На березі Південного Бугу, де раніше протікала мала річка П’ятничанка, зводять семиповерховий житловий комплекс «Тиша».
Але це будівництво — не лише нові квадратні метри. Воно супроводжується конфліктом інтересів, порушенням будівельних норм та кримінальними провадженнями.
Як депутат Олександр Педорченко, який колись йшов на вибори з агітацією про чисту воду, опинився у центрі розслідування через забудову водоохоронної зони? Журналісти «20 хвилин» розбиралися в цій історії.
«Потрібні термінові практичні кроки для виправлення ситуації, що склалася з нашою річкою та криницями. Люди змушені купувати воду в магазинах і носити її пішки додому. Спілкувався з місцевими — усі як один кажуть, що навіть слово “комфорт” вони вже забули, бо воду (з-під крана — авт.) ні набрати для пиття, ні просто піти скупатися в річці — просто страшно, вона брудна», — це слова депутата Вінницької міської ради Олександра Педорченка.
Використовував він їх під час своєї виборчої кампанії ще у 2020 році. Проте, ймовірно, щось змінилося в його баченні, адже нині просто на березі Південного Бугу, на вулиці Івана Богуна, зводять семиповерхівку житлового комплексу «Тиша».
Попри те, що про будівництво заговорили менш ніж три роки тому, зведення однієї з частин об’єкта завершили вже наприкінці минулого року. Будівля різко вирізняється на тлі навколишньої забудови, адже тут розташовані переважно приватні малоповерхові будинки.
Однак під час аналізу земельних рішень міської ради за 2025 рік ми помітили цікаву деталь: попри зведену частину будівлі комплексу, впродовж минулого року ще ухвалювалися рішення щодо окремих земельних ділянок. А Педорченку в цей час продовжували передавати деякі землі у власність або в оренду.
При цьому історія проєкту розпочалася значно раніше. Земельні трансформації на цій території стартували ще у 2017 році — задовго до громадських слухань, затвердження детального плану території та офіційного представлення проєкту як цілісного житлового комплексу.
По клаптику — в один проєкт
Однією з ключових у цій історії є земельна ділянка, що знаходиться біля дороги (кадастровий номер 0510136600:02:012:0016). Вона має адресу Івана Богуна, 186, як і весь обʼєкт будівництва.
За цей час відбулися громадські слухання, під час яких представили генеральний план будівництва та затвердили детальний план території.
Водночас ще потім у вересні 2023 року функціональне призначення змінили повторно — на «будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури». У цей же період фактичним користувачем землі стало приватне підприємство «Зірочка» (також пов’язане з Педорченком), яке згодом вказали замовником будівництва.
І саме після того, як плани забудови стали публічними, у цій історії з’явилися й кримінальні провадження.
Що відбувається в судах?
Одне з них відкрили за заявою громадської організації у 2023 році. Йшлося про можливе самовільне будівництво, проведення робіт у прибережній захисній смузі Південного Бугу та зміну русла малої річки П’ятничанки, яку, за даними слідства, спрямували в бетонну трубу.
У серпні того ж року Вінницький міський суд надав слідчим дозвіл на огляд земельної ділянки.
Паралельно аналогічні дозволи суд надавав 11 вересня та 12 грудня 2023 року в межах іншого провадження, також пов’язаного із самовільним будівництвом.
Під час огляду 11 вересня спеціалісти зафіксували металевий паркан, бетонну трубу для відведення русла П’ятничанки та сліди знищення зелених насаджень. Висновки Держгеокадастру підтвердили ознаки самовільного будівництва на ділянці, яку, за версією слідства, могли зайняти без належних правових підстав.
У справі з заявою громадської організації 13 грудня 2023 року Спеціалізована екологічна прокуратура звернулася до суду з клопотанням про накладення арешту на сусідню неінвентаризовану ділянку. На думку слідства, саме там також проводилися роботи та могла бути змінена течія П’ятничанки. Адвокат ПП «Зірочка» ці твердження заперечив, а представники міської ради виступили проти клопотання. Суд відмовив у накладенні арешту, зазначивши, що для цього необхідно чітко визначити межі, площу, кадастровий номер і цільове призначення ділянки.
У судовому засіданні директор ПП «Зірочка» Юрій Петренко пояснив, що у квітні–травні 2023 року компанія отримала дозвіл на виконання підготовчих робіт та уклала договір на берегоукріплення. За його словами, підприємство також зверталося до міської ради щодо аварійних дерев на суміжних територіях, які згодом були зрізані.
