Замість дверей — сміття, а під’їзд завалений мотлохом. Так живе пенсіонерка в центрі Вінниці

«Це священне сміття!», — каже пенсіонерка Лілія Єгурнова про непотріб, який заважає сусідам

• Без води, газу та вхідних дверей живе пенсіонерка Лілія Єгурнова в будинку на Соборній. 
• Жінка облаштувала в під'їзді барикади непотребу, на стінах зробила написи «ЖЕО ганьба», і дає прихисток безпритульним котам. Інші мешканці не надто раді такому сусідству, і подають скарги на літню жінку.
• На що саме скаржаться? Як ситуацію вирішує влада? Та що каже сама 76-річна Лілія? Побували в гостях у бабусі та розповідаємо вам.

На сайті міськради є розділ зі зверненнями вінничан. Люди скаржаться на черги в транспорті, відсутність опалення, і зокрема, — на сусідів у багатоповерхівках.

«Звертаюсь від імені всього під'їзду будинку, Соборна, 91. На четвертому поверсі, у квартирі №11, проживає неадекватна мешканка Лілія Єгурнова, — пише анонімний скаржник. — Вона загаджує весь під'їзд та двір. Такий сморід, що неможливо зайти до свого помешкання. У її квартирі немає води та газу, в туалет вона ходить біля будинку. Обірвала поштові скриньки, кабель інтернету. Поліція розводить руками, нічого не можуть зробити. Благаємо вас про допомогу. Адже це будинок в самому центрі міста».

Ми поспілкувалися з Лілією Єгурновою, на яку скаржаться сусіди, та ось, що дізнались.

Вхід до житла завалений непотребом

Жінка, на яку скаржиться весь під’їзд — низенька бабуся, скромно одягнута, їй 76 років. Вона справляє враження інтелігентної жінки, яка має чималий багаж знань. І як всі люди поважного віку, — ледь не усе знає про своїх сусідів по під’їзду. 

— А чого ви прийшли? Заява була? Я сама скоро буду писати Моргунову, бо в нас п'ятнадцять років дах тече. За цей «дощик» я ще винна 400 гривень. За так зване «управління будинку», — каже Лілія Єгурнова. — Куди їде наш будинок, я не знаю. Але ми платимо. У мене є чудовий матеріал, скільки нам заборгували. Мені, наприклад, винні 20 тисяч за квартиру.

На сходовій клітині — «арт-інсталяція» з непотребу. На стінах написано, що «ЖЕО» та номери квартир — «злочинці» й «ганьба». На деяких вхідних дверях написано коричневою «фарбою» — «борг».





Багато жінка розказала і про свою родину: про те, що має двох дітей, сім онуків та чоловіка, з яким не може розвестися, бо той не дає розлучення.

— І це повинно знати ваше «20хвилин»! А поки можете піднятися. Побачите, які в мене вхідні двері та яка табличка. Бо я понад рік живу без вхідних дверей, — розказує Лілія.















І, справді, замість дверей у жінки навалена «барикада» зі сміття, а поряд висить табличка «закрито».

Котам зайти можна, а людям зась

Поки співрозмовниця «стрибає» з теми на тему, повертаємося до питання про вхідні двері.

— Чому немає дверей? Бо вони комусь сподобалися. Броньовані, — каже Лілія. — Хтось лутку підпиляв. Хто це робив? Навіщо? Відповіді на це питання в мене немає. Але я вже перейшла у другу річницю життя без дверей.

— У вас вхід завалений...

— Аякже! Щоб ви могли зайти? Порушили Конституцію?! — перебиваючи і підвищуючи голос каже жінка.

— Так це ж сміття.

— Это священный мусор!, — відповідає жінка російською, на підвищених тонах. — Коти можуть зайти дворові, коли холодно. А люди — ні. Бо вони зайшли свого часу і вкрали документи. Я вже поновила. У мене супер паспорт.







— Ваші сусіди проти ж цього засмічення, — каже журналістка.

— Сонечко, в нас на 42 квартири — 27 мешканців. Одну квартиру здають, а в іншій ніколи двері не відкривають, — говорить Лілія Єгурнова. — Конфліктів з сусідами немає, це сусіди зі мною конфліктують. Тут, наприклад, Сергій Петрович є. Ви його побачите. У нього обличчя дебіла. І він не любить котів. А ми котофіли.





З сусідньої квартири виходить сусід і щось каже до жінки. Бабуся в мить починає кричати до нього російською мовою:

— А чего ты мне тыкаеш! Заткнись, тупак! Дебил! Я тебя не слышу, я слепо-глухонемая. Я тебя не слышу, я слепо-глухонемая. Уйди, котофоб! Есть законы, которые защищают права животных! — кричить бабуся, яка ще мить тому спокійно спілкувалася із журналістом.

