ТОП- 5 міфів про глисти. Ви вже своїм дітям їх "прогнали"?

По-перше, за словами лікаря, батьки можуть спати спокійно, якщо ваша дитина скрегоче вночі зубами - це не глисти (хоча то може бути стрес, або психологічні перевантаження, тож, напевне, не спіть, а вирішуйте проблему). Друге, на що звертає увагу лікар, це діагностика, зокрема підтвердити наявність глистів в кишківнику можна лише за аналізом калу.

- Комп'ютерна діагностика, яку проводять часом незрозумілі люди в незрозумілих кабінетах просто сміх, та це лише в нас, за кордоном за таке можуть покарати, - говорить Євген Щербина. - Зараз також люди легко вірять у дорогі і розрекламовані способи діагностики хвороб, в тому числі і глистових інвазій. Наприклад, за допомогою методу ІФА (визначення в організмі не самих паразитів, а антитіл до них). На жаль, цей метод в даному випадку має багато недоліків: він не може точно сказати - хворіє людина зараз або зараження відбулося кілька років тому. Має слабку чутливість і специфічність, тобто висока ймовірність як хибнопозитивних, так і помилково негативних результатів. Такий аналіз крові добре показує токсоплазмоз, токсокароз, фасциолез, ехінококоз. Виявлення всіх інших паразитів аналізом крові недостовірно, тай не дешево.

ТОП-5 міфів про глисти

Міф №1. Якщо в будинку є собака, потрібно обов'язково всім членам сім'ї пити протиглистні препарати задля профілактики.

- У собаки і людини загальних паразитів, по суті, два: токсокар і ехінококи. Ехінококозом можна заразитися тільки при контакті з бродячими собаками, які мають доступ до нутрощів забитих домашніх тварин. Що стосується токсокароза, то власники собак мають такі ж шанси захворіти, як і невласники, тому що зараження відбувається в основному через вуличний пил, що містить частинки тваринних екскрементів (а у дітей, як правило, під час гри в пісочниці). Так що, власникам собак потрібно просто прибирати за своїми вихованцями на вулиці, частіше їх купати і давати планово протиглистні препарати - це і буде найкраща профілактика токсокароза. Люди ж, які тримають собаку, ніякої профілактики не потребують.

Міф №2. Усім дітям потрібно 1-2 рази в рік проводити профілактику протигельмінтними ліками.

- Частково це правда, але вона як диявол завжди криється в деталях. Всесвітня організація охорони здоров'я дійсно рекомендує проводити профілактику гельмінтів препаратами у дітей, але це стосується лише ендемічних зон. Зокрема, раз на рік у разі, якщо поширеність переданих через грунт гельмінтних інфекцій перевищує 20%, і двічі на рік у разі, якщо цей показник більше 50%. На щастя, Україна, Казахстан, Білорусь і Росія не відносяться до таких ендемічних країн, тому прийом протиглистових препаратів в цих країнах проводять тільки при наявності доведеної інфекції.

Міф №3. Біологічно активні добавки (БАДи) можу вилікувати глисти не гірше стандартних ліків.

- БАДи, в принципі, від самого початку позиціонували себе як звичайні харчові добавки для поповнення вітамінів і мінералів в організмі, але спритні маркетологи почали просувати їх як лікарські засоби від усіх хвороб. Наше законодавство дозволяє поставити на упаковці маркування БАД і це звільняє від необхідності проводити всі необхідні медичні дослідження, як це робиться зі справжніми ліками. Тому, якщо ви бачите в інтернеті, газетах або телевізорі рекламу із закликом купити черговий супер засіб від глистів, знайте, що виробник цього дива сам не знає, як воно працює і чи працює взагалі. На сьогоднішній день жоден з БАДів офіційно не пройшов всі необхідні дослідження і не довів свою ефективність як антигельмінтний засіб.

Міф №4. Маленька дитина їсть пісок і землю під час прогулянок, тому їй потрібно періодично “ганяти глистів”.

- Нічого гарного в поїданні піску немає. Тим більше, що цей пісок для туалету могли використовувати дворові собаки (саме вони є переносниками токсокароза). На жаль, якщо дитина вже проковтнула яйця токсокар, то просто «дати для профілактики» навіть реально працюючі ліки не вийде, адже дозування препарату занадто маленьке для знищення гельмінтів, і принесе більше шкоди, ніж користі. Батькам просто потрібно ретельно спостерігати за своїми дітьми (намагатися уникати громадських пісочниць під час прогулянок з дитиною, уважно стежити за тим, щоб малюк не брав у рот предмети з землі) і вчасно звертатися за медичною допомогою при появі перших симптомів захворювання.

Міф №5. Для лікування глистів обов'язково потрібно додавати сорбенти: активоване вугілля, Смекту, Атоксіл і т. д.

- Жоден із сучасних протоколів лікування гельмінтозів не містить таких рекомендацій. Множинні дослідження показали, що практично в 100% випадків для лікування потрібно використовувати всього один препарат - антигельмінтний: альбендазол, мебендазол, пирантел, метронідазол... І більше нічого не потрібно. Усе, що ви будете пити додатково зі своєї власної волі, додасть тільки побічних ефектів, але ніяк не допоможе в лікуванні.