ТОП-5 міфів про глисти. Ви вже своїм дітям їх «прогнали»?

Фото Pexels

• Тема глистів хвилює батьків не менше, ніж дисбактеріоз і щеплення. Усе, від болю в животі до поганої поведінки дитини, пов'язують з глистами.
• Як неправильна діагностика призводить до такого ж лікування і чому в епічному протистоянні людини та паразита завжди програють собаки, — розповідає Євген Щербіна, лікар-інфекціоніст та медичний блогер.

По-перше, за словами лікаря, батьки можуть спати спокійно, якщо ваша дитина скрегоче вночі зубами — це не глисти (хоча то може бути стрес, або психологічні перевантаження, тож, напевне, не спіть, а вирішуйте проблему). Друге, на що звертає увагу лікар, це діагностика, зокрема підтвердити наявність глистів в кишківнику можна лише за аналізом калу.

— Комп'ютерна діагностика, яку проводять часом незрозумілі люди в незрозумілих кабінетах просто сміх, та це лише в нас, за кордоном за таке можуть покарати, — говорить Євген Щербина. — Зараз також люди легко вірять у дорогі і розрекламовані способи діагностики хвороб, в тому числі і глистових інвазій. Наприклад, за допомогою методу ІФА (визначення в організмі не самих паразитів, а антитіл до них). На жаль, цей метод в даному випадку має багато недоліків: він не може точно сказати — хворіє людина зараз або зараження відбулося кілька років тому. Має слабку чутливість і специфічність, тобто висока ймовірність як хибнопозитивних, так і помилково негативних результатів. Такий аналіз крові добре показує токсоплазмоз, токсокароз, фасциолез, ехінококоз. Виявлення всіх інших паразитів аналізом крові недостовірно, тай не дешево.

5 міфів про глисти

Міф №1. Якщо в будинку є собака, потрібно обов'язково всім членам сім'ї пити протиглистні препарати задля профілактики.

— У собаки і людини загальних паразитів, по суті, два: токсокар і ехінококи. Ехінококозом можна заразитися тільки при контакті з бродячими собаками, які мають доступ до нутрощів забитих домашніх тварин. Що стосується токсокароза, то власники собак мають такі ж шанси захворіти, як і невласники, тому що зараження відбувається в основному через вуличний пил, що містить частинки тваринних екскрементів (а у дітей, як правило, під час гри в пісочниці). Так що, власникам собак потрібно просто прибирати за своїми вихованцями на вулиці, частіше їх купати і давати планово протиглистні препарати — це і буде найкраща профілактика токсокароза. Люди ж, які тримають собаку, ніякої профілактики не потребують.

Міф №2. Усім дітям потрібно раз-два на рік проводити профілактику протигельмінтними ліками.

— Частково це правда, але вона як диявол завжди криється в деталях. Всесвітня організація охорони здоров'я дійсно рекомендує проводити профілактику гельмінтів препаратами у дітей, але це стосується лише ендемічних зон. Зокрема, раз на рік у разі, якщо поширеність переданих через грунт гельмінтних інфекцій перевищує 20%, і двічі на рік у разі, якщо цей показник більше 50%. На щастя, Україна, Казахстан, Білорусь і Росія не відносяться до таких ендемічних країн, тому прийом протиглистових препаратів в цих країнах проводять тільки при наявності доведеної інфекції.
 

Міф №3. Біологічно активні добавки (БАДи) можу вилікувати глисти не гірше стандартних ліків.

— БАДи, в принципі, від самого початку позиціонували себе як звичайні харчові добавки для поповнення вітамінів і мінералів в організмі, але спритні маркетологи почали просувати їх як лікарські засоби від усіх хвороб. Наше законодавство дозволяє поставити на упаковці маркування БАД і це звільняє від необхідності проводити всі необхідні медичні дослідження, як це робиться зі справжніми ліками. Тому, якщо ви бачите в інтернеті, газетах або телевізорі рекламу із закликом купити черговий супер засіб від глистів, знайте, що виробник цього дива сам не знає, як воно працює і чи працює взагалі. На сьогоднішній день жоден з БАДів офіційно не пройшов всі необхідні дослідження і не довів свою ефективність як антигельмінтний засіб.
 

Міф №4. Маленька дитина їсть пісок і землю під час прогулянок, тому їй потрібно періодично «ганяти глистів».

— Нічого гарного в поїданні піску немає. Тим більше, що цей пісок для туалету могли використовувати дворові собаки (саме вони є переносниками токсокароза). На жаль, якщо дитина вже проковтнула яйця токсокар, то просто «дати для профілактики» навіть реально працюючі ліки не вийде, адже дозування препарату занадто маленьке для знищення гельмінтів, і принесе більше шкоди, ніж користі. Батькам просто потрібно ретельно спостерігати за своїми дітьми (намагатися уникати громадських пісочниць під час прогулянок з дитиною, уважно стежити за тим, щоб малюк не брав у рот предмети з землі) і вчасно звертатися за медичною допомогою при появі перших симптомів захворювання.
 

Міф №5. Для лікування глистів обов'язково потрібно додавати сорбенти: активоване вугілля, Смекту, Атоксіл і т. д.

— Жоден із сучасних протоколів лікування гельмінтозів не містить таких рекомендацій. Множинні дослідження показали, що практично в 100% випадків для лікування потрібно використовувати всього один препарат — антигельмінтний: альбендазол, мебендазол, пирантел, метронідазол... І більше нічого не потрібно. Усе, що ви будете пити додатково зі своєї власної волі, додасть тільки побічних ефектів, але ніяк не допоможе в лікуванні.

Ще ми писали Чи варто гнати глисти людям, якщо обов'язково треба собакам і котам? Пояснює лікар
 

Читайте також:

Взути і забути або Як правильно обрати якісне взуття. Розповідають товарознавці

«Діти говорили про свій аутизм на всю країну». Відбувся благодійний проект «Світ всередині»

Коронавірус вже має 12000 мутацій. Чи варто боятися?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.