За п'ять днів 130 тисяч: Як звичайному волонтеру з Вінниці вдається збирати такі великі суми?

• Спочатку він просто допомагав братові, якого мобілізували, а зараз закриває збори в декілька сотень тисяч гривень для допомоги нашій армії. 
• Розповідаємо історію волонтерства Юрія Боровського, який, працюючи в ІТ сфері та не будучи медійною особистістю, може збирати великі суми для потреб ЗСУ.

— Можу сказати, що для такої величезної країни, в якої забрали все озброєння та розрізали всю авіацію, при повністю відсутньому флоті перемагати ворога, відвойовувати сушу та море, проводити диверсії безпрецедентного рівня в тилу ворога, при армії, якої зовсім нещодавно не існувало, — це подвиги й просто приклад української незламності, волі та хоробрості, який бачить весь світ. Ми зараз входимо в історію, як нескорена нація, що перемагає диявола, — говорить волонтер, який допомагає нашій армії з перших днів війни. — Єдина річ, яка зараз призупиняє процес допомоги армії — це людська байдужість. Нерозуміння деяких осіб, що зараз дійсно відбувається в країні і якою ціною звільняються території. А це дуже велика ціна — ціна життів людей, яких хтось чекає вдома.

Юрій Боровський родом з Козятина, але після навчання оселився у Вінниці. Незважаючи на диплом агронома, він ніколи не працював у цій галузі. Зараз він — працівник вінницької ІТ-компанії, де займається тестуванням програмного забезпечення. Однак з початком повномасштабної війни в Україні став активним волонтером і долучився до допомоги нашим військовим.

Починали з малого

Чоловік розповів, що його допомога нашим захисникам почалася з маленьких, але дуже потрібних речей: одяг і продукти. Він точно знав, кому і куди це вести, оскільки його рідного брата мобілізували вже на третій день повномасштабного вторгнення.

— Він старший від мене на 12 років. Коли його мобілізували, то нічого ще не було зрозуміло, — розповідає Юрій. — Тож поки він був на навчаннях, ми підвозили йому і його хлопцям теплі речі, цигарки й солодке.

Після навчання його брат перейшов на охорону стратегічного об'єкта. Тоді порушили питання з взуттям, як розповідає чоловік.

— Спочатку шукали берці на зиму, а весною, коли потепліло, вже скуповували легке взуття в кольорі оливи й схожого, — ділиться спогадами волонтер. — І тут за рекомендацією знайшов вінницький бренд, який шив взуття, яке ідеально нам підходило. Я порахував, що ми там придбали більше 30-ти пар. 

Згодом брат Юри написав заяву на переведення у бойову частину. Він потрапив, як розповів нам хлопець, до 14-тої бригади «Червоної калини». 

— З того моменту, почалася серйозніша допомога, — каже Юрій Боровський.

«Перший збір не забуду ніколи»

В основному волонтер займається закупівлею вартісного обладнання для спеціальних задач. 

— Загалом я придбав три тепловізори та один Starlink. Це були чотири окремих збори, — пояснює Юрій. — Перший збір не забуду ніколи. Мені здавалося, що я не зберу ці гроші й просто використаю кредитний ліміт своєї банківської картки. 

Але всього за 5 днів, вдалося зібрати 130 тисяч гривень.

— То було просто неймовірно, мені донатили незнайомі люди величезні суми, купа репостів та нескінченний потік коштів. Від 50 копійок до 10 тисяч одним донатом, — зі захоплення розповідає чоловік.

Величезна сума була зібрана практично за дві доби, як говорить волонтер, та це допомогли в більшості тоді колеги та друзі Юрія, а також чималу суму задонатили друзі та знайомі сина його старшого брата, Олексія. Та залишалася ще половина суми.

— І далі сталася цікава історія. Знайомий моєї дівчини десь поділився моїм постом про цей збір. Його репостнув Степан Бурбан, фронтмен мого улюбленого гурту «Паліндром». Я на хвилину не міг повірити тому, що бачу і додатково перепровірив, чи мені не здається, — ділиться історією чоловік.

Юрій каже, що плакав від щастя. Та на цьому усе не завершилося, адже через добу, посеред ночі репост зробив Василь Байдак відомий стендапер, який дуже креативно закриває величезні збори. 

— Мені вночі довелося вимкнути bluetooth в телефоні, тому що годинник нескінченно вібрував від коштів, які надходили в банку. І я знову плакав від щастя, — каже волонтер. 

За наступну добу донатами по 20 гривень в банці стало на 30 тисяч більше. Тому Юрій наголошує на тому, що неважливо, скільки ви донатите, головне продовжувати це робити. 

Коли вже було зібрано 100 тисяч, він подзвонив друзям з PROPAGANDA (культовий бар), в якому вели збір в окрему банку, і попросив, щоб вони закривали його. Тоді Юрій Боровський зібрав 140 тисяч гривень. На ці кошти придбали тепловізор і штатив, а також декілька пар наколінників та якісних тактичних окулярів.

Оточення грає дуже важливу роль

Юрій наголосив, що, перш за все, йому дуже пощастило з оточенням. Адже, для прикладу, лише вищезгадані власники бару йому допомогли закрити всі три збори на тепловізори. А на останній збір навіть організували зі ще одним закладом два креативних благодійних вечори, зароблені кошти з яких йшли виключно на допомогу. 

— Принагідно хочу їм всім подякувати за небайдужість та допомогу, — говорить волонтер. — А я і надалі буду збирати кошти на запити військових, поки це буде потрібно. Тому що в планах перемога.

Наразі триває збір на багі «Мангуст», вже є половина необхідної суми, майже 150 тисяч з трьохсот. І цей збір, зізнається Юрій, найскладніший, адже рівень донатів не такий, як був раніше, та і сума чимала.

— Війна триває з 2014 року, а наразі це її гостра фаза — повномасштабне вторгнення. Ми повинні це розуміти… І розуміти те, що 20 гривень та закритий збір для людини, родич якого на передовій, це успіх армії, це звільнені території й найголовніше — врятовані життя, — пояснює суть навіть маленьких донатів Юрій Боровський.

 

Читайте також:

Майже удвічі пропонують збільшити територію Стадниці. Для чого?

Трамвайні колії прокладені вздовж всієї вулиці: як виглядає реконструкція на Батозькій

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.