Всі хвороби — від нервів? Розповідаємо про недуги, викликані стресом

- Всі ми знаємо, що стреси та агресія негативно позначаються на нашому здоров’ї. Однак кожна емоція по-своєму впливає на наш організм. Недарма кажуть, що всі хвороби від нервів.
Думаєте, це простонародне твердження лише зразок наївних думок? Аж ніяк. Якщо стримувати всі емоції в собі, рано чи пізно вони призведуть до руйнівних наслідків.
Стан організму тісно пов’язаний із темпераментом людини, древні лікарі кажуть, що гнів викликає астму, смуток — розлади шлунково-кишкового тракту, меланхолія — хвороби серця і мозку.
Гнів
Гнів може вплинути на ваші розумові здібності й збільшити ризик виникнення серцево-судинних захворювань. Він викликає в організмі реакцію «бий або біжи», що призводить до підвищеного викиду гормонів стресу – адреналіну, норадреналіну і кортизолу. В результаті мигдалина мозку (ділянка, що відповідає за емоції) неадекватно реагує, наповнюючи кров’ю лобову ділянка, що відповідає за мислення.
Крім того, гнів звужує кровоносні судини, що призводить до підвищення кров’яного тиску, частоти серцебиття і дихання. Якщо це відбувається часто, стінки артерій швидше зношуються.
За даними досліджень, гнів також уповільнює загоєння ран на 40% через високу реактивність кортизолу. А ще підвищує рівень цитокінів (імунних молекул, які викликають запалення), підвищуючи тим самим ризик розвитку артриту, діабету і раку.
Занепокоєння
Хронічне занепокоєння може привести до різних недуг. Воно впливає на селезінку і послаблює шлунок. Змінює функції нейромедіаторів, особливо серотоніну. Тому, коли ви багато турбуєтеся, в організм надходять речовини, на які він реагує розладом шлунка.
Занепокоєння і нав’язливі думки про якусь проблему здатні викликати блювоту, пронос, шлунковий біль та інші хронічні розлади. Крім того, надмірне занепокоєння є однією з причин болю в грудях, підвищеного тиску, ослабленого імунітету і передчасного старіння.
Варто також згадати, що постійне занепокоєння вкрай напружує м’язи шлунка, який в результаті отримує надлишковий тиск. Не дивно, що від переживань часто болить живіт!
Смуток або скорбота
Вони послаблюють легені, що призводить до стомлюваності та задишки. Ці емоції порушують дихання, звужуючи бронхи й бронхіоли. Коли ви сповнені скорботи або печалі, диханню важко потрапляти в легені, і в результаті у вас можуть розвинутися бронхіальні ускладнення (на кшталт астми).
В акупунктурі вважається, що смуток йде з серця, пошкоджує легені та повертається, щоб пошкодити серце. Якщо легені серйозно пошкоджені, це проявиться в таких симптомах як кашель, задишка тощо.
Депресія і меланхолія руйнують шкіру і навіть можуть викликати закрепи й зниження рівня кисню в крові. В депресії люди часто набирають або скидають вагу і простіше підсаджуються на наркотики та інші шкідливі речовини.
Стрес
Стрес — це зовсім не банальний набір відчуттів у нашій голові, а конкретний фізіологічний процес, який впливає на роботу внутрішніх органів. Надмірний стрес викликає підвищений тиск, астму, виразки та синдром подразненого кишківника. Більш того, стрес — одна з основних причин серцево-судинних захворювань. Стрес підвищує кров’яний тиск і рівень холестерину.
Також стрес часто є супутником шкідливих звичок – паління, фізичної пасивності й переїдання. Всі ці фактори руйнують стінки артерій і можуть призвести до захворювань серця. Стрес проявляється в таких симптомах як мігрені, скреготіння зубами, прискорене серцебиття, втома, безсоння і підвищений або знижений апетит.
Самотність
Самотність може довести людину до сліз і викликати глибоку меланхолію. Це порушує гармонію в легенях і перешкоджає вільній течії крові й кисню в організмі.
Самотність може бути не менш небезпечною, ніж раптові спалахи гніву. Коли ви самотні, ваш мозок виробляє гормони стресу (наприклад, кортизол), здатні викликати депресію. А це, своєю чергою, позначиться як на кров’яному тиску, так і на якості сну.
Самотність призводить до розладів психіки та серця, а також може підірвати імунну систему. У людей, які страждають від самотності, частіше виникає запальна реакція на стрес, що послаблює імунітет.
Страх
Страх — це емоція, яка здатна вмить підірвати вашу впевненість у собі, моральний дух, віру і щастя. Страх призводить до тривоги, яка виснажує нирки, надниркові залози та іноді навіть репродуктивну систему.
У стані страху найбільше страждають нирки. Це відбувається через уповільнення ділянки мозку, що відповідає за нирки. Результатом можуть стати ренальні ускладнення — наприклад, прискорене сечовипускання.
Стан крайнього страху викликає болі й хвороби надниркових залоз, нирок, попереку і сечовивідних шляхів. У дітей це часто проявляється в нетриманні сечі — симптомі, тісно пов’язаному з тривогою і почуттям незахищеності.
Шок
Раптовий шок порушує природну рівновагу організму, викликаючи перезбудження і страх. Навіть нервова система «буксує».
Шок особливо шкідливий для нирок і серця. Травматична реакція організму виражається в надмірному викиді адреналіну наднирковими залозами. Результат — прискорене серцебиття, безсоння, стрес і тривога.
