Від промзони до житла: компанія з групи «Барцьось» планує забудову в районі ВПЗ

• Колишня територія Вінницького підшипникового заводу понад 15 років була занедбаною, але у 2025 році одна компанія зібрала майже весь «пакет» рішень міськради: від оренди й поділу землі до зміни її цільового призначення з промислового на житлове. 
• Паралельно поруч приватизували будівлі, а в структурах власності різних компаній зійшлися ті самі бенефіціари. 
• Хто і навіщо концентрує гектари колишньої промзони у Вінниці та що тут може з’явитися — з’ясовували журналісти «20 хвилин».

У 2025 році Вінницька міська рада ухвалила більше сотні рішень щодо земельних питань у місті. Для когось це означало зміну цільового призначення ділянок, для когось — передачу в оренду, а ще комусь — об’єднання чи поділ земельних наділів.

Але під час аналізу цих рішень ми помітили, що вінницька компанія «Інвестбуд-В» отримала цілий «пакет» рішень впродовж минулого року.

Про що йдеться?

Все почалося з рішення міськради від 12 червня 2025 року, за яке проголосували депутати, щоб передати «в оренду земельну ділянку, на якій розташовані об’єкти нерухомого майна належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд-В», площею 3,8501 га, кадастровий номер 0510100000:01:066:0061, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об’єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком, за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, 46, строком на 10 років, за рахунок земель комунальної власності».

Ділянку передали в оренду за 3% річних, що за весь період оренди дає 56 мільйоні гривень, або близько 1,68 мільйона гривень на рік.

Згідно з кадастром, ця земля знаходиться на території колишнього Підшипникового заводу, який остаточно закрили у липні 2009 року. 

Що це був за завод?

Державний підшипниковий завод №18 у Вінниці заснували ще у 1967 році. У період розквіту підприємство було одним із найбільших у галузі: тут працювало до 10 тисяч людей, а загальна виробнича потужність сягала до 40–65 мільйонів підшипників на рік. Мільярди підшипників використовувалися в машинобудуванні, військовій техніці, авіації та побутовій техніці. Продукцію експортували до 40+ країн світу, зокрема США та країн Європи.

У 1970–80-х роках завод був містоутворюючим: за його кошти зводили житло, гуртожитки, інфраструктуру, розвивався цілий мікрорайон. Підприємство було оснащене сучасними на той час верстатами з програмним керуванням, вартість яких обчислювалася мільйонами доларів.

Проблеми почалися у 1990-х. У 1994 році ДПЗ-18 перетворили з державного підприємства на відкрите акціонерне товариство, після чого виробництво різко скоротилося. Почалися простої, масові звільнення та протести працівників.

У 2000 році контрольний пакет акцій продали на аукціоні, а вже у 2001-му суд порушив справу про банкрутство. Спроби відновити виробництво через створення Вінницької підшипникової компанії у 2004 році дали короткочасний результат, але у 2007–2008 роках завод знову зупинився.

14 липня 2009 року ДПЗ-18 остаточно закрили. Обладнання частково вивезли за кордон, решту порізали на металобрухт. Територія поступово перетворилася на руїни.

У 2017 році залишки заводу намагалися продати з аукціону за 32 млн грн, але торги скасували.

Відтоді на ділянці залишилися лише руїни колишніх цехів — фактично це гола територія.

Завод зник — з’явилися суди

Після зникнення виробництва земля, де колись працював стратегічний завод, не зникла з публічних обговорень — вона почала фігурувати у судових справах.

Наприклад, остання публічна інформація саме про цю територію — кадастровий номер 0510100000:01:066:0061 — з’являлася в ухвалах та рішеннях судів.

Зокрема, в ухвалі Вінницького міського суду від 2022 року йшлося про надання дозволу на обшук в.о. директора Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради. Його підозрювали у кримінальному правопорушенні щодо зловживання владою та незаконного збагачення. За версією слідства, посадовці міськради погоджували дозвільні документи на будівництво у Вінниці без законних підстав, зокрема у санітарних зонах та прибережних захисних смугах. І саме ділянка 0510100000:01:066:0061 згадується як одна з тих, щодо яких могли незаконно погоджуватися містобудівні та будівельні документи.

Ще через два роки ця ж ділянка знову опинилася у судових матеріалах — цього разу Господарського.Суд встановив, що ТОВ «Торговий дім “Вінницький підшипник”» фактично користувалося сімома земельними ділянками комунальної власності у Вінниці, загальною площею 12,44 гектара, серед яких і ділянка з кадастровим номером 0510100000:01:066:0061. При цьому компанія не мала оформленого права оренди та не сплачувала орендну плату, хоча на цих землях розташовані належні їй будівлі.

За результатами перевірки департаменту земельних ресурсів, за період з 2 лютого 2022 року по 2 квітня 2024 року громада Вінниці недоотримала 2,8 мільйона гривень. Саме цю суму суд постановив стягнути. Варто зазначити, що, за даними YouControl, ця компанія не працює з 2015 року.

Що відбулося у 2025 році?