Та попри пояснення в цьому проваджень є вирок. У 2024 році суд встановив, що русло П’ятничанки справді змінили: воду спрямували у залізобетонну трубу, а старе русло засипали ґрунтом, щебенем та будівельними відходами. Це, за висновками експертизи, призвело до незворотної зміни екосистеми річки, зменшення її водності та створило загрозу довкіллю.
Директор ПП «Зірочка» таки визнав провину, пояснивши в суді, що діяв нібито з метою «збереження річки» та благоустрою території біля майбутнього будинку. Він уклав із прокурором угоду про визнання винуватості, яку суд затвердив. Йому призначили штраф у розмірі 34 тисяч гривень та зобов’язали сплатити 30 291 гривню витрат на проведення експертизи.
В другому провадженні помітних процесуальних рухів з 2023 року не було. Однак 13 жовтня 2025 року Вінницький міський суд задовольнив клопотання слідчого про надання тимчасового доступу до матеріалів попереднього провадження щодо зміни русла річки.
Просили слідчі про це у зв’язку з новим кримінальним провадженням — щодо можливого зловживання службовим становищем посадовцями міської ради.
Слідство перевіряє законність затвердження містобудівних умов та обмежень для забудови ділянки на вулиці Івана Богуна, погодження будівництва в зоні, що межує з прибережною захисною смугою Південного Бугу та П’ятничанки, а також можливе ігнорування екологічних обмежень і відсутність належної оцінки впливу на довкілля.
За версією слідства, посадові особи міської ради могли перевищити повноваження, погодивши будівництво в умовах природоохоронних обмежень, що могло призвести до тяжких наслідків для довкілля.
30 січня 2026 року Вінницький міський суд у межах нового кримінального провадження відмовив слідчому в наданні дозволу на проведення огляду цієї земельної ділянки.
За версією правоохоронців, будівництво може вестися не лише на основній ділянці, а й на суміжних землях. Крім того, територія нібито огороджена до урізу води, що унеможливлює вільний доступ до берега та може свідчити про самовільне зайняття земель комунальної власності й забудову в межах прибережної захисної смуги.
Слідчий просив надати дозвіл на огляд, аби зафіксувати фактичні межі ділянки, встановити можливі порушення земельного законодавства та перевірити факти самовільного будівництва.
Однак суддя зазначив, що слідчий не надав належних доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, а також не довів, що такий захід є необхідним і пропорційним втручанням у право власності. На цій підставі він відмовив у задоволенні клопотання.
Більше ніж три ділянки?
І хоча суддя не побачив підстав для проведення огляду, з таким рішенням складно погодитися. Під час виїзду на місце ми зафіксували, що проєкт реалізується щонайменше на п’яти суміжних земельних ділянках — як приватної, так і комунальної власності. Упродовж 2017–2024 років їх поступово інтегрували в єдиний інвестиційний масив. Водночас на сайті dim.ria декларуються лише три ділянки, а на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва в останній редакції від жовтня 2025 року — чотири.
Зокрема, у 2018 році змінили цільове призначення ділянки (кадастровий номер 0510100000:02:012:0126) за адресою Івана Богуна, 182, з індивідуальної житлової забудови на багатоквартирну. Тоді вона ще належила вінничанці Тетяні Петрик. Але з червня 2025 року власником став Олександр Педорченко, а право забудови на три роки отримало ПП «Зірочка».
Інша ділянка (кадастровий номер 0510100000:02:012:0127), яка знаходиться ближче до дороги, теж врахована у містобудівній документації, хоча формальних рішень міської ради щодо її відведення у власність чи користування не ухвалювали. З довідки відомо, що раніше вона теж належала Петрик, але у 2024 році ділянку поділили.
За сусідньою адресою Івана Богуна, 184 раніше розташовувалася територія бібліотеки-філії №19. Це комунальна ділянка. У 2018 році міська рада припинила право постійного користування цією землею для закладу культури. Згодом ПП «Зірочці» надали дозвіл на розроблення проєкту землеустрою та передали ділянку в оренду під багатоквартирну забудову. Вже у 2023 році вони знову отримали такий самий дозвіл, але вже для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, за рахунок земель комунальної власності.
І у 2024 році в неї був новий кадастровий номер — 0510100000:02:012:0148 (раніше — 0510136600:02:012:0064) та укладенний новий договір оренди з тією ж ПП «Зірочка» на 10 років із річною платою майже 195 тисяч гривень.
Ще одна комунальна ділянка (кадастровий номер 0510100000:02:012:0141) за адресою Івана Богуна, 180 також змінила цільове призначення. Спочатку землю відводили для потреб первинної медико-санітарної допомоги, однак у 2020–2023 роках її функціональне призначення поступово змінили на житлово-комерційне.