Серед фізичних наслідків емоційного шоку можна назвати слабкість, блідість шкіри, утруднене дихання, почастішання пульсу, порушення сну і харчування, сексуальну дисфункцію і хронічні болі.
Ненависть
Нетерплячість і ненависть можуть позначитися на здоров’ї кишківника і серця, приводячи до прискореного серцебиття, гіпертензії та болю в грудях.
За даними недавнього дослідження старіння клітин, у людей, якими рухає ненависть, ймовірність передчасного настання біологічної старості вища, ніж у більш розслаблених.
Крім того, ненависть шкідлива для печінки. А стиснуті молекули дихання, яке виходить при словесному вираженні ненависті, містять токсини, що можуть зашкодити печінці й жовчному міхуру.
Тривога
Для тривоги характерні такі фізичні симптоми як біль, нудота, задишка, безпричинна слабкість і запаморочення.
Тривожний стан часто супроводжують шлунково-кишкові розлади. Тривога впливає на шлунок, селезінку і підшлункову залозу, викликаючи травні розлади, закрепи й виразковий коліт (запалення товстої кишки).
Тривожні розлади також піддають вас ризику виникнення хронічних захворювань. Так, вчені виявили, що негативні емоції сприяють розвитку ішемічної хвороби серця. Вони кажуть, що тривога — найпоширеніша причина серцево-судинних захворювань, і навіть гнів не створює такого навантаження на серце.
Куди ми ховаємо свої почуття
— «Хвороба на нервовому грунті» — так ми зазвичай називаємо психосоматичний розлад. Назва цих захворювань поєднує грецькі слова «душа» (psyche) і «тіло» (soma), і зазвичай вони виникають від того, що душа ховає свої почуття — гнів, сум, страх і радість, збудження і голод.
У той момент, коли сховища душі переповнюються, вміст не знаходить прямого виходу, як через тіло. Що призводить до психосоматичних захворювань? Тепер докладніше.
1. Внутрішній конфлікт. Ситуація, в якій одна частина бажань людиною усвідомлена і лежить на поверхні, а інша, як правило, протилежна, з якоїсь причини ховається в підсвідомості. Тоді друга частина починає «партизанську війну», ознакою якої можуть стати психосоматичні симптоми.
2. Мова тіла. Тіло фізично відображає стан, що може виражене фразами: «Це такий головний біль!», «Я його не перетравлюю!», «Через це у мене серце не на місці!», «У мене зв'язані руки!». Здогадайтеся, як відреагує відносно здоровий організм на такі послання, що постійно програмують?
3. Наявність умовної вигоди. До цієї категорії належать проблеми зі здоров'ям, які приносять певну умовну вигоду їхньому власнику. І ні, це не симуляція, а цілком реальне захворювання. Можливо, людина дуже хоче мати переваги, які вона отримає лише захворівши. Бажайте вдумливо, адже бажання мають властивість збуватися!
4. Досвід минулого. Причиною хвороби може стати травматичний досвід минулого, частіше важкий дитячий досвід. Це може бути як епізодична подія, так і тривала дія, яка продовжує емоційно впливати на людину в теперішньому.
5. Ідентифікація. В даному випадку фізичний симптом може утворюватися внаслідок сильної емоційної прихильності до людини, яка має подібне захворювання. Часто є страх втрати цієї людини або втрата фактично трапилася.
6. Навіювання. Будучи впевненим у наявності захворювання — нехай навіть його й не існує насправді — людина постійно намагається знайти йому докази, таким чином підсвідомо вже погодившись із наявністю хвороби. Звичайно, таким чином можливість її отримати істотно збільшується.
7. Самопокарання. Це покарання пов'язане з реальною, а частіше уявною провиною, яка мучить людину. Самопокарання полегшує переживання провини, ніби спокутуючи її.
Психосоматичні проблеми цілком реальні і з'являються як результат стресових ситуацій та складних взаємовідносин, зовнішніх впливів на психіку та інших абсолютно не фізіологічних причин. Варто також відзначити, що багато дослідників вважають, що психосоматичні захворювання виникають в органах і системах, спочатку найбільш ослаблених через особливості життя і спадкової схильності.
Знайомтесь: чикагська сімка. Ні, це не банда гангстерів, але на її рахунку більше життів, ніж у будь-якого злочинного угруповання.
Мова про сім класичних психосоматичних захворювань, які у 1950 році виділив американський психоаналітик Франц Александер:
- Гіпертонія
- Виразкова хвороба
- Бронхіальна астма
- Нейродерміт
- Гіпертиреоз
- Виразковий коліт
- Ревматоїдний артрит
З того часу багато що змінилося, також змінився і доповнився список психосоматичних захворювань. На сьогоднішній день він доповнений і значно розширений: панічні розлади та розлади сну, онкологія, інфаркт, синдром подразненого кишківника, сексуальні розлади, ожиріння, нервова анорексія, булімія — ці та інші розлади також мають підстави вважатися психосоматичними. Тому, можна пов'язати виникнення захворювань у частинах та органах тіла з відповідними емоціями.
Що потрібно для одужання? Потрібно не тільки вилікувати фізіологічну причину, а й психологічну, як першочергову.
Читайте також:
Безкоштовно ставлять бійців на ноги. Про підприємство «Ортопедсервісцентр», яке підтримує ЗСУ
Рак молочної залози — поширене злоякісне захворювання, яке молодшає. Як і де перевіритись?
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.