«З таємними посланнями та символікою». У Вінниці презентували вишиту мапу України

У виставковій залі «ІнтерШик» зібралося чимало людей — всі чекали на презентацію вишитої мапи України. На відкриття експонату у Вінницю приїхало чимало майстринь з різних куточків України — з Одещини, Київщини, Західної України зокрема. Всі вони в буквальному сенсі доклали рук до створення цього панно.  

Наталія Саєвич, одна з учасниць проєкту «ArtMapUkraine», приїхала аж з Коломийщини. Зізнається, що дорога була важкою, але впустити такий момент вона не могла.

— Я вишивала другий шматочок — це частинка Волинської області, а більша частинка була фонова (білого кольору). Зразу було складно. В мене було питання, що ж вишити на білому фоні? Але я надихнулася петриківським розписом і вишила в такому стилі квітку. Вишивала я нитками, в техніці  класичної гладі, це було втретє в житті. Насправді, я дуже задоволена своєю роботою, — зізналася майстриня.

Її подруга та «сусідка» по фрагменту, Анастасія, приїхала з Вишгорода. Працює дівчина економістом і участь в проєкті стала для нею хвилюючою, неочікуваною та дуже символічною. Майстриня зізнається, що вбачає сенс в тому, що мапу України презентували саме до Дня Конституції, адже цьогоріч вона стала її ровесницею.  

— Мені випала частинка Рівненської області, для мене це було дуже символічно, адже моя мама звідти родом. В основному я використовувала нитки білого кольору та зелені відтінки саме на шматочку області, — каже вона. — На білому фоні вишила оленя, не знаю, чому саме його обрала. Напередодні їздила до бабусі і бачила там безкраї ліси, може з того й надихнулася. Було важкувато працювати, адже це період карантину, майже всі магазини зачинені, але все склалося добре. Мені дуже допомогли інші учасниці, ми навіть обмінювалися матеріалами.

І справді, мати різноманітні матеріали під руками було важливо для кожної учасниці. Причиною тому стала основна задумка організаторки — зробити карту об’ємною. Відтак вишивали її не лише нитками, а й бісером, паєтками, стрічками та камінням Сваровські.

Співорганізаторка проєкту Яна Кравець розповіла, що до старту проєкту «ArtMapUkraine» карту України розділили на 50 фрагментів. Але через велику кількість бажаючих взяти участь, довелося розширити її аж на 70 шматків.

— Спеціально для кожної учасниці ми розробили індивідуальний інформаційний лист, в якому був розміщений фрагмент карти 10х10 см, там були збережені всі пропорції. Роздрукувавши його, дівчатам було легко перенести його на полотно і не боятися, що якісь річки чи кордони потім не зійдуться з іншими фрагментами як пазли. А також ми розробили спеціальну кольорову гаму, аби всі шматочки відповідали тону, — пояснила співорганізаторка проєкту.

За словами Яни Кравець, всі фрагменти розподіляли рандомно, щоб ніхто з учасниць не ображався. Зокрема й через те, що в проєкті брали участь дівчата з різних куточків України, серед них шестеро вінничанок та 22 киянки. Одна з майстринь,  яка виконувала свій фрагмент, живе аж в Ізраїлі. І хоч в Україні вона жодного разу не була, взялася за роботу, адже її бабуся була звідси родом.

— 22 киянки не могли вишивати Київську область. Саме тому, якщо дівчина з Вінниці, а їй випала Львівська область, то можна було мінятися. Була, наприклад, одна учасниця, яка дуже хотіла вишивати гори, а їй випав білий фрагмент, то вона домовилася з дівчатами і вишивала гори, — всміхається Яна Кравець.

Організаторка цього масового проєкту, вінничанка Ольга Петлюк зізналася, що навіть після презентації картини відчувала тремтіння та хвилювання. Каже, що для неї особисто, як і для всіх учасниць — це надзвичайна подія.

— Ми вже не перший рік спілкуємося в інтернеті, а тут нарешті зустрілися наживо. Коли я зшивала всі фрагменти, в мене перехоплювало дух. Воно ще було не готовим до кінця, але виглядало настільки красиво! Був, звісно, й страх, що не впораюся і не зможу об’єднати всі частинки, бо вони виконані з різних матеріалів та фактур. Але ми заздалегідь продумали деякі моменти, тому в процесі було легко, — згадує вона.

Ольга Петлюк додає, що саме полотно у зшитому вигляді важить 2,5 кілограми, а з рамою повноцінна картина важить приблизно 15 кг. Майстриня зізнається, що хотіла вирахувати, скільки метрів ниток пішло на роботу в кожної з учасниць, але це виявилося непосильним завданням. А на зшивання всіх фрагментів вона витратила 120 годин, в цьому їй допомагала Яна Кравець та матері обох вишивальниць.

У Вінниці виставка буде тривати до 4 липня, побачити картину можна на четвертому поверсі в «ІнтерШику». А потім панно почне «гастролювати» й іншими містами України.

— Ми вже домовилися про виставку в бібліотеці в Хмельницькому, а потім люди зможуть побачити її у Чернівцях, Полтаві, Павлограді тощо, — каже Ольга Петлюк. — Ми спершу планували залишити картину у Вінниці, але згодом обрали абсолютно нейтральну територію, звідки в нас не було жодної учасниці. В Рівненській області, у Острозі є академія, де присутня культура цінності таких експонатів, тому ми вирішили передати її туди на постійну основу.    

Читайте також:

Вінницька «Нива» шукає футбольне поле для тренувань

Українській Конституції — 25 років. Пройдіть тест і дізнайтесь, що ви про неї знаєте
 
 

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google