Протягом кількох років орендна плата для ПП «Зірочка» для цієї ділянки залишалася мінімальною — від 1,7 до 7,2 тисячі гривень на рік. У 2025 році міська рада офіційно визнала, що ділянка певний час використовувалася без належно оформлених документів, і нарахувала забудовнику близько 14 тисяч гривень збитків за майже два роки користування. Водночас в листопаді 2025 року із підприємством уклали новий договір оренди строком на чотири роки та 11 місяців. Відтепер річна плата становитиме 8 539 гривень.
Водночас з жовтня у системі будівництва фігурує ще одна ділянка (кадастровий номер 0510100000:02:012:0150), придбана у червні 2025 року, яка наразі відсутня у кадастровій базі.
Якщо порівняти з ринковою вартістю землі на цій же вулиці, де одна сотка може коштувати близько 730 тисяч гривень, то річна орендна плата для компанії депутата виглядає незначною.
Що тут будують?
Та головне цікаво, що це саме буде? Відповідь на це дали під час громадських слухань літом 2023 року. Так, майбутній будинок складатиметься з двох секцій, матиме сім поверхів і вміщуватиме 50 квартир. Для мешканців передбачено парковку на 26 автомобілів та гаражі на 24 авто, які вбудують у перший поверх житлового комплексу.
На другому поверсі планують розмістити амбулаторію. Як зазначив директор департаменту архітектури Яків Маховський, її передбачили угодою між департаментом комунального майна і забудовником. Також у новобудові мають виділити приміщення під квартальний комітет, бібліотеку та відділок поліції.
Для відпочинку мешканців передбачено 1080 квадратних метрів озеленення — це площа чотирьох тенісних кортів.
Також заплановано прибудинкові майданчики загальною площею 360 квадратних метрів. Для порівняння: це простір, де можна було б облаштувати 25-метровий басейн на 6 широких доріжок.
Замовником є ПП «Зірочка», а генеральним підрядником ТОВ «РГМ Імперіал», яка працює з вересня 2022 року і її власником є Роман Яковець. Він же є бізнес-партнером Педорченка, з яким у нього два спільних бізнеси: «А-Бетон Центр» та «Імперія Бетону».
У відповіді на запит Вінницька міська рада повідомила, що всі земельні ділянки під забудову ЖК «Тиша» не входять у межі прибережної захисної смуги річки Південний Буг. Водночас вони розташовані у межах водоохоронної зони (ст. 87 Водного кодексу) та у другому поясі санітарної охорони поверхневих джерел централізованого водопостачання.
Детальний план території (затверджений у серпні 2023 року) та зміни до Генерального плану міста (грудень 2024 року) передбачають багатоквартирну житлову забудову з вбудованими нежитловими приміщеннями. Хоча, раніше ця територія у Генплані була визначена під садибну (одноповерхову) забудову.
Міськрада наголосила, що містобудівна документація пройшла процедури громадських слухань та стратегічної екологічної оцінки.
Що каже експерт?
Експерт з містобудування та аналітик громадської ініціативи «Голка» Георгій Могильний вважає, що ключові ризики виникли ще на етапі містобудівної документації.
— Порушення помітні саме зі зміною цільового призначення земельних ділянок, бо його змінювали до затвердження детального плану території (далі — ДПТ), — зазначає він.
За словами експерта, забудовник міг скористатися законодавчими прогалинами: у межах населених пунктів ширину прибережної захисної смуги можна визначати містобудівною документацією, і її параметри можуть змінюватися залежно від ухвалених рішень.
Крім того, Закон №711-IX дозволяв у період із 24 липня 2021 року до 1 січня 2025 року змінювати функціональне призначення територій через детальний план території.
Ознайомившись з ДПТ, Георгій Могильний зазначив:
— Порушення почалося з плану зонування. Далі на його основі вже «крутили» землю, а потім це закріпили у ДПТ та змінах до Генплану.
Є конфлікт інтересів?
У цій історії також помітний конфлікт інтересів. У відповіді на наш запит міськрада повідомила, що депутат Олександр Педорченко був присутній на засіданнях, де ухвалювали ключові рішення щодо деяких ділянок, і брав участь у голосуванні. При цьому про наявність конфлікту інтересів він не заявляв.
Хто такий Олександр Педорченко?
Перш за все, Педорченко — чинний депутат Вінницької міської ради. На сайті цієї установи є його офіційна біографія. Небагатослівна.
Народився у Вінниці, вік — 49 років, має декілька вищих освіт. У 1999-му здобув фах за спеціальністю «Менеджмент на ринку товарів та послуг», у 2014-му — отримав юридичну освіту, а в 2018-му — навчився державному управлінню та правознавству. Також є ФОПом.
