Вінницькі знаменитості розповідають про першу закоханість і справжнє кохання

Ольга Полякова з чоловіком. А першим коханням співачки був вінницький політик

• У День святого Валентина багато вінничан намагаються порадувати своїх других половинок, підносячи романтичні подарунки і кажучи найкращі слова в усьому світі.
• З нагоди свята ми вирішили розпитати вінницьких зірок про найбільш пам'ятні і трепетні моменти життя — перше кохання, перше побачення. І, звісно, що для них значить «справжнє кохання»?

Ці пари вважаються одними з найвідоміших і популярних у Вінниці та у світі українського шоу-бізнесу. За ними стежить преса і прихильники. До Дня Святого Валентина вінницькі зірки розповідають про свої перші почуття та історії зустрічі справжнього кохання.

Світлана Теренчук, дизайнер

— Перша закоханість була в школі, як певно і в усіх. Своє справжнє кохання, чоловіка Олександра, я зустріла, коли грала в КВК. Я грала в команді «Дівчата», яка виступала за інститут конструювання одягу і підприємництва. Саша Теренчук був у іншій команді, проте погодився в одній зі сценок грати у нас. Так і познайомилися. Зустрічатися почали після того, як зустрілися на міській дискотеці. Я прийшла з подругами, він був там МС. Далі він запросив мене на побачення на День Валентина. На замовлену романтичну вечерю я прийшла з подругою, оскільки Сашко працював. Ввечері він провів мене додому. Так зародилося наше кохання. Через дев'ять місяців ми одружилися. Через рік, на День святого Валентина, мій чоловік подарував мені швейну машинку, бо тоді я починала кар'єру дизайнера. У шлюбі ми 13 років.

Про кохання можна багато говорити. Але не варто його плутати зі звичкою та пристрастю. Єдине можу сказати: кохання завжди добре, коли воно взаємне. Про нього не розповідають, його відчувають. Кохання люблячого серця робить жінку красивою і звабливою і надихає на творчість.

Віктор Бронюк, лідер гурту «ТіК»

— Перші закоханості я, як і всі, випробував ще в садочку. Оскільки в мене є старша сестра, я ніколи не бентежився при спілкуванні з дівчатами. Завжди легко знаходив з ними спільну мову. На щастя, щоб привернути увагу, нікого смикати за косички не доводилося. Свої почуття я завжди проявляв відкрито. Але це були «закоханості», а не любов.

Кохання — дуже сильне почуття і словами: «Кохаю!» — ніколи не слід розкидатися. У моєму житті справжня любов була і залишається одна — це моя дружина Таня. Після зустрічі з нею мої життєві пріоритети дійсно змінилися. Вже у перший вечір знайомства, яке відбулося на гастролях, я зрозумів, що хочу, щоб саме вона була моєю супутницею по життю. Коли почуття щирі, справжні, не треба багато часу, щоб зрозуміти, що саме з цією людиною тобі комфортно, легко й добре. Це просто відчуваєш — відразу й назавжди.

Іванна Онофрійчук, телеведуча

— В мене були і довготривалі стосунки і незначні закоханості. З коханням усього життя, з яким ми зіграємо весілля 14 лютого, познайомилися три роки тому. Я поїхала в Іспанію в детокс-клініку. Під час обіду там зустріла симпатичного чоловіка. Потім в спортзалі я дізналася, що його звуть Алмаз. Розпитав про мене, розповів, що сам родом з Казахстану, але живе в Європі. А потім взяв мій номер телефону. Перші півроку я, чесно кажучи, не розуміла, чого він від мене хоче: просто писав повідомлення. Потім почалися подарунки, романтичні побачення, він прилітав до мене, я до нього. В липні він мені освідчився.

Яким повинен бути чоловік в моєму розумінні? Перш за все, відповідати за свої слова. Мені дуже імпонує, що мій — саме такий. А ще уважний і щедрий. Він піклується навіть про моїх близьких і друзів і все це робить від душі. В цьому ми дуже схожі, і в нас однакові життєві цінності, які стали фундаментом нашого кохання.

Ольга Полякова, співачка

— У мене перше кохання трапилося в 17 років, в Вінницькому музучилищі. Це був відразу дорослий і впливовий хлопець, який зараз є політиком у Вінниці. Після того, як він мене побив, ми розлучилися. 

Потім я зустріла свого чоловіка Вадима. Мене запросили співати на дні його народження. Торжество відбувалося на кораблі, було дуже романтично: червоний захід, дощ, вітер у моєму волоссі, блискавки за спиною. Загалом, Бог створив божевільні спецефекти для нашої зустрічі, чоловік не мав жодних шансів встояти. І, звичайно ж, він не встояв. Він тоді був у стосунках, але вибрав мене. Вадик відразу вирішив всі життєві питання. І це було дивно. Ніхто ніколи про мене так не дбав і не робив це швидко і якісно. Це дуже по-чоловічому. Ось за подібні речі починаєш кохати чоловіка по-справжньому. Я взагалі вважаю, що чоловіка потрібно любити за щось, а не всупереч усьому.

Дмитро Шуров, соліст проекту «Pianoбой»

— Мені було 12 років, коли я зустрів своє перше кохання. Я познайомився з дівчиною у піонерському таборі. Її звали Аня. У неї було руде волосся та блакитні очі. В останній день перед від’їздом Аня підійшла до мене та поклала в руку папірець зі своїм телефоном і адресою. Однак я так їй і не написав. Я приїхав і по-новому закохався, а через тиждень полюбив ще раз.

З коханням усього життя ми познайомилися в Макдональдсі. У цю кафешку в центрі Києва Ольга забігла з роботи випити кави. Вона була в помаранчевому пальто, здалося, ніби сонце засяяло. Вона була дуже красива. Хімія почалася одразу, проте я тоді сказав, що для мене музика номер один в житті. Після першої зустрічі ми стали випадково перетинатися в різних місцях. Я попросив телефон і  домовився про зустріч. Поговоривши дві години під час першого побачення, ми зрозуміли, що розлучатися вже не хочеться. Ольга тоді була заміжня, але наше кохання перемогло. У 2002 році ми побралися. Ми майже двадцять років разом, а я до цього часу освідчуюся в коханні своїй дружині і словами, і піснями. 

Читайте також:

«Родина та діти роблять нас по-справжньому щасливими». Історії кохання знаних вінничан

Як вийти заміж за принца? Романтичні історії двох телеведучих з Вінниці

ВІН І ВОНА. «Купи шубу, якщо любиш». Чому чоловіки не дарують подарунки?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.