Все добре але дитина найнижча в класі — коли зріст стає проблемою, розповідає лікар

Альона РЯБОКОНЬ

Перед тим як записувати дитину на баскетбол, підвішувати на турнік, кормити броколі або просто одразу давати гормон росту — сходіть до сімейного лікаря.
Хоча б для того, щоб дізнатися про норми росту, причини його відхилень і напрямок вашого подальшого руху.

Ми зараз не говоримо про нанізм (карликовість) та гігантизм, хоча і те, і інше може призвести до інвалідності — все лікується та коригується. І так, чим раніше діагностика та лікування, в основному гормональною терапією, тим краще стан в подальшому.

Поговоримо про ситуацію, коли протягом тривалого часу ваша донька/син була середньостатистичною — тобто зовсім не виділялася на фоні однолітків. Аж раптом, якогось дня, ви прийшли до школи, (тому що в садочку на це увагу не надто звертаєш) і побачили що однокласники вашої дитини на голову вищі. (Батьки хлопчиків на цю картину точно відреагують). І що робити?

Спочатку про норми

За словами Лариси Титарчук, сімейні лікарі користуються ВООЗовськими шкалами — від самого народження дитини до її повноліття.

Відео дня

— Там в залежності від віку, є окрема шкала на ріст, окрема шкала оцінює індекс маси тіла дитини, обхват голови, — розповідає сімейна лікарка Лариса Титарчук. — Ці параметри вимірюються щомісяця в період від 0 до 1 року, щоб оцінити фізичний розвиток дитини.

Всі ці шкали лікарі оцінюють в комплексі, і зазначають що ріст не може оцінюватися окремо від маси.

— Але якщо говорити чисто за зріст, то дітки наприклад перших 6-ти місяців життя — вони ростуть на 1,5–2,5 см на місяць, — говорить лікарка. — Після 6-ти місяців, все трішки сповільнюється, і складає приблизно 1,5 см на місяць. Вже тоді, в разі чо, можна дивитись на генетичну складову — і перш за все на батьків, якого вони росту. Тому що, у високих батьків не може бути дуже низька дитина, фізіологічно вона буде вища за своїх однолітків. Але, в нас є ці шкали, за допомогою яких ми можемо впевнитись чи дійсно дитина попадає скажімо так — у норму.

За словами сімейного лікаря, ці шкали працюють до 18 років. Тому що, хоч соматотропний гормон (гормон росту) виробляється протягом усього життя, але найбільший його пік буває в дитинстві і в підлітковому віці. Дорослі, після 20 років вже мало йдуть у ріст.

— Коли батьки помічають, що у віці наприклад 10–11 років у дитини сповільнюється ріст, тоді потрібно дивитися на все загалом — як росла дитина протягом першого року життя, як росла дитина до 5-ти років, після 5-ти років, — говорить лікарка. — Тобто важливо знайти той момент, який став відправної точкою сповільнення.

Як не прогавити «момент»?

— Ну дивіться, раз на рік дитина все одно проходить обстеження, коли мова йде наприклад про школу, хоча б для того щоб взяти довідку, — говорить Лариса Титарчук. — Де дитину оглядають, вимірюють її вагу, зріст, і якщо десь є якісь відхилення в порівнянні наприклад із минулим роком, тоді лікар може направити на дообстеження або до суміжного спеціаліста, у залежності від причини цього відхилення.
А причин тому, може бути багато. На зріст може впливати не тільки соматотропний гормон, це можуть бути і інші фактори, з огляду на те, в якому віці все почало відбуватися.

Вже можна давати гормон росту?

— З цим питанням потрібно йти до ендокринолога, (про це буде в наступній публікації), а той вже вирішить, потрібно це робити чи ні, — говорить лікарка. — Тому що сімейні лікарі і педіатри, просто так наліво/направо ці гормони не призначають. Зазвичай ми дообстежуємо дитину, далі у разі потреби відправляємо до спеціалістів. Тому що, проблема може критися в будь чому: в щитоподібної залозі — високий ТТГ наприклад. Або найпростіше — дитина просто мало їсть, якщо ми говоримо про раннє дитинство. Тобто в кожному віці, це можуть бути свої окремі причини.

Причини, які сповільнюють ріст…

Для кожного віку можуть вони можуть бути свої, тому лікарка пропонує поділити їх на вроджені і набуті.

— Якщо говорити за вроджені, то це зазвичай генетичні причини, — говорить Лариса Титарчук. — Тобто є якісь поломки генів, які кодують ті чи інші ситуації. До генетичних причин також, може відноситись просто сімейний низький зріст.

Тобто, немає ніяких відхилень ні по гормонам, нічого такого — а в родині просто всі низького росту. Також, за словами лікаря причиною уповільнення росту може бути муковісцидоз — аутосомне, рецесивне спадкове захворювання екзокринної залози.

— Якщо говорити про набуті причини — це може бути зниження продукції самого соматотропного гормону, — каже лікарка. — Це може бути синдром Кушинга. Може бути гіпотиреоз…

Питання росту дуже складне. Тому що, в дітей від 0 до 1 року, проблеми росту можуть бути пов’язані з вродженими причинами, хоча це може бутиі через недоліки харчування. Наприклад таж сама целіакія — це спадкове аутоімунне захворювання дітей і дорослих, що виникає внаслідок постійної непереносимості глютену. Або це може бути пов’язано з тривалим прийомом гормональних препаратів. Або, якщо дитина має імунодефіцит, теж може бути затримка росту.

Поради батькам

— Якщо батьки турбуються, або бачать що щось не так? Потрібно просто прийти на прийом до свого лікаря. Той збере анамнез (від самого народження), перевірить параметри, з’ясує коли все розпочалося, як це розпочалося, — говорить сімейна лікарка. — Все це оцінюється в комплексі і далі вже відштовхуючись від того що ми бачимо, будемо обирати напрямок вирішення проблеми.

На офіційному сайті Всесвітньої організації охорони здоров’я є норми росту для дівчаток і хлопчиків. Зокрема, для прикладу, ось діаграма співвідношення росту та віку хлопчиків від 5-ти до 19-ти років.