До Вінницької міськради потрапив за списками «Опозиційної платфоми За Життя». У 2022 році діяльність «ОПЗЖ» заборонили в Україні. І з того часу, Олександр Педорченко став «безпартійним».
Це його перше успішне депутатство — раніше, у 2015 році, Педорченко пробував балотуватися до Вінницької міськради від «Радикальної партії Ляшка».
У своїй політичній агітації, будучи ще кандидатом в депутати, Педорченко найбільше переймався проблемами забруднення річки Південний Буг, відсутністю нормальних криниць та жахливим станом прибудинкових територій на 4-му окрузі, від якого балотувався.
Але в міськраді він засідає у комісії з питань промисловості, підприємництва, транспорту, звʼязку та сфери послуг.
Може називатися «відмінником» та «командним гравцем»: протягом 2025-го відвідав 13 з 14 засідань цієї комісії та всі сесії Вінницької міськради, де він проголосував «За» кожне з розглянутих питань. Тобто, жодного «проти» чи «не голосував».
Про заробітки та майно
Олександр Педорченко — заможна людина. За нашим рейтингом, він у пʼятірці найбагатших депутатів Вінницької міськради 8-го скликання: лідер за кількістю нерухомості.
Найбільший актив з нерухомості в Олександра Педорченка — торгівельно-офісний центр «Брідж сіті центр», площа якого 15 тисяч 783,4 квадратних метра.
Протягом 2024-го він заробив на підприємницькій діяльності понад 6 мільйонів гривень. Також у його власності є чималі заощадження: 22 мільйони у перерахунку на гривню. Належить Педорченку чотири земельних ділянки та одна орендована у Вінницької міськради. Загальна площа наділів: 3 тисячі 103 кв.метра.
Олександру Педорченку належать вісім транспортних засобів, серед яких мотоцикл BMW S1000 RR 2020 року випуску (придбав у квітні 2022 року - авт.) і автомобіль BMW 525I 1983 року випуску (придбав у травні 2023-го).
Про бізнеси
В активах Олександра Педорченка є кілька фірм, прописаних у Вінниці, де він є кінцевим бенефіціаром. Це:
приватне підприємство «Зірочка», яке займається будівництвом житлових та нежитлових будівель. Педорченку належить 75% цієї компанії, решта — Марині Рудь;
«А-Бетон Центр», надає в оренду нерухомість, серед власників Марина Рудь, Віталій Нагірний, Роман Яковець.
«Імперія Бетону», виробництво бетонних розчинів, серед власників Роман Яковець та Микола Яременко.
Вони ж є серед бізнес-партнерів Олександра Педорченка. Дізналися трохи більше про цих людей:
Микола Яременко — чинний депутат Вінницької міськради, був обраний від нині забороненої «ОПЗЖ», член комісії з питань житлово-комунального господарства та комунальної власності.
Роман Яковець родом з Хмельницького. Є співвласником ще в кількох компаніях, де немає Педорченка чи Рудь (з ПП «Зірочки»): товариство «Арктум» (будівництво будівель), товариство «РГМ Імперіал» (виробництво бетону). Має свого ФОПа (торгівля автозапчастинами).
Віталій Нагірний — вінничанин. Є власником підприємства «Елеватормлинмонтаж» (будівництво будівель), має ФОПа (ремонт автотранспорту).
Марина Рудь — вінничанка. Також має ФОП для надання в оренду нерухомості.
Коментар Педорченка
Щоб отримати позицію сторони, редакція звернулася за коментарем до депутата.
Журналіст редакції намагався зв’язатися з ним телефоном. За одним із контактів нас скерували на особистий депутатський прийом до Педорченка. За іншим — взяли номер журналіста, повідомивши, що передадуть його депутату, після чого він зможе вирішити, чи надавати коментар телефоном.
Також редакція направила офіційний інформаційний запит на електронну пошту депутата.
На момент публікації матеріалу відповіді не отримали.
Як бачимо, житловий комплекс із назвою «Тиша» зводять у супроводі гучних скандалів. За фасадом майбутньої амбулаторії, бібліотеки та сучасних квартир ховаються похована в бетон річечка П’ятничанка і депутатський мандат.
Олександр Педорченко, колись занепокоєний брудною водою у Бузі, тепер сам став частиною системи, що змінює ландшафт міста на користь бетону. Іронія полягає в тому, що комфорт для майбутніх 50 родин може обернутися екологічною ціною для всієї громади.
І попри суди, семиповерхівка продовжує зростати, дедалі більше відгороджуючи річку від вінничан.
«Публікацію підготовлено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми».
Подякуй журналістці гривнею
35 тисяч гривень штрафу та кримінальне провадження за вилов 10 раків рибалці
Це як ця країна зветься ? Нагадайте, будь ласка