітнес-тренером.

— Також він віддавав велику частину себе допомозі безпритульним тваринам. Він був сумлінним, старанним, відмінним фахівцем своєї справи. І його всі поважали, — говорила представниця ритуальної служби Світлана Олексіївна.

Від початку повномасштабного вторгнення Віктор пішов добровольцем до тероборони. Служив у 120-й бригаді.

— 7 березня, виконуючи бойове завдання у складі свого підрозділу в районі Бахмута, Віктор героїчно загинув, захищаючи нашу державу. Він віддав своє життя за її мирне майбутнє. Проявив мужність, героїзм, стійкість та рішучість. Він був відданим патріотом України та мужнім сином українського народу, — сказала пані Світлана.

«У всьому шукав справедливість»

Його побратим, військовий Юрій Якименко, назвав Віктора найкращим другом. Каже, що їхня дружба почалася з простого діалогу:

— Це несправедливо, — говорив Віктор.

— Цей світ несправедливий, — відповів я.

— Так не може бути! Потрібно завжди шукати справедливість, — почав сперечатись Вітя.

— Ми зі старту всі в різних позиціях: один сильний, інший слабкий, хтось гарний, а дехто не дуже, — я йому говорив.

Але Вітя не погодився з цим і підкреслив, що потрібно діяти по справедливості. Він її завжди й у всьому шукав. Але, перше, що він знайшов — це доброту в собі. Він мав дуже добре серце, — поділився його побратим Юрій Якименко.

«Допоможіть родині, їм найважче»

Депутатка міскради, подруга сім’ї Стасюків Олена Верлан-Кульшенко, розповіла, що після війни Віктор обіцяв, що допоможе в налагодженні реабілітації постраждалих воїнів.

— Вітя говорив, що треба вміти жити до 120 років. І обов'язково так буде. Але сьогодні Вінниця отримала ще одного янгола-охоронця на небі, як і кожен із нас, — казала Олена. — Мені дуже боляче, тому що я знаю його вчинки та ставлення до безпритульних тварин, його позитив та його людяність.

— Я закликаю всіх, хто прийшов сюди: у загиблого воїна залишилася родина, яка потребує нашої підтримки та допомоги. Приходьте до них, підтримуйте їх, тому що їм зараз найважче, — підкреслила вона. — Ворог, який прийшов на нашу землю, не дає нам інших варіантів, окрім боротьби. Віктор став на цю боротьбу. Сьогоднішній день він теж подарував нам з вами. Пам'ятаємо про це.

Висловлюємо співчуття рідним та близьким Героя! Вічна пам'ять!

Редакція RIA/20 хвилин, нагадаємо, має проєкт «‎Героям Слава!»‎. Розповідаємо вінничанам про наших неймовірних бійців, щоб слава про них та їхню мужність летіли далеко за межі України! Нам є ким пишатися! 

Також ми часто пишемо про волонтерів та організації, які допомагають армії та постраждалим від війни. Всі історії зібрали у рубриці «Герої тилу». Почитати їх ви можете за посиланням.

Читайте також:

«Дівчинку з косичками ви вже не побачите», — у Вінниці попрощалися з парамедикинею Яною Рихлицькою

«Материнський біль краяв серце». У Ладижині в останню путь провели визволителя Херсону

Через місяць мало бути весілля. На Вінниччині прощались із 24-річним воїном-Героєм

Слідкуйте за новинами Вінниці у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.