У 2025 році ділянка з кадастровим номером 0510100000:01:066:0061 знову опинилася в центрі уваги міськради. Спочатку її передали в оренду ТОВ «Інвестбуд-В». Через місяць, у липні, одну велику ділянку поділили на п’ять окремих наділів.

А у вересні для найбільшої з ділянок, площею 2,7297 га, змінили цільове призначення: з «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включно з об’єктами оброблення відходів та енергогенеруючим блоком» на «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури». Тобто, фактично рішенням міської ради промислова земля перетворилася на землю для житлового будівництва. 

За словами керуючого партнера SENSUM Law Firm Дмитра Навроцького, поділ великої земельної ділянки перед зміною цільового призначення часто є технічним і підготовчим кроком. Він дає змогу сформувати окремі кадастрові ділянки та працювати лише з тією частиною території, де забудова або інше використання реально допускаються законом і містобудівними обмеженнями.

Тобто окремі невеликі ділянки простіше «вписати» у зонінг або детальний план території (ДПТ), ніж одну велику, що, своєю чергою, спрощує процедуру зміни цільового призначення.

Що тут може з'явитися?

Компанія «Інвестбуд-В» зареєстрована лише два з половиною роки та спеціалізується на будівництві житлових та нежитлових об’єктів. І згідно з адресою ділянки, яку отримала фірма (вулиця С. Зулінського, 46), то тут вже є опублікований проєкт ТОЦ Silver Mall.

Хто його будує не вказано, але в YouControl бачимо компанію під цією назвою і з вище згаданою адресою реєстрації —ТОВ «Silver Mall». З карт бачимо, що локація запланованого торгового центру знаходиться в будівлі поруч з нашою ділянкою.

Однак, прямо біля ділянки є ще одна будівля, яку раніше міська рада виставила на аукціон. І ось вже є рішення від 24 грудня 2025 року, яким надали згоду на приватизацію частини нежитлового приміщення побутового корпусу №2 (літ. Б2) по вул. С. Зулінського, 46, корпус №4. Сума приватизації — 6 600 000 грн на користь ПП «ОСВОД ПЛЮС».

Однак варто наголосити, що згідно з Генеральним планом міста, то це землі промислових будівель. Тобто на цих землях дозволено будівництво виробничих цехів, складів, адміністративних будівель, інженерних мереж, а також об’єктів інфраструктури, що обслуговують підприємство, зокрема автозаправних станцій, їдалень, медпунктів, транспортних під’їздів та допоміжних споруд, які відповідають цільовому призначенню ділянки для промисловості.

Для будівництва торгового центру, як правило, необхідно змінити цільове призначення земельної ділянки. Водночас для отримання дозволу на будівництво після такої зміни ділянка має відповідати вимогам ДБН (державних будівельних норм). Зокрема, вид використання земельної ділянки повинен відповідати функціональній зоні, визначеній Генеральним планом населеного пункту або детальним планом території (ДПТ).

Саме такі зміни були внесені цього року. У міській раді у відповіді на наш запит зазначили, що зміна цільового призначення відповідає Проєкту внесення змін до Генерального плану Вінниці, затвердженому у грудні 2024 року, оскільки ділянка наразі перебуває у зоні багатоквартирної житлової забудови.

Все в одних руках?

І хоч здається у цій історії дуже багато фірм та компаній, та при аналізі бачимо, що всі ці землі та будівлі перебувають в одних руках.

А саме компанія «Інвестбуд-В» входить до групи компаній родини Володимира та Тетяни Барцьось. При цьому Тетяна наразі має 25% у статутному капіталі, тоді як при створенні компанії вона володіла 50%. Свою частку вона передала Тетяні Грабар (25%), тож наразі кінцевим бенефіціаром компанії є Софія Хльосткіна з 50% власності.

І тут повернімося до власника торгового центру. 80% компанії належить Христині Гюмюшлю, яка має спільний бізнес з Софією Хльосткіною — ТОВ «Вінпісок». Дотична до ТОВ «Silver Mall» і родина Барцьось, адже ця компанія була одним із бенефіціарів компанія ПП «ОСВОД ПЛЮС», співвласниками якого є Тетяна Грабар та Ганна Барцьось — донька Володимира Барцьося.

Як уже зазначали вище, саме ця компанія викупила сусідню будівлю, розташовану поруч із ділянкою, яку минулого року інша компанія родини Барцьось отримала в оренду на 10 років зі зміненим цільовим призначенням.

Хто ці власники?

Власники компанії «Інвестбуд-В» пов’язані з низкою впливових бізнес- і політичних кіл Вінниці.

По-перше, Тетяна Барцьось є дружиною Володимира Барцьося. Він був депутатом Вінницької обласної ради з 2015 по 2019 рік від «Аграрної партії України». 

Він же є засновником та керівником компанії Bartsos Group, яка об'єднує підприємства у сферах сільського господарства, будівництва та інвестицій. Раніше володів великим агрохолдингом «Вінницька агропромислова група». 

Компанії Барцьося брали участь у будівництві великих житлових масивів у Вінниці, серед яких ЖК «Сімейний», ЖК «Андора», ЖК «Lavanda Park», елітний ЖК «PREMIER TOWER», а також «Central Park Vinnytsia» — житловий комплекс площею 8,1 га у самому центрі міста.

