«Я нічого не втратив – я набув вільний час отримувати насолоду від життя». Каже, що тепер має змогу читати улюблені книги та займатися науковою діяльність… Знову планує викладати…
- У мене була висока зарплата – 10 тисяч гривень. Я відмовився від 15% надбавки за науковий ступінь, частину заробітної плати віддав на благодійну допомогу. У 2014 році – це 35 тисяч гривень…
Його ще впізнають на вулиці, просять допомогти… Сергій Михайлович так не прижився у владі, так і залишився імплантом… Те, що сьогодні відбувається у вінницькій політиці, спочатку називає «дестабілізація», а потім «стабілізец». Каже, що люстрацію треба починати з Петра Порошенка, який працював в уряді Азарова. Сумнівається тепер у щирості «Батьківщини» та «Свободи», які торік 6 грудня його кандидатуру відстоювали на посаді голови облради. Хоча й пояснює чому балотувався від «Батьківщини».
Сергій Михайлович розповів про те, що не встиг зробити, і про що шкодує. Чи сьогодні подасть він руку своєму наступнику?
- У нас не було конфлікту з Олійником, як між людьми. У нас були різні позиції по кадровим питанням. Мабуть, я мусив би публічно озвучувати свою думку щодо того чи іншого призначення на посади голів райдержадміністрації, коли той був негідник-регіонал. Але я не хотів конфлікту, бо у нас і так було достатньо конфліктів.
Але щодо призначення керівників комунальних закладів, то вже моя парафія. А він втручався... Та не тільки він, а та команда президентська… 27 листопада для мене -це момент істини…
Про «знайдені» 20 га землі у Вінниці, про Тетяну Антонець, про ймовірного фігуранта кримінальних справ – депутата облради минулого скликання, який цього разу не пройшов… Про свою роль і участь в історії Вінниччини – «Не очень публичное мнение» Сергія Свитка.
Читайте також:
Олійник: Я ніколи не був і не є слухняним партійцем чи маріонеткою
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер