Майже 22 дні під сиренами за три місяці: де на Вінниччині найбільше тривог та як до них адаптуються?
- Повітряні тривоги дедалі сильніше впливають на повсякденне життя вінничан: переривають роботу й навчання, змушують змінювати плани та постійно залишатися насторожі.
- За останні 90 днів на Вінниччині їх оголошували 508 разів, а загалом вони тривали майже 22 дні — це у шість разів більше, ніж за попередній аналогічний період.
- Коли найчастіше лунають сирени, у яких районах області ситуація найнапруженіша та як до нових умов пристосовуються бізнес, школи та виші, лікарні й ЦНАПи? Розповідаємо.
— Погано себе почуваю. З таким розкладом, якщо не боятися, можна було залишитися вдома в Донецькій області. Небагато людей так і обрали, але не всі живі. Жовтий рівень тривоги — це комусь пощастить, а комусь ні, — пише під нашим опитуванням про те, як впливають повітряні тривоги на життя, читачка Ольга Фесенко.
Ще одна читачка, Оля Кузьменко, вказує:
— Життя напряму залежить (від тривог - авт.). Кажу як мама і педагогічний працівник.
Ірина Коваленко також зазначає:
— Звісно, тривоги впливають. Навіть якщо це «жовтий» рівень, усе одно десь усередині є напруга. Нам тут, у тилу, значно безпечніше, але розслаблятися не варто. Треба цінувати те, що маємо, і пам’ятати, завдяки кому можемо жити звичайним життям.
Таке опитування ми провели не просто так, адже з початку осені кількість повітряних тривог на день та їхня тривалість відчутно збільшилися. На це значною мірою вплинув новий вид «шахедів» — реактивний. Їх складно збивати через високу швидкість та висоту польоту. Крім того, росіяни змінили тактику: запускають дрони поодинці з інтервалом 20–30 хвилин, що ускладнює їхнє виявлення та перехоплення.
Детальніше про це пояснював журналіст «20 хвилин»:
В результаті, як можна побачити з аналітики tryvogy.com, то за останні 90 днів (з 15 серпня до 13 листопада) у Вінницькій області повітряна тривога тривала загалом 526 годин 39 хвилин.
Це 24,4% часу. Для порівняння: якби протягом цього періоду тривога тривала безперервно, це становило б майже 22 дні.
За попередні аналогічні днів, із середини травня до середини серпня, в області загалом тривоги тривали 84 години 41 хвилину, або 3,8% часу.
Тобто, тепер їх у шість разів більше.
Загалом повітряна тривога в області лунала 508 разів. Найбільше тривог протягом тижня зазвичай оголошували у вівторок, а найспокійнішим днем була неділя. Найчастіше тривоги оголошували о 20.00, найрідше — о 12.00.
Якщо говорити про інші дні, то, наприклад, у понеділок найчастіше тривоги лунали з 7.00 до 10.00, а найспокійнішим був проміжок із 13.00 до 16.00. У вівторок піковим був проміжок із 2.00 до 5.00, а найменше тривог фіксували з 12.00 до 14.00.
У середу найчастіше тривоги оголошували з 14.00 до 15.00, у четвер — з 1.00 до 2.00, у п’ятницю — з 5.00 до 7.00, у суботу — з 18.00 до 22.00, а в неділю — опівночі. Найспокійнішими проміжками відповідно були 12.00–14.00 у середу, 17.00–19.00 у четвер, 8.00–13.00 у п’ятницю, 12.00–15.00 у суботу та 15.00–18.00 у неділю.
Втім, пік припадав на 3.00 — тривога охоплювала цю годину у 66,1% днів. Найспокійнішою в області була 13.00: у цей час тривога тривала у 41,1% днів.
Яка ситуація у кожному районі Вінниччини?
Найбільше повітряних тривог оголошували у Гайсинському районі — 458 разів. Там же зафіксували й найбільшу сумарну тривалість тривог — 408 годин 41 хвилину. Середня тривалість одного оголошення становила 53 хвилини.
Тут найчастіше тривоги оголошували у вівторок та четвер, а найспокійнішим днем була неділя. Найчастіше тривоги починалися о другій годині ночі та об 20.00, найрідше — о 12.00.
Пікова година — 3.00: тривога охоплювала цей час у 58,9% днів.
На другому місці за сумарною тривалістю — Вінницький район, де тривоги тривали загалом 322 години 50 хвилин, а оголошували їх 390 разів.
У цьому районі найчастіше тривоги оголошували у четвер, найрідше — у п’ятницю та суботу. Як і в більшості районів області, найчастіше тривоги починалися о другій годині ночі, а також о восьмій ранку. Найменше тривог оголошували о 12.00. Пікова година — 3.00: тривога охоплювала цей час у 53,6% днів.
У Тульчинському районі зафіксували 341 оголошення повітряної тривоги. Загальна тривалість становила 301 годину 57 хвилин.
Тут також найбільше тривог оголошували у вівторок, а найменше — у неділю. Втім, у цьому районі найбільше епізодів починалися о 23.00. Найменше — о третій годині ночі, а також об 11.00 та 12.00. Пікова година — 2.00: тривога охоплювала цей час у 55,4% днів.
У Хмільницькому районі повітряну тривогу оголошували 292 рази. Загалом вона тривала 251 годину 10 хвилин.
Інша ситуація у цьому районі, адже тут найчастіше тривоги оголошували у середу та неділю. А найспокійнішою була п’ятниця. Найчастіше тривоги починалися о третій годині ночі, а також о 21.00 та 23.00. Найменше — об 11.00 та 16.00. Пікова година — 300: тривога охоплювала цей час у 44,6% днів.
