Вінницькому льотчику-ветерану Другої світової виповнюється сто років. 72 з них поруч — кохана Єлизавета

Володимир БАБКОВ

Вони побралися на Брянщині, а з 1950-му перебралися до Вінниці. Саме у рік свого одруження. Він старший від неї на вісім років, але і у молодості не уявляв свого життя без односельчанки.
Полковник Повітряних Сил називає свою дружину своїм головним поворотом. Господь розпорядився так, що за прожитих сто років вони згадують найцінніше — народження двох дітей, двох онуків та трьох правнуків.

Сьогодні, 21 травня, вінничанину Миколі Макаренку виповнюється 100 років. У свій час він був льотчиком-винищувачем, тепер — ветеран Другої світової.

Микола Макаренко пройшов війну від початку і до дня перемоги. Його підпис також залишився на Бранденбурзьких воротах. За чотири роки у льотній книжці зафіксували 3800 годин бойових вильотів на тогочасному винищувачі ЯК-3. Здебільшого це був супровід штурмовиків та бомбардувальників.

Відео дня

— Вже в одному з перших польотів відмовила навігація. Не одразу навіть зрозумів, що у пошуку напрямку перевернув машину верхом догори. Тоді і почав молитися. Вочевидь, Всевишній мене почув. Дуже швидко наздогнав колону і став у стрій, — розповідає іменинник про початок війни.

Додає, що робота льотчика-винищувача — це завжди небезпека, пов’язана з необхідністю вірних віражів, але головний свій поворот у житті він скерував у 1950 році.

— Ми були односельцями у Брянські області. Його мати після скорочення льотного складу у Німеччині і його звільнення зі служби на її території прийшла сватати мене до моєї матері, — каже дружина Миколи Макаренка Єлизавета Григорівна.

Пояснює, що тоді не могла навіть у таке повірити, що залицяється до неї справжній бойовий пілот. Побралися, і одразу чоловік отримав призначення до Вінниці.

Саме у місті над Бугом прожили усе спільне життя. Це вже трохи більше 72 років. Народили двоє дітей. Ті подарували стільки ж онуків, а онуки — трьох правнуків. Всі вже дорослі і сьогодні разом збираються за святковим столом.

Якогось секрету довголіття та спільного і відданого одне одному у союзі життя не знають. Кажуть, що усе робили правильно і ніколи один одного не полишали. Стверджують, що просто усе робили разом. Може це і є секрет?

Спогадів подружжя має чимало, але головні ми змонтували у відео: