Бідність чи байдужість? Дізналися, чому волонтери не можуть закрити збори для ЗСУ

• Багато волонтерів місяцями не можуть закрити збори на потреби для ЗСУ.
• Чому так мало стало донатів та в що це може вилитись для нас? Дізнались думку волонтерів.

У нашій рубриці «Герої тилу» не раз розповідали про те, як цивільні громадяни України допомагають нашим військовим на фронті. Проте останнім часом дедалі частіше чуємо, що допомагати фронту дуже важко, збори не можуть закрити місяцями, а часто зовсім їх закривають не зібравши потрібної суми, або навіть вкладають чималі власні чи кредитні кошти, аби допомогти армії.

Чи справді все так важко зі зборами для ЗСУ?

На це питання знайшли відповідь у самих волонтерів. Наприклад, Володимир Андрушенко та Микола Андрущенко, які організовували благодійні концерти й збирали чималі суми в перші місяці повномасштабного вторгнення, зараз зізнаються, що не можуть похизуватися такими результатами.

Володимир зауважив, що на сьогодні активність донатів та зборів дуже сильно просіла. Крім того, чоловік відмітив і те, що велика кількість людей втратила роботу або просто у них зменшився дохід.

— І в моральному плані, будемо чесними, багато людей уже ніби звикли до того, що відбувається. Як-не-як, півтора року триває велика війна, і разом з тим, ще невідомо, скільки вона триватиме, — додає Володимир.

Попередньо це питання вже піднімали й власниками пивбару «Propaganda». Хлопці розповіли, що ситуація з донатами справді стала гіршою. На їхню думку, однією з причин є те, що люди вичерпали свої можливості.

Ще одну думку почули в інтерв'ю з волонтером Юрієм Боровським. А саме, чоловік вважає, що єдина річ, яка зараз призупиняє процес допомоги армії — це людська байдужість.

— В деяких людей досі є нерозуміння того, що зараз відбувається в країні і якою ціною звільняються території. Вони не розуміють, що це відбувається ціною життів людей, яких хтось чекає вдома, — висловився волонтер.

Таким чином, з опитуваних волонтерів можна зробити висновок, що це не поодинока проблема, а з нею зіштовхнувся майже кожен. Крім того, можна виділити дві можливі причини цієї проблеми: людська байдужість або бідність.

Байдужість чи бідність?

Та насправді частіше волонтери все-таки згадують саме людську байдужість, яка проявляється як серед цивільних, так і серед наших можновладців.

Андріана Марчук часто робить невеликі збори, як, наприклад, зараз закупівлю шин для авто військовим. Загалом вартість всього збору 16 тисяч гривень, але вже четвертий день, таку відносно невелику суму, зібрати не можуть.

 

 

 

 

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Допис, поширений Андріана Марчук (@andriana_marchuk)

— Зараз в нас дві проблеми: це наша влада і байдужість людей! Це чисто моя думка, — каже дівчина. — Багато людей відносяться байдуже до таких зборів, бо вважають, що влада має все забезпечувати. Але за більш ніж півтора року війни можна було зрозуміти, що владу хвилює тільки те, як відмити гроші й вийти в гарному плюсі!

Андріана зауважила, що безумовно в кожної людини своя ситуація, але дівчина вважає, що українському суспільству час зрозуміти, що якщо ми не об'єднаємося і не будемо докладати ніяких зусиль, не будемо підтримувати наших військових, нам не виграти цю війну.

— Як би наші захисники там стійко не стояли, — додає волонтерка.

Щодо того, що люди вичерпали з себе вже багато, то Андріана має дещо іншу думку.

— Я не можу сказати, що люди обідніли, бо я не думаю, що якщо скинути мінімальний донат 20, 30 або 50 гривень хоча б раз в кілька днів, то людина обідніє. 20 гривень це навіть не склянка кави в наш час, — каже дівчина. — Є просто велика байдужість багатьох людей! Мій збір не великий, але і його закрити дуже важко. Чула навіть те, що такі потреби хлопці мають закривати самі.

І подібну позицію про маленькі донати поділяють багато інших волонтерів і часто закликають саме до такого виду допомоги.

Та як почули в міркуваннях Андріани Марчук, ще однією окремою причиною є байдужість нашої влади.

Байдужість — одна з причин мітингів

У інтерв'ю з вінницькими волонтерами запитували, що вони думають щодо протестів біля міської ради, так Олександр Конопелько та Олександр Ячкуринський погодились з тим, що кошти йдуть не на цільове призначення і варто зараз все спрямовувати на потреби військових. 

А на самих протестах змогли поспілкуватися із мітингувальниками, серед яких були представники волонтерського центру «Вінниця».

Так, Марина Стебелєва пояснила, що саме вони, волонтери, є зв'язною ланкою між цивільними та військовими. Тому, бачачи, що нерідко кошти виділяються на зовсім не нагальні потреби, їм стає образливо, адже нині саме людська байдужість до війни є однією з причин проблем зі зборами коштів на ЗСУ.

— Волонтери, які є цією ланкою, повинні були щось зробити, щоб змінити ситуацію. Вирішили виходити на мітинги, бачимо, що все переросло у всеукраїнський протест, — пояснює жінка. — Кажуть: «Волонтери самі впораються. Військові самі впораються». Але ні, так не буде. Ми повинні разом допомагати нашим захисникам. І нашою метою є зустріч з владою, де б переговорили, визначили ключові завдання, проголосували і правильно спрямували міський бюджет.

Варто об'єднатися

Тобто, можемо вкотре почути заклик до об'єднання задля розв'язання проблеми. Про це говорила і Андріана Марчук, і в попередніх матеріалах закликали до цього інші «герої тилу». 

З того, що почули від волонтерів, можемо зробити висновок: потрібно пам'ятати, що в нашій країні війна, і ми повинні допомагати Збройним силам України. Не варто бути байдужими й, по можливості, слід допомагати закривати збори хоча б маленькими донатами, адже наше майбутнє в руках наших захисників, і важливо, щоб їм було чим воювати.

Читайте також:

«Хлопці на фронті просять згущеного молока». Як в домашніх умовах організували «молокозавод»

TikTok допомагає шукати запчастини для машин. Розповідаємо, як «Кардан Центр» наближає нашу перемогу