Життя з нуля. Як переселенці організували власний бізнес на Вінниччині

Життя з нуля. Як переселенці організували власний бізнес на Вінниччині
Переселенці з Києва на Ямпільщині розвивають зелений туризм. Фото: SEEDS
  • Вінницька громада прийняла понад 46 тисяч переселенців.
  • Багато тих українців, які оселилися в нашому місті та області, не лише навчилися жити з нуля, навіть організували і розвивають власну справу.
  • Розповідаємо про таких підприємців у нашій добірці. 

За час російської агресії вимушеними переселенцями стали мільйони українців. Левова частка з них стала внутрішньо переміщеними особами, знайшла прихисток не за кордоном, а на своїй, українській землі.

Вінниця, населення якої на початок 2022 року Держстат оцінював у 369,7 тис., із початку повномасштабної агресії росії проти України прийняла 46 тис. переселенців, серед яких 11 943 — діти. Найбільша кількість переселенців прибула із Донецької області.

Переселенці як в місті, так і в області, не сидять, склавши руки, дехто навіть започаткував і активно розвиває власний бізнес. Розповідаємо кілька надихаючих історій.

Відео дня

Стоматологія

Вперше, що таке «рускій мір», Марина та Олександр Золотенки побачили у Горлівці 2014 року. Вдруге це сталося в Костянтинівці в лютому 2022-го.

Подружжя лікарів з Донеччини нині адаптувалися у Вінниці, тут відкрили власний бізнес.

«Подружжя Олександр та Марина Золотенки у нашому місті розпочинають своє життя спочатку. Позаду залишились дім, друзі та улюблена справа. Втім, чоловік не нарікає, каже, головне, що вдалося вирватися із пекла. У Вінниці наразі родина лікарів знайшла не лише прихисток, а й можливість започаткувати власний бізнес — пара відкрила стоматологічний кабінет».

— З Вінницею я знайомий вже досить давно, — розповідає Олександр Золотенко. — Саме у Вінниці ми закуповували матеріали для нашої клініки у Костянтинівці. Тому, коли настав час приймати рішення, обрали Вінницю.

У майбутньому Олександр планує, за можливості, розширювати бізнес та надавати робочі місця для відповідальних та хороших фахівців. Також чоловік зазначив, що і по закінченні війни розвиватиме свою справу у Вінниці.

Історію переселенців з Донеччини, як відкрили бізнес у Вінниці, читайте на сайті 20хвилин.

Медичний центр

У Миколаєві, в Центрі медичної реабілітації, подружня пара 17 років займалися лікуванням людей з проблемами опорно-рухового апарату. Власники центру — Сергій Сич, лікар-нейрохірург, кінезіолог, мануальний терапевт та його дружина, масажистка Олена Деордієва. За рік ставили на ноги до двох тисяч людей. 

У березні їхню справу зруйнували російські ракети. Працівники роз'їхалися по всьому світу. Через постійні обстріли власники клініки теж вирішили евакуюватися з рідного міста. Зупинилися в Буші.

 — Планували їхати не у Бушу, а на захід. Втім пального не вистачало. Згадали, що ми колись були у цьому місці. І ми так дісталися сюди. Почали допомагати місцевим, а потім їздили по районам області. Тепер люди приїздять з усієї України — Дніпра, Херсона, Києва, — говорять Сергій та Олена.

Тимчасовий прихисток перетворився на довготривале проживання: медики з Миколаєва придбали хатину, навчилися користуватися пічним опаленням, носити воду з криниці. Вже готові створювати новий реабілітаційний центр з лікування хвороб опорно-рухового апарату, схожий на той, який зруйнували окупанти. На реабілітацію до подружжя почали сходитися місцеві жителі, з’їжджатися бійці з усіх куточків країни.

Невеличкої сільської хати вже не вистачає для прийому всіх охочих. Тож медики серйозно замислились над створенням нового реабілітаційного центру. Ідею підтримали місцеві волонтери та узялися всі разом розробляти проект і подаватися на міжнародний грант.

Більше про діяльність медиків-переселенців на Вінниччині читайте за посиланням.

Зелений туризм

В селі Оксанівка Ямпільської громади подружжя Венгер, яке до повномасштабного вторгнення проживало в Києві, розпочало власну справу. Взялися розвивати зелений туризм – встановили чан з гарячою водою, а в сільській хаті облаштували зручності. Тепер до них на відпочинок приїжджають гості з Києва, Вінниці, а українці, які живуть у Дубаї, планують в селі навіть хату купити, пише SEEDS.

«Трохи вище підняли від землі, щоб гарну природу показати людям. Чан тримає температуру 4 години. Можна відпочити, покупатися. Я намагаюся вдосконалювати, треба обкласти цеглою, утеплити», — розповів Вадим Венгер.

Чан — пластиковий, воду гріють дровами. Одночасно у ньому може перебувати 4 людини. Після перебування у чані, відвідувачів запрошують на гостини до сільської хати. Її, каже господиня Ольга — теж переобладнали на свій лад.

«Відразу були не впевнені чи вийде. Місцеві тут золоті люди. Нам усе подобається. Зробили душ, переробили грубу, ліжка зробили самі з дерева акації. 8 людей можемо прийняти», — розповіла переселенка Ольга Венгер.

