Фестиваль "Острів Європа". Програма 17 червня: чорна курка, Собаки Європи, трансатлантичний сніданок і закриття

Програма фестивалю "Острів Європа" на 17 червня:

11.00-14.00, Дворик Бібліотеки №1
Дитячі заходи від «Видавництва Старого Лева»: Галина Вдовиченко, Наталка Гайда, Володимир Аренєв, Оксана Була, Анастасія Левкова.
Чорна-пречорна курка, туконі і відчайдушний боягуз стануть вірними друзями малечі, яка зможе поспілкуватися з найцікавішими дитячими авторами та ілюстраторками і стати героями незабутніх історій.

11.00-11.45, Батискаф
Трансатлантичний сніданок із Анною Вовченко та Ганною Улюрою.
Часу не існує, простору також. Є тільки ковчег в океані – велетенський пароплав, на якому юрма мігрантів тут і тепер можуть витворити нові долі собі та цілому світу. Так творяться життя й література, так мандрівні інвазійні сюжети зшивають різнорідний світ у єдине неподільне ціле, у якому все видиме й невидиме пов’язане між собою тісніше, аніж здається на перший погляд. Своїми міркуваннями про це за келихом терпкого вина поділяться перекладачка «Середньої статі» Джеффрі Євгенідіса Анна Вовченко та авторка «365 книжок на кожен день» Ганна Улюра.

12.00-12.45, Тераса Книгарні «Є»
Презентація збірки Бориса Єгіазаряна (Апаран/Київ) «Сорок джерел». Модераторка – Олена Гусейнова. Перекладає Анушаван Месропян.
Дитинство як острів: мріяти повернутися чи дивитися з віддалі? Про нашарування найтонших і найглибших досвідів, про свідомий вибір батьківщини і шрами від втрат говоримо зі знаним художником, а віднедавна й письменником Борисом Єгіазаряном – митцем, яким керує глибинна віра і питома людяність.

13.00-13.45, Тераса Книгарні «Є»
Європейська мандрівка зі Стусом: читання перекладачок Анни Вовченко (іспанська), Дарини Гладун (англійська), Елли Євтушенко (французька), Роксоляни Свято (німецька).
Світ починається з мови – своєї та іноземної. Порозуміння зі світом та долання кордонів – передовсім внутрішніх – часто починається з перекладів, проте ніколи ними не завершується. Цінувати й пам’ятати тих, хто прочинив ці двері колись – означає швидше й переконливіше бути почутими та ствердити себе як повноправних громадян культурної та політичної Європи.

14.00-14.50, Майдан Незалежності
«Несірі люди в “сірих зонах”»: читання-дискусія за участю Олени Стяжкіної (Донецьк) та Андрія Куркова (Київ). Модератор – Остап Сливинський.
Болісний розлам мапи (фізичної та психологічної) вириває людей на сході України з ілюзорного спокою та віри. Вони опиняються в точках тектонічних зсувів і «сірих зонах», але самі продовжують доводити можливість бути і відчувати свою присутність та причетність до країни, яка потерпає від ран. Нові книжки українських письменників Олени Стяжкіної («Розка») та Андрія Куркова («Сірі бджоли») проводять читачів по нелегких маршрутах скитань і спогадів тих, хто прагне дивитися в майбутнє наперекір війні.

15.00-15.50, Майдан Незалежності
Розмова Дани Ґріґорчеа та Дори Капралової “Цюрих-Берлін: поліфонія міста очима центральноєвропейки”. Модераторка – Настасія Євдокимова.
Багатомовність, космополітизм, вільний дух і мистецький вир – чи не найголовніші асоціації, які виринають при згадці про Берлін та Цюрих. Яким бачать його письменниці, які змістили свою життєву вісь зі Сходу й Центру на Захід? Чи чути їх голос у творчих епіцентрах Європи і чи промовляє Європа крізь них до їхнього дому?

16.00-16.50, Сходи на Кумбарах
Читання Ані Хромової (Київ/Нетанья) і Сергія Татчина (Вінниця).
Небесний і земний Єрусалим (чи то пак Єрусалимка), семисвічник і золотий дощ, рух по берегах роздутих і висохлих річок – такими можуть поставати перед нами поетичні світи тих, з ким перетинаєшся найчастіше у снах чи віртуальних просторах, хоча їхня присутність вчувається щоразу, коли обертаєш голову до сонця.

17.00-17.50, Майдан Незалежності
Авторська зустріч з Дорою Капраловою (Брно/Берлін). Модераторка і перекладачка – Тетяна Пономаренко.
Її можна зустріти у містах на B (латинкою і кирилицею), але найчастіше її думка блукає внутрішніми островами, не кожен з яких ще дістав назву. В її текстах світ одномоментно розгортається до масштабів мегаполісу і згортається в невеличке містечко чи навіть село, куди прагне втекти думка її персонажів. Але зрештою для всіх них залишається лише клаптик суші посеред океану, який вони можуть вважати своїм.

18.00-19.10, Майдан Незалежності
Презентація роману «Собаки Європи» Альгерда Бахаревіча (Мінськ). Модераторка – Ганна Улюра.
Один з найсильніших романістів Центральної Європи і одна з найглибших критикинь українського літпроцесу говоритимуть про те, якою гострою може бути безпритульність посеред Європи, про те, що на жоден острів не можна втекти від себе, про те, як відмирає і виживає мова – а також про актуальність і архітектоніку великого роману. І про те, що ми знаємо, а що боїмося довідатися по найближчих сусідів, а відтак і про себе.

19.30-20.30, Сад музею Коцюбинського
Читання Артема Чеха та Ірини Цілик «Повернення з точки нуль».
Коли один повертається, інша чекає, і завжди невідомо, кому складніше, і як жити з усім цим опісля, якою бачити, як описувати точку повернення з точки нуль. Про це Ірина Цілик та Артем Чех відверто говоритимуть між собою та з аудиторією, і це варто почути, щоб спробувати уявити й підготуватися до майбутнього, яке одного дня неодмінно настане, і до якого, як нині вже зрозуміло, неможливо бути цілком готовими.

21.00-22.00, Сад Музею Коцюбинського
Закриття фестивалю. Прем’єра музично-поетичного перформансу Катерини Калитко і Mashala Doza.
«Бейтуран зацвітає» – історія про те, як вразливість стає силою, а до стебла кордону приростають нові дороги. Бейтураном, або ж солодким полином, боснійці називають однорічний полин. Під час цвітіння ця рослина залишається повністю голою, і це цілком людська історія – гранична відкритість і беззахисність в час здобуття найвищого досвіду. Мандрівні слова і музика перетворюють темні любові, страхи пограниччя, туск, гіркоту і радість свободи в єдиний живий світ, де нема і не може бути сторонніх.

22.30, Кінотеатр «Чорна кішка, білий кіт»
Ретроспектива фільмів Ігоря Савченка. Показ фільму «Вершники» (1939).
Роман у новелах Юрія Яновського постав як компроміс з владою, тож і його екранізація мусила дотримуватися жорсткого диктату ідеології. Тим цінніше побачити цей фільм сьогодні, через 100 років після зображуваних у стрічці революційних подій, коли глядач може зіставити різні точки зору в історіографії і зрозуміти режисера, котрий навіть в таких умовах зумів проявити талант монументаліста в кіно.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.