Варто згадати, що Барцьось також має спільні компанії з Олександром Капітаном, який у 2012 році балотувався до Верховної Ради від Партії регіонів. Серед них — ТОВ «Електросолар» та ТОВ «Сігма Регіон». Та окрім цього Капітан має спільну частку у спальному корпусі з Володимиром Кістіоном — колишнім віце-прем’єр-міністром України в уряді Володимира Гройсмана.

Кістіон раніше обіймав посади керівника вінницького водоканалу, заступника та першого заступника Вінницького міського голови, а також займав різні високі посади у Верховній Раді у 2015 році. Нині він — перший заступник голови Вінницької обласної ради. Відомо, що за його керівництва вінницький водоканал безкоштовно роздавав землі під забудову, а на одній із таких ділянок виріс родинний маєток Кістіона.

Другою власницею є Софія Хльосткіна. Вона пов’язана діловими зв’язками з родиною Гюмюшлю — зокрема, спільним бізнесом із Христини та Георгія Гюмюшлю. Георгій відомий скандалом 2020 року: він погодився отримати першу частину хабара у розмірі 20 тисяч доларів за вплив на депутата Гніванської міськради щодо передачі 10 гектарів землі в оренду. У результаті він визнав провину та сплатив штраф 25 500 гривень.

Варто згадати, що син Георгія — Микола Гюмюшлю — до 2022 року був прокурором Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури. Зараз він є співвласником кількох компаній: ТОВ «Асколіна та Партнери», ТОВ «Став Гамалія» та ТОВ «Вінцемент».

Третьою співвласницею компанії є Тетяна Грабар. Вона володіє ТОВ «Десна Буд Інвест», зареєстроване 13 листопада 2025 року і має КВЕД — організація будівництва будівель.

При цьому ця ж фірма є бенефіціаром (50%) у ПП «ОСВОД Плюс», про яке писали вище. Там же свій відсоток має Ганна Барцьось — донька Володимира.

Але що цікаво, Тетяна Грабар має ФОП із КВЕДом «інші види роздрібної торгівлі поза магазинами». Там зазначено її контактний номер, який вона також вказала на своїй сторінці в Instagram, де пише, що є тату-майстром. І, судячи зі світлин у її соціальних мережах, вона працює в цій сфері й досі. То, цікаво, як їй вдається паралельно вести бізнес у будівництві?

Що кажуть у міськраді?

У відповіді на наш запит до міськради щодо цієї ділянки ми отримали підтвердження викладеної вище інформації про її статус та історію змін. Однак, у департаменті архітектури та містобудування також наголосили, що станом на дату надання відповіді до них не надходили заяви щодо забудови цієї земельної ділянки, не подавалися проєкти забудови та не видавалися містобудівні умови й обмеження.

Тобто, за даними міськради, наразі йдеться лише про зміну правового статусу землі, а не про погоджене будівництво конкретних об’єктів.

Що кажуть власники компанії?

Журналіст «20 хвилин» зателефонував одній з співвласниць компанії Тетяні Барцьось, щоб дізнатися про плани щодо земельної ділянки в районі колишнього Підшипникового заводу. Вона заявила, що наразі не має інформації про майбутню забудову.

— Це лише земельна ділянка, яка перебуває в мене в оренді. Хто і що там має робити — я поки що не знаю. Думаю, що зараз ще немає чітких планів, що саме там будуватимуть, — сказала вона.

На уточнення журналіста, чи означає це, що вона лише орендує землю, а забудовником або підрядником буде інша компанія, Барцьось відповіла ствердно: «Так».

Водночас на запитання щодо поділу земельної ділянки та подальшої зміни її цільового призначення вона відповіла, що не може надати коментарів із цього приводу: «Я нічого не можу вам по цьому питанню сказати».

Софія Хльосткіна підтвердила, що на орендованій землі планується житлова забудова.

— Багатоповерховий житловий будинок з квартирами на продаж. Скоріш за все. Тобто, це будуть житлові приміщення на продаж, — сказала вона.

Водночас жінка заперечила свою причетність до проєкту торгового центру Silver Mall, розташованого поряд із ділянкою. На уточнення журналіста, чи є ці об’єкти сусідніми, Хльосткіна відповіла:

— Так. З тої інформації, якою я володію.

Тетяна Грабар відмовилася коментувати плани забудови земельної ділянки на території колишнього Підшипникового заводу, отриманої компанією в оренду минулого року.

У відповідь на запитання журналіста щодо того, що саме планується збудувати на цій території, вона порадила звертатися до інших співвласників компанії.

А її роботу тату-майстром та поєднання нею діяльності у сфері забудови прокоментувала так:

— А яка вам різниця, чим я займаюсь? Я можу займатись чим завгодно, — сказала вона.

«Публікацію підготовлено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми».

 

Читайте також:

Скромний посадовець — багата родина. Як живе керівник БЕБ у Вінниці?

Берег Південного Бугу для обраних: хто перекриває вінничанам доступ до річки?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.