«Такі морози не витримували ні люди, ні тварини»: розповідаємо про найхолодніші в історії вінницькі зими
- Вінницькі зими зазвичай м'які, а подекуди навіть теплі. Але так було не завжди. Були роки, коли морози були настільки «пекучими», що спиняли навали татар, а хуртовини не припинялися по три доби, замітаючи снігом домівки.
- Були в історії Вінниці й дні, коли місто перетворювалася на замерзле володіння Снігової королеви, а бувало — що на одну суцільну ковзанку. А ще у нас були такі «холодні рекорди», коли на вулиці й носа ніхто не показував.
Січень, чи то взагалі рік, почався по-весняному. Четвертого числа стовпчик термометра у Вінниці піднявся до нетипових для цієї пори року 8,8 градусів тепла. У Гайсині було десять градусів, а у Могилів-Подільському — +12 °C. Уже за кілька днів температура повітря опустилася до -17 °C у Вінниці та -18 °C у Жмеринці. За останнє десятиліття це рекордні морози, зафіксовані у нашій області.
В обласному центрі гідрометеорології нам розповіли, що такі перепади температури продовжуватимуться й надалі, що пов'язано з глобальним потеплінням. Науковиці центру зазначили, що показники термометра можуть суттєво зміщуватися в обидва боки, зокрема, опускаючись до температур, що вже багато років є нетиповими для наших широт.
Останні кілька десятків років українську зиму справді можна схарактеризувати як м'яку. Сильні снігопади, хуртовин, ожеледі чи екстремально низькі температури фіксують нечасто. Проте вони трапляються. Іноді це тягне за собою незручності. Часом збитки. А подекуди навіть забирає людські життя.
Найбільшою негодою Вінницької області стало заледеніння 2000 року, коли одного листопадового ранку вінничани прокинулися у володіннях Снігової королеви. Усе навкруги замерзло: торкаючись будь-якої поверхні, нічний дощ миттєво замерзав і перетворювався на товстий шар криги. Льодом були вкриті дерева, лінії електропередач і телефонного зв’язку, заледеніли дороги з тротуарами. Пізніше про це видовище казатимуть: «Це було страшенно красиво».
Фото: Андрій Кікоть
Через стихійне лихо було порушене електропостачання 1 585 населених пунктів. Зруйновані 1 412 ліній електропередач, пошкоджено 165 котелень. У Вінниці ліквідували чотири десятки стихійних звалищ, площею у два гектари. Загинуло кілька людей. Загальні збитки перевищили 107 мільйонів гривень. У деяких населених пунктах відновлювальні роботи велися впродовж кількох наступних місяців.
Фото: Андрій Кікоть
Лютий 2017 вінничани запам'ятали сильною ожеледицею й туманом. Вулиці міста вкрилися кригою, перетворивши їх на справжній каток. В області обмежили рух автобусів. Утримувалися від поїздок й власники приватних автівок. Не поспішали виходити на вулицю й пішоходи. А чимало з тих, хто все-таки вийшов, потрапив у травматологічні відділення з забоями та переломами.
В архівах збереглося інтерв'ю колишнього директора обласного архіву Сергія Гальчака, яке він давав журналісту RIA 15 років тому. Науковець розповів про аномальні явища клімату нашого регіону за понад тисячу років.
Гальчак казав, що особливо «пекучими» морози для подолян були у 1011 році, коли, як переповідав один літописець, «на льоту замерзали птахи». У 1448 році сувора зима допомогла тодішнім жителям регіону дати відсіч черговій навалі поневолювачів: сильні морози забрали життя понад 40 тисяч татар.
Вже за два роки, у 1450-му, снігу випало на «сім ліктів», що могло дорівнювати 2,5 — 3,2 метра. Це також змусило татар відмовитися від намірів захопити Вінницю. Схожим чином за 48 років потому зима зупинила навалу турків, які йшли до нашого міста.
Надалі надзвичайно суворі зими фіксували кілька разів на сторіччя. У 17 столітті французький письменник Боплан про Поділля писав таке: «Я переконався, що мороз може бути таким пекучим, наче пожежа. Такі морози не могли витримати ні люди, ні тварини».
Наступні століття ставали теплішими. У своїй книзі «Поділля: природа і людина», 19 вік Сергій Гальчак схарактеризував так: «У другій половині сторіччя морозів виявилося у два рази менше, порівняно з першою. Протягом останніх двадцяти років того ж століття майже всі вони відзначалися незимовими температурами, супроводжувалися частими відлигами».
В інтерв'ю RIA Гальчак розповідав, що з середини 20 століття клімат став м'якший. Взимку морози перестали «кусатися», як раніше. Втім, і за таких умов були зафіксовані «холодні рекорди». Так, 11 січня 1950 року у Вінниці зафіксовано 32,4 градуса морозу. Ще холоднішим був день 9 січня 1987 року, коли у місті над Бугом «стовпчик» термометра опустився до 33,5 градуса морозу.
Лісопарк. Фото: «Старі фото Вінниці»
У Вінницькому обласному центрі з гідрометеорології кажуть, що насправді найнижчу на наших теренах температуру зафіксували у лютому 1929 року. У коментарі для «20 хвилин» начальниця відділу гідрометеорологічного забезпечення та обслуговування Марія Кощавка сказала, що температура повітря опустилася тоді до -38,2 °C.
За спогадами історика Сергія Гальчака, рекордна за тривалістю хуртовина кружляла над Вінниччиною у березні 1969 року. Вона не припинялася 84,5 години. За рік до того, у січні 1968-го, метеорологи нарахували 19 днів хурделиці. У селах вранці господарі не могли відчинити двері, підперті снігом. Невеликі хатки було засипало по самісінькі вікна.
В архіві ми також знайшли інтерв'ю Марії Кощавки для RIA за 2008 рік, коли вона була керівницею обласного гідрометеоцентру. У ньому науковиця розповідає, що упродовж останніх 50 років зареєстровано дев'ять виражених суворих зим. Повторюються вони один-два рази на десять років. Останні такі зими спостерігалися у 2002-2003 та 2005-2006 роках. Відтоді нічого не змінилося.
Варто зазначити, що у нашій історії було й чимало аномально теплих зим. До прикладу, температуру 11-14 градусів фіксували впродовж першої половини грудня 1937 року. У 1984-му стовпчик термометра піднявся до 11,6 градуса. У переддень нового 1987 року у Вінниці спостерігали сильну грозу, що є зовсім нехарактерним явищем для цієї пори року.
Вже у 1989-му синоптики зафіксували найтепліший день зими за всю історію клімату Поділля. Суботнього дня 26 лютого на вулиці було аж 15 градусів тепла. Цей рекорд протримався до січня 2023 року, коли температура повітря у Вінниці піднялася до 15,4 градуса тепла.
Незвичною зима була й у 2019-му, коли через постійно плюсову температуру у нашому місті посеред грудня розквітли сакури. Взагалі не було морозів впродовж перших двох декад січня 1998-го, через що вже у лютому на Вінниччині розцвіли проліски.
Якщо ж говорити про найвищу температуру повітря загалом, то тривалий час абсолютним рекордом для нашого міста вважалося 30 липня 1936 року, коли температура піднялася до 37,8 градуса. Однак вже у серпні минулого року синоптики зафіксували у Вінниці температуру +38 °C.
Читайте також:
«Вони ріжуть здорові дерева і продають їх на дошки»: що відбувається у П'ятничанському парку
Архітектурна перлина Вінниці — готель «Савой». Яка історія цієї легендарної будівлі
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
Олександр Дмитрук