У Жмеринському районі за 90 днів зафіксували 286 оголошень повітряної тривоги. Їхня загальна тривалість становила 240 годин 3 хвилини. Найбільше тривог оголошували у вівторок, а найменше — у неділю. Найчастіше тривога починалася о 23.00. Найрідше — о 3.00 та 7.00.
Пікова година — 2.00: тривога охоплювала цей час у 51,8% днів.
Найменше часу під тривогами провели у Могилів-Подільському районі — 207 годин 6 хвилин. За цей період там зафіксували 239 оголошень.
Найбільше тривог оголошували у вівторок, найменше — у суботу. Найчастіше вони починалися о 2.00, а найрідше — о 16.00.
Пікова година — 02:00: тривога охоплювала цей час у 46,4% днів.
Як адаптуємося до нових реалій?
Пікові години та дні — це одне, а інше — те, що тривоги лунають і посеред дня та досить сильно переривають плани, навчання, роботу тощо.
Тож одразу виникає питання: як ми адаптуємося до нової реальності?
Перше, що змінилося, то за постановою уряду з вересня 2026 року сигнал повітряної тривоги розділили за типом загрози. «Жовтий» рівень оголошують під час атаки дронів, а «червоний» — у разі ракетної або комбінованої небезпеки.
Для бізнесу це означає, що під час «жовтого» рівня підприємства можуть працювати, якщо мають тимчасове або постійне укриття для працівників і відвідувачів. Якщо укриття ще немає, продовжувати діяльність дозволяється за погодженням із трудовим колективом, але не довше ніж три місяці з дня набрання чинності постановою. Водночас відвідувачі можуть самостійно вирішувати, чи залишатися в такому закладі під час тривоги.
Однак, наразі досі вирішують питання як це має працювати. Зокрема, як розповідав у своєму матеріалі журналіст «20 хвилин», уряд пропонує дозволити бізнесу без готових укриттів продовжити роботу під час жовтих повітряних тривог за умови документального підтвердження початку заходів із забезпечення безпеки. Для підприємств, які облаштовують доступ до укриттів або безпечні простори, перехідний період можуть продовжити до 4 квітня 2027 року, а для тих, хто будує чи реконструює захисні споруди, — до 4 червня. Водночас це поки що лише проєкт змін до постанови Кабміну.
Як із навчанням?
Щодо навчання, то голова Вінницької ОВА Наталя Заболотна повідомила про урядове рішення, за яким школи самостійно визначають модель навчання. Заклади можуть комбінувати очні уроки, дистанційне навчання та заняття безпосередньо в укриттях, а також використовувати сусідні облаштовані сховища громад.
Детальніше про те, як відбуватиметься навчання в закладах освіти Вінниці, дізнавалася журналістка «20 хвилин»:
Втім, за роз’ясненнями МОН, школи зобов’язали формувати прогнозований розклад щонайменше на тиждень уперед. Якщо укриття не вміщує всіх учнів, очно викладають насамперед математику, природничі науки, мови, літературу та історію.
Університети також самостійно ухвалюють рішення. Одні заклади перейшли на дистанційне навчання, інші продовжують навчатися очно. Детальніше про ситуацію з навчанням і тривогами у вишах розповідали тут:
А як із лікарнями?
Як дізналася журналістка «20 хвилин», під час «жовтого» рівня державні та приватні медзаклади Вінниці продовжують працювати у звичайному режимі: лікарі приймають пацієнтів, проводять консультації та планові процедури. Водночас працівники, пацієнти й відвідувачі мають вільний доступ до укриттів і можуть спуститися туди за власним бажанням.
Під час «червоного» рівня всі, хто може пересуватися самостійно, повинні перейти до сховища. Якщо воно облаштоване для надання медичної допомоги, консультації та частину медичних послуг можуть продовжувати надавати безпосередньо там. Якщо укриття немає або прийом веде один фахівець, планову роботу тимчасово призупиняють до відбою тривоги. Водночас невідкладні операції, реанімаційні заходи та інші втручання, переривання яких загрожує життю, не зупиняють.
Як працюють ЦНАПи?
На сайті Вінницької міської ради зазначають, що під час повітряної тривоги прийом громадян припиняється і відновлюється через 15–30 хвилин після її завершення.
Якщо час прийому припав на повітряну тривогу, відвідувачів просять звертатися до рецепцій ЦНАПів або кол-центру.
Крім того, можна скористатися можливістю отримати послуги ЦНАПу онлайн!
Це не стосується оформлення закордонного паспорта, ID-картки чи водійського посвідчення. Якщо потрібно замовити довідку, копію рішення чи отримати іншу нескладну послугу, це можна зробити без відвідування ЦНАПу.
Перелік доступних послуг можна переглянути за посиланням.
Як отримати послугу онлайн:
- Завантажте електронний бланк заяви для отримання послуги на сайті.
- Подбайте про електронну ідентифікацію — цифровий підпис. Інструкція, як його отримати.
- Підпишіть заяву цифровим підписом через сервіс «Дія».
- Надішліть підписану заяву на електронну адресу [email protected], долучивши скановані копії документів у форматі PDF. Загальний розмір файлів у вкладенні до електронного листа не має перевищувати 20 МБ. Якщо розмір більший, радять скористатися програмою для архівування.
- Отримайте результат послуги на свою електронну або звичайну пошту.
Вас може зацікавити:
Від житла до оформлення документів: яка допомога є для звільнених із полону жителів Вінниччини?
«Не доїхав буквально два метри»: як сталася смертельна ДТП під Вінницею та чому майже рік триває суд
Подякуй журналістці гривнею
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
