За смерть 5-річного хлопчика лікарка відсидить рік. Чи отримають батьки мільйон компенсації?

Засуджена лікарка на судовому засіданні. Фото з сайту Вінницького апеляційного суду

• Віталій Житник помер від завороту кишок. Дитина скаржилася на біль у животі й нудоту.
• У лікарні малого напоїли «Боржомі», викликали блювання, дали спазмолітик і відпустили додому.
• За кілька годин дитини не стало.
• Справа в суді була чотири роки, суд першої інстанції призначив лікарю рік в’язниці, апеляція — підтвердила вирок.

Один рік у в’язниці, два роки не займатись лікарською діяльністю й один мільйон гривень компенсації — такий вирок призначив суд лікарю Олені Нетечинській за професійну недбалість, внаслідок якої померла п’ятирічна дитина.

Прокурор наполягав на суворішому покаранні лікарки: три роки позбавлення волі та позбавлення права займатися лікарською практикою упродовж такого ж строку. Але хоч так…

За словами адвоката Ярослава Мартинюка, який представляв сторону потерпілих, цей вирок лікарка оскаржувала в апеляційному суді. І Вінницький апеляційний суд залишив без змін вирок Немирівського районного суду: визнав її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення — неналежного виконання професійних обов’язків, як медичного працівника.

— Тобто лікарка Нетечинська відсидить рік у в’язниці, — говорить адвокат потерпілих Ярослав Мартинюк. — Звісно, вона може написати касаційну скаргу. Але поки Верховний суд буде розглядати справу, він не може відмінити рішення апеляційного суду. Тобто з 15 липня рішення суду першої інстанції має виконуватись, і вона має відбувати покарання, незалежно від того буде розглядати касаційний суд її справу чи ні.

А як з мільйоном компенсації?

Ми запитали у адвоката про відшкодування збитків потерпілим. Сума чимала. Йдеться про мільйон гривень, в який оцінили моральні та матеріальні втрати батьків. 

— Чи отримають батьки відшкодування по цивільному позову — гарне питання, — говорить адвокат. — Чи буде Нетечинська відшкодовувати — навряд, але можливо ми звернемось в державну виконавчу службу, і хай з неї стягують. Хоча тут важко, адже вона насправді може не платити відшкодування, доки є час на звернення до касаційного суду (а це три місяці), потім може не платити, бо чекає на рішення касаційного суду. Тим паче, коли лікарка писала апеляційну скаргу, то просила взагалі кримінальну справу закрити, і говорила суду, що в її діях немає складу злочину, що вона не винна.

Як сталася трагедія?

У приймальне відділення Оратівської районної лікарні 29 січня 2018 року о 18.45 звернулась мати з хлопчиком Віталієм Житником. Дитина скаржилася на біль у животі. Після надання медичної допомоги мати з дитиною покинули відділення. О 4.30 ранку, 30 січня, батьки самостійно привезли до лікарні мертву дитину. Причина смерті — заворот петлі тонкої кишки із защемленням та некрозом. Масивна крововтрата.

У смерті сина батьки звинувачували чергового лікаря відділення екстреної медичної допомоги Оратівської центральної районної лікарні Олену Нетечинську.

Щоб оцінити якість надання меддопомоги лікарем, у березні 2018 року відбулося засідання клініко-експертної комісії департаменту охорони здоров’я. У складі комісії профільні лікарі Вінницької обласної дитячої лікарні, представники департаменту охорони здоров’я, судово-медичні експерти, патологоанатоми…

Як надавалася медична допомога?

За словами мами померлого хлопчика Тетяни Житник, це був понеділок, 29 січня. Дитина прийшла із садочка весела та активна, потім почала скаржитися на біль у животику. Тож батьки вирішили не чекати ночі, їхати в лікарню.

Мама Віталіка згадує, що перед дверима лікарні дитину знудило. І коли лікарка в приймальному покої запитала про скарги, то і про біль, і про блювання на порозі лікарні — повідомили.

— Лікарка Олена Нетичинська при мені зателефонувала у відділення, сказала, що поступила дитина з отруєнням, — розповідає мама хлопчика. — Їй кажуть, що без огляду та висновку лікаря у відділення не покладуть. А вона каже: «Я що, не лікар? Що я дитину не промию?». Інших лікарів вона не викликала, на госпіталізації не наполягала.

Як розповідала Тетяна Житник, лікар поїла її сина водою «Боржомі», а маму просила сунути пальці дитині в горлянку, щоби викликати блювання.

— Вітасик плакав, казав: «Ой, мене болить животик», — говорить мама хлопчика. — А лікарка йому: «Хочеш до дому?». Малий каже: «Хочу». «То пий і блюй, буде блювота чистенька — підеш додому». Вітасик не хотів пити, а лікар йому: «Бачиш ось цю шлангу, зараз будемо за допомогою неї тобі чистити шлунок, якщо пити не будеш».

У реєстраційному журналі є допис Олени Нетичинської про те, що в дитини — ацетонемічний синдром. Про маніпуляції, які проводились дитині в лікарні, теж є дописи: хлопчику ввели внутрішньом’язово розчин папаверину та платифіліну (щоби зняти спазми). Промили шлунок близько 750 мл води «Боржомі». Дали пакетик Атоксілу.

Тетяна Житник, мама померлого хлопчика, каже, що на госпіталізації лікарка не наполягала

Лікарська помилка?

У повній стенограмі засідання клініко-експертної комісії, на якій була присутня лікарка Олена Нетичинська, лікарі та спеціалісти постійно піднімали наступні питання: чому на огляд не викликали хірурга (при болях живота маленької дитини це обов’язково), чому не зробили аналізи сечі та крові, на яких підставах дитині давали спазмолітики папаверин та платифілін, чому дитині промивали шлунок газованою «Боржомі», коли за протоколом таку маніпуляцію потрібно проводити зондом та в умовах стаціонару…

Якщо брати до уваги висновки лікарів (майже одноголосні), вимальовувалася така картина: Короткочасне перебування дитини в лікарні (близько 45 хвилин) не дало змогу лікарю запідозрити гостру хірургічну патологію. Тактика лікування не відповідала уніфікованому клінічному протоколу медичної допомоги дітям із функціональними гастроінтестинальними розладами, затвердженими наказом МОЗ України № 59 від 29.01. 2013.

І висновок, який комісія зробила зі слів Нетечинської: «Лікарська помилка — не запрошення на консультацію хірурга. Помилка батьків — відмова від госпіталізації».

Справа слухалася за частиною другою статті 140 Кримінального кодексу України «Невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов’язків унаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого». Недбалість, яка спричинили тяжкі наслідки неповнолітньому, карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до трьох років (з забороною обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років).

За словами адвоката потерпілої сторони Ярослава Мартинюка, за цією статтею лікарю присудили по мінімуму.
 

Читайте також:

«Знайомий батюшка казав: Перехрестися і *баш по церкві, якщо там орки»: історія бійця Сергія Лукащука

«‎Маємо 200 веганів на війні» Про спеціальні посилки волонтерів на фронт

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.