Уявити себе комахою, щоб позбутися ентомофобії

dir="ltr"> Жити з цією фобією дійсно непросто. Страх змушує людину уникати будь-яких контактів з представниками класу комашиних. Особливе загострення фобії відбувається в теплу пору року, коли настирливі комахи оточують нас всюди, і навіть у своєму будинку. Тому ентомофобія вимагає обов'язкового лікування.

- Фобія - це ірраціональний і дуже стійкий страх, - каже психолог Юлія Короцинська. - Страх, що пробирає до кісток, примушує уникати ситуації, що може бути пов'язана з об’єктом страху і обмежує життя людини. Наша психіка працює за принципом самозбереження та енергозбереження організму. Тому поява фобії зазвичай пов’язана з емоційною пам’яттю. Припустімо, з вами в дитинстві сталася стресова ситуація. В цей момент ви були одні, вам було дуже лячно і самотньо, ні з ким було поділитися страхом, нікому було заспокоїти... Переживши цей стан, ви потім будете робити усе, щоб такого більше ніколи не повторилося. І навіть, якщо ви цього тоді не усвідомлювали - психіка зробила все за вас. Так народжується фобія.

 

Чи всі схильні до фобій?

- До фобій схильні не всі люди, адже емоційна стійкість -  ознака здорової особистості, - пояснює психолог. - Як тільки психіка починає давати "збій" і перебільшувати реальну загрозу, вступають в силу захисні механізми у вигляді нав’язливих страхів та ритуалів.

За словами психолога, деякі, особливо безглузді та надто емоційно складні фобії можуть бути симптомом психічного захворювання. Так надмірний страх бруду є симптомом неврозу нав’язливих станів і потребує лікування та психотерапії.

 

Як же відрізнити "безпечну" фобію від патологічної?

Як пояснює психолог, щоб відрізнити „безпечну” фобію від патологічної, потрібно у першу чергу оцінити ступінь страху. Якщо людина може опанувати себе та за мить повернутися до нормального життя - міра її страху адекватна і людина може подолати його самотужки.

- Терміново треба звертатися по допомогу, якщо ви ціпенієте, у вас темніє в очах і навіть на якийсь час ви ніби "випадаєте з реальності" чи біжите навтьоки, каже психолог.  - Немає сенсу затягувати це "задоволення" ще на кілька років. І вже точно треба звертатися до спеціаліста, якщо страх обмежує ваше життя та можливості.

Як позбутися страху

За словами психолога, об’єкт страху стає маячком, що оберігає людину від повторів. Особливо, якщо доросла людина чи дитина не отримала в цей час емоційної підтримки. Досить часто найбільш травмуюча ситуація забувається, але залишається слизьке відчуття страху.

- На жаль, багато людей намагається впоратися з фобією самотужки: пересилюючи страх, заручаючись підтримкою оточуючих, читаючи стоси літератури. Проте це не зменшує самого страху, - розповідає психолог. - Я рекомендую декілька технік.

Перша - це намалювати об’єкт свого страху і зробити з ним, що захочеться - порвати, пожартувати над ним. Наприклад, домалювати смішний бантик монстрові.

Друга іще цікавіша. Уявіть, що ви і є те, що вас так лякає - скажімо, павук. Розкажіть історію про себе - хто ви, звідки, де ви і що робите? А тепер уявіть, як до вас підходить людина  (тобто ви самі), як ви на неї реагуєте, і що ви робите, коли вона починає вас лякатися?

Ці техніки дозволяють не уникати фобії, що в дійсності підсилює її, а навпаки,  усвідомити, що ж насправді лякає, і врешті побачити нераціональність власних дій.

За словами психолога, якщо страх перед комахами розвивається у дитини, треба частіше розповідати їй казки і читати книжки про добрих комариків і мурашок. Допоможуть у цій справі і добрі мультфільми про комашок. Також важливо не подавати поганий приклад, старатися показати дитині, що комахи - це не страшно, брати їх у руки та вивчати разом з дитиною.

Скарлетт Йоханссон - страждає на ентомофобію. Після того, як у дитинстві в черевик Скарлетт заповз тарган, вона смертельно боїться цих комах. Не допомогла навіть дружба з дівчинкою, у якої як вихованці були величезні африканські таргани - дівчинка пропонувала Йохансон їх помацати, дбала про них і грала з ними, але Скарлетт була непохитна.

Ніколь Кідман - боїться метеликів. Ця фобія розвинулася у актриси в дитинстві, коли вона жила в Австралії. Кідман розповідає, що коли вона поверталася зі школи додому, на паркані поруч з воротами сиділи величезні метелики. Намагаючись уникнути неприємного сусідства, Ніколь перелазити через паркан - змусити себе пройти через ворота вона не могла. Намагаючись позбутися свого страху, Кідман якось увійшла у велику клітку з метеликами в американському Музеї природної історії, але це не допомогло.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.