«Мені 76, а я живу як в молодості»

Пробуємо відвернути увагу жінки, щоб погасити суперечку. Її сусід виходить на вулицю, з яким пізніше теж поспілкуємося.

— То у вас живуть коти й сусідам це не подобається? — питає журналістка.

— Ні, вони живуть у дворі, — знову спокійним голосом говорить бабуся. — Але мама-киця в мене якось народила. І з того часу вона приводить котенят до мене. А він (сусід) ненавидить. Він не тільки котів, він людей ненавидить. І якось він мені каже, що зробіть так, щоб коти не ходили сходами. Я йому кажу: «зробіть ліфт і вони будуть підійматися на ліфті».













За словами Лілії Єгурнової, дві квартири у під’їзді переобладнали під офіси, які «багато чого погано зробили». Тепер до них в під’їзд постійно приходять чужі люди без масок. А власники приміщень полюбляють фарбувати стіни «смердючою фарбою». При тому в під’їзді добре відчутний сморід котячої сечі.

— Я о четвертій ранку встаю і прибираю ці «міни». А потім мию все білизною. Наша двірничка, Віра Миколаївна, дякує мені потім. І щоб коти у під'їзді не справляли свої потреби, то я шкурки від цитрусових розкладаю, — говорить Лілія.

А окрім дверей, у квартири жінки немає ані газу, ані води, — відключили за борги. Тож, як розказує бабуся, воду вона носить собі з церкви.

— Мені 76, а я живу як у молодості, — з усмішкою на обличчі каже Лілія Єгурнова. — Я виросла в артинівському будинку. Тоді у нас не було ані води, ані газу. Квартирка — 16 на 9 метрів. У ній поміщалися тільки ліжко і стіл. Але фасад дому був з колонами. І я наче принцесою була, яка живе у замку з баштами.

Люди бідкаються, влада розводить руками

Після розмови з жінкою, поспілкувалися і з її сусідом Сергієм.

— Лілія Зосімовна наче доцентка, викладала у Педуніверситеті. І останні десять років поводить себе, як мінімум, дивно. З усіх місцевих смітників приносить сміття, трепетно його оберігає. При цьому з всіма сусідами не дружить та заводиться з пів оберта. Вона буквально вимазує вхідні двері лайном, — говорить чоловік.

Сергій каже, що зі сторони Лілія Єгурнова справляє враження адекватної, начитаної та інтелігентної жінки. Проте через те, що «ніде не працює і їй нікуди не треба поспішати» робить різні капості та свариться з сусідами.

— А якось намагаєтесь це все прибрати з під’їзду, владнати суперечки з жінкою? — питає журналіст.

— Десь пів року тому в нас була комісія з міськради. Приїжджали чиновники та пожежники. Дали припис жінці все прибрати, а вона нічого з того не зробила, — відповів Сергій.

У відповіді чиновників на скаргу мешканців читаємо, що в червні цього року провели перевірку санітарно-технічного стану першого під’їзду будинку №91 по Соборній та прибудинкової території.

«ЖЕО» надало припис Лілії Єгурновій очистити сходову клітину і квартиру від непотребу; привести в належний стан сарай і прилеглу територію. Приписи не були виконані, скарги від сусідів продовжили надходити, тож жінку оштрафували.







Сусіди просили обстежити психічне здоров’я Лілії Єгурнової та, за потреби, покласти її на примусове лікування в лікарні Ющенка. Чиновники відповіли на це рекомендацією.

«У разі неадекватної поведінки Лілії Єгурнової, що загрожує здоров'ю та життю оточуючих, радимо викликати невідкладну медичну допомогу 103, поліцію та ТОВ «ЖЕО» для примусового доставлення на обстеження в лікарні імені Ющенка, — йдеться у відповіді посадовців. — Також рекомендуємо мешканцям будинку замовити в управляючої компанії ТОВ «ЖЕО» виконати роботи по вивезенню сміття і непотребу з прибудинкової території та під'їзду».

Раніше, нагадаємо, розповіли історію про ремонт ліфту в будинку на Ратушній, 79. Після ремонту він став працювати гірше та у нього бояться заходити мешканці дому.

Читайте також:

«Заручники» облгаза і принципів сусіда. Чому залишилися без газу жителі дому в центрі Вінниці

«Знущання з людей і сором для міста». Чому не зникають черги під вінницькою газконторою

Що робити, коли сталася біда? Зібрали корисні телефони для вінничан

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.