Святкова агенція

Об’їхати пів України та залишитися у Вінниці заради улюбленої справи. Переселенка з Миколаєва Анастасія Вєтлова змушена була покинути рідний дім з початком повномасштабного військового вторгнення.

Разом з родиною шукала безпечнішого місця в Одесі та Закарпатті, але, зрештою, вирішила залишитися у Вінниці. Тут і продовжила свою діяльність — відновила роботу власної святкової агенції. А ще перейшла на українську мову, чим пишається.

Про те, як починати життя фактично з нуля, Анастасія розповіла каналу Віта.

Кав'ярня 

Подружжя Катерини та Олександра Слободянюків відкрили на Вінниччині власну кав'ярню. У Жмеринку, на батьківщину Катерини, вони переїхали з Ірпеня після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, 25 лютого, пише Суспільне.

«Тут не було затишного місця і ми вирішили подарувати цьому району затишну кав'ярню. Місце, де я можу зустрітися з друзями, однокласниками. В теплі випити гаряче какао», — розповіла Катерина Слободянюк.

Відкрити власну справу подружжя планувало ще в Ірпені, але не кав'ярню, бо ж їх там було вдосталь. Хотіли зробити зону відпочинку. Та їхні плани відтермінувала війна.

Кав'ярню у Жмеринці родина переселенців відкрила на власні заощадження. Надихнули і допомогли грошима рідні. Власний бізнес допоміг розвиватися і рухатися далі. Бо ж після вторгнення чоловік втратив роботу. Тепер роботу мають обоє. А ще до себе взяли помічницю, переселенку з Запоріжжя.

Відвідувачі у родинній кав'ярні є завжди. Тут, як і в інших подібних закладах, люди кидають у банку гроші на мрію. Нині в усіх вона спільна — це перемога України. На донати і чайові відвідувачів уже купили тепловізор для тата Каті і авто для ЗСУ.

Програма мікрогрантів «Власна справа»

На Вінниччині підприємці можуть отримати мікрогранти. Від 1 лютого стартувала нова хвиля подачі заяв на програму мікрогрантів «Власна справа» у рамках єРобота, пише SEEDS.

Отримати мікрогрант можуть як вже діючі підприємці, так і люди, що мають лише ідею бізнесу. Для отримання коштів потрібно подати заяву та бізнес-план свого проекту через Дію.

Після перевірки даних, а також кредитної історії, фахівці Держслужби зайнятості проведуть співбесіду із заявником. За її результатами і ухвалять рішення про надання чи відмову мікрогранту, повідомляє Урядовий Портал.

«Мікрогранти на старт або розвиток власної справи — одна з найпопулярніших грантових програм єРобота. Минулого року 3 300 українців отримали від держави підтримку у вигляді мікрогрантів від 50 до 250 тис. грн на реалізацію своїх бізнес-ідей. І цього року ми продовжуємо програму. Уряд готовий підтримати кожного українця, який має бажання зайнятись підприємництвом, надаючи йому безповоротну фінансову допомогу. Таким чином ми інвестуємо в розвиток малого бізнесу та активізацію економіки, а також стимулюємо покращення ситуації на ринку праці, адже ці підприємці створять десятки тисяч нових робочих місць», — повідомила Перший віце-прем’єр-міністр України, Міністр економіки Юлія Свириденко.

Нагадаємо, програма «Власна справа» стартувала 1 липня 2022 року. За цією програмою можна отримати мікрогрант на старт або розвиток бізнесу від 50 до 250 тис. грн. Обов’язковою умовою отримання мікрогранту є створення 1-2 нових робочих місць залежно від суми наданого мікрогранту. У 2022 році відбулось 12 хвиль подачі заяв на отримання мікрогрантів, кожна з яких тривала два тижні. Загалом було видано мікрогрантів на 777 млн гривень.

 

Читайте також:

Приходять лікуватися переселенці і бійці. Як медики з Миколаєва відновлюють медцентр у Буші«

У кожного з них своє горе». Художниця з Буші розповідає про переселенців

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (11)
  • Наташа Коломієць

    Ьіженцями  можуть бути лише жінки і діти.Чоловіки повинні захищати свій край.То виходить,що за кордон чоловікам не можна,а в другий кінець України втекти можна???
  • Виктория Токан

    Не осуджуйте людей, не знаючи їхньої ситуації. Є ті, які залишились взагалі без даху над головою, який будували все життя і на останні кошти. ЛЮДИ БУДЬТЕ ДОБРІШІ!!! Давайте не будемо уподоблюватись ОРКАМ.

    Наташа Коломієць reply Виктория Токан

    Виктория Токан  люди пишуть правду,до чого тут орки?
  • Алексей Потребчук

    Українцев не переселенців.
  • Читач68

    Хлопці переселенці краще почекають тут росіян. Вони ж не хочуть помирати, бо росіяни їм браття. Тим часом здадуть координати , як в Ладижині.

    Читач68 reply Читач68

    ... добавлю. А потім будуть казати " а что мнє єта Украіна дала"

keyboard_arrow_up