Вінницький клуб сапсерфінгу заснував переселенець за підтримки олімпійської чемпіонки

Євгеній МИХАЙЛІВ

Три роки тому у Вінниці відкрили SUP-клуб. Опікувалися цим переселенець із Луганська Костянтин Прилепський за підтримки олімпійської чемпіонки із веслування Інни Осипенко-Радомської.
Нині на тренування в клубі приймають всіх охочих — від «піонерів» до пенсіонерів.

В Луганську Костянтин Прилепський займався скелелазінням, альпінізмом, водним і пішохідним туризмом.

— В 2016 році я вперше познайомився із сапсерфінгом. До того із друзями плавав лише на каяках. Наступного року з’явилася можливість спробувати дошку для сапсерфінгу. Виявилося, це набагато зручніше, ніж інші варіанти — байдарки, каное тощо, — розповів керівник Вінницького SUP-клубу, голова місцевого осередку Всеукраїнської федерації сапсерфінгу Костянтин Прилепський.

Костянтин знайшов у Вінниці кількох однодумців, серед яких й олімпійська чемпіонка із веслування Інна Осипенко-Радомська. Вона своїм авторитетом допомогла залучити багатьох вінничан до нового виду спорту і стала головою місцевого осередку Всеукраїнської федерації сапсерфінгу.

Відео дня

Але у 2021 році Інна Осипенко-Радомська через травми дещо відійшла від сапсерфінгу, і федерацію очолив Костянтин Прилепський.

— Для мене це в першу чергу моральна відповідальність щодо залучення новачків для сапсерфінгу, його активний розвиток. Причому мова йде не лише про спорт, але й про прогулянки на SUP-дошках, туризм, відпочинок. Кому що буде цікаво, — пояснив він.

Дошка, яка завжди із собою

За словами Костянтина, дошки існують різних типів — дерев’яні, пластикові, із пінопласту, карбону тощо. Але найбільшою популярністю користуються надувні. Саме завдяки ним у останні десять років сапсерфінг набуває значної популярності в усьому світі.

— Із звичайними плавзасобами велика морока. А надувну дошку можна за потреби здути. Тоді її легко перевозити на значні відстані, — пояснив Костянтин Прилепський. — Такі дошки не сильно поступаються по своїм параметрам карбоновим спортивним. На надувних дошках навіть розігруються медалі на світових змаганнях.

Як показав нещодавній водний фестиваль «Всі на всіх», власні дошки для сапсерфінгу є у багатьох вінничан, і не лише у організованих членів клубу.

— Є люди, які захоплюються сапсерфінгом, як видом спорту. Інші займаються активно, але не задля спортивних досягнень. Решта можуть поплавати на морі або озері для задоволення, — інформує Костянтин Прилепський.

Під час спортивних тренувань у Вінниці учасникам даються більші навантаження, ніж зазвичай. До речі, змагаються не лише на швидкість. У сапсерфінгу є елементи, схожі на веслувальний слалом. Тоді треба робити багато розворотів, і велике значення має технічна майстерність.

Вміти плавати – необов’язково!

Новачків приймають із молодшого шкільного віку. Буває, починають і шестирічні. Але це рідкість. Серед сапсерферів чимало пенсіонерів, в тому числі й старше 70 років. Адже верхнього вікового цензу в цьому водному виді спорту немає.

Останнім часом у клубі почали додатково розвивати SUP-йогу. Цим близько року опікується Наталія Курілова, яка добре знайома із цим напрямком.

Обмежень по вазі у сапсерферів також фактично немає. Хоча максимальне рекомендоване навантаження на дошку, згідно із вимогами виробників — 120-140 кг (в залежності від типу знаряддя).

За словами керівника клубу, навчитися стояти на SUP-дошці — це справа 15 хвилин. Дітям простіше, а у дорослих значну роль відіграє психологія. Тому тренерам доводиться їм щось підказувати та підтримувати.

Для безпеки на воді сапсерфери використовують рятувальні жилети, хоча такої обов’язкової вимоги й немає.

— Рятувальні жилети у нас в обов’язковому порядку одягають всі неповнолітні. Дорослі — за бажанням. В усьому світі на річці мінімальним рятувальним засобом вважається сама дошка. Людина під час катання чіпляється до неї спеціальною мотузкою. У випадку падіння в воду дошка тримає людину. Тому багато наших членів клубу, в тому числі дітей, не вміють плавати! — дивує Костянтин Прилепський.

Де займатися?

Тренування членів Вінницького SUP-клубу проходять на Південному Бузі. Вони починаються на причалі біля Староміського мосту, що неподалік від обласної СДЮШОР із веслування (в народі — «Спартак»). Телефон для довідок: 050-193-57-32 (керівник Вінницького SUP-клубу Костянтин Прилепський).

Дошку можна взяти або напрокат, або приходити зі своєю. Середня вартість надувної — 150-200 гривень. Спортивна карбонова коштує на порядок дорожче.

Насос для надування SUPу зазвичай входить у комплектацію. Алюмінієве весло орієнтовно вартує 1,5 тисячі грн., найдешевше карбонове — 5 тисяч грн.

З історії виду спорту

Сапсерфінг (від SUP — англ. Standup paddleboarding) — водний вид спорту, різновид серфінгу, в якому серфер пересувається по воді за допомогою весла. Дошки для сапсерфінгу схожі на дошки для традиційного серфінгу, але зазвичай більше їх за габаритами, що спрощує утримання рівноваги.

Батьківщиною цього виду спорту вважаються Гавайські острови. Ще в 1778 році європейцями були описані тамтешні жителі, які виходили в море на дерев'яних дошках стоячи і використовували весла. Відомо також, що в 1960-і роки люди на Гаваях виходили в море на подібних дошках, щоб сфотографувати тренування «справжніх» серфінгістів. Розвиток сапсерфінгу як виду спорту почався лише на початку XXI століття. У 2005 році в Каліфорнії була заснована його федерація, після чого почалося поширення дисципліни в інших країнах.

В Україні SUP як спорт почав активно розвиватись лише в 2017 році із створенням національної федерації.