«‎Маємо 200 веганів на війні» Про спеціальні посилки волонтерів на фронт

«‎Маємо 200 веганів на війні» Про спеціальні посилки волонтерів на фронт
  • За тиждень петиція про введення веганських сухпайків для ЗСУ зібрала 3452 підписи.
  • Її створив військовослужбовець із Вінниці і веган — Петро Павлов.
  • Надихнувся хлопець волонтерською діяльністю, веганки та громадської активістки Тамари Хьюман.
  • Вона з початку війни формує та відправляє на фронт веганську їжу.

Петро Павлов вважає, якщо на війні є вегани, і вони потребують веганської їжі, чому б цю потребу не вивести на державний рівень, і тим самим отримати відповідність світовим стандартам. Тому що веганські сухпайки в армії це норма.

Про державний рівень та світові стандарти Тамара Хьюман теж мріє. А поки цього не сталося, робить усе щоби вегани на війні не йшли на компроміси з власними принципами, і не відволікаючись мочили русню.

Тамара Хьюман засновниця громадської організації «Кожна тварина». Вона займається популяризацією веганства — просвітницькими проектами, лекціями, веган турами по України.

Відео дня

Як почалась веганська кухня на фронті?

— З початку повномасштабної війни багато наших проектів стали неможливими, неактуальними, не на часі. І ми подумали, як ми можемо бути корисними для людей, для тварин. Тож спочатку допомагали тваринам — переселенцям. Знаходили транспорт, шукали перетримки, новий дім для тварин, які втратили свої сім’ї або загубились.

Потім побачили львівську веганську кухню, яка на той момент працювала може декілька днів. І зрозуміли, що можемо зробити схожий проект в інших містах України де в нас є волонтери, де є команда. Так ми почали робити рослинні страви у Вінниці, (тут є наша кухня, також ми співпрацюємо з закладом Мао Мао), у Києві, у Рівному й одразу почали шукати бійців зі ЗСУ та тероборони, яким була потрібно така їжа.

Спочатку по знайомим шукали та відправляли. Потім коли це трохи набрало обертів, до нас уже почали звертатись бійці й бійчині самі, почали писати в instagram і залишати свої заявки. Уже відправили 350 посилок (їх вистачає на два — три тижні, і коли їжа закінчується, бійці роблять повторне замовлення).

А якщо говорити про бійців, на сьогодні ми маємо близько 200 веганів на війні, з якими співпрацюємо. Хоча не всі знають про існування нашої організації, про те що ми робимо. Тож думаю веганів на війні набагато більше.

Що входить до веганських сухпайків для фронту?

— Це не зовсім сухпайки в стандартному розумінні цього слова, це посилки з веганськими стравами. Ми намагаємось покласти туди якомога більше білкової їжі. Це рослинні сосиски, ковбаси, паштети, арахісова паста, різні намазки, хумуси. Тобто все, чим боєць чи бійчиня зможе доповнити свій раціон у тих умовах, у яких вони знаходяться. Бо якась їжа в них є, гарнір наприклад вони можуть їсти, а ми намагаємось доповнити раціон, щоби він був повноцінним. Інколи бійці уточнюють чого їм не вистачає, чи то намазок чи тофу, чи паштету, може батончиків протеїнових, або досить популярної веганської тушкованки.

Де гроші берете на веганські посилки?

— Як громадська організація ми збираємо пожертвування. Нас також підтримали міжнародні фонди, зокрема старт проекту профінансував американський веганский фонд. Але в грошах звісно є постійна потреба, тому що одна порція обіду коштує приблизно 20 грн. На сьогодні ми приготували 20000 порцій. Кожна ж посилка коштує 500 — 600 грн.

Ці продукти можуть їсти не лише вегани?

— Є багато людей, які не вживають продукти тваринного походження з різних причин (непереносимість лактози, тримають піст, мають проблеми з органами травлення) є люди, яким банально не подобається смак певних продуктів. Тобто людина не може вживати певні продукти через здоровья, або через етичні переконання, принципи. Веганство це про принципи. Людина відмовилась від тваринної їжі, бо не хоче вбивати тварин і приносити їм страждання. І коли боєць чи бійчиня з такими принципами йде на передову, а там часом немає можливості харчуватися рослинною їжею, доводиться йти на компроміси, миритися з цим, але це морально складно.

Тобто веганство це більше про морально — етичні переконання?

— Це тільки про це і є. Якщо ми говоримо просто про рослинне харчування, у нього можуть бути різні причини. А веганство воно в принципі про ставлення до тварин, не тільки в їжі, але й в одязі, тестуванні на тваринах, побуті, розвагах.

До речі мені подобається досвід ізраїльської армії. В Ізраїлі взагалі дуже багато веганів, більше 5 % населення, а в армії кожен 18 боєць це веган чи веганка. І в них є опції рослинної їжі для армії. Але це ще не все — вони можуть обирати взуття не зі шкіри, й одяг без вовни та інших матеріалів тваринного походження. Я розумію що ми трошки далі від такого результату, але брати приклад, і з чогось починати треба. Оскільки в нас є вегани і веганки, було б круто в майбутньому щоби була змога харчуватись і одягатись так, як вони звикли в мирне життя.

Як почалося ваше веганство? Це сталося в один день?

— Я веганка вже майже сім років, а 11 років тому, почала цей шлях — свідомо відмовившись від м’яса. На якомусь святі побачила запечене порося з яблуком у роті, після того перестала їсти мясо, але не замислювалась про інші продукти — молоко, яйця, риба. Мені здавалося ну що та риба відчуває. А у 2015 році випадково побачила трейлер фільму «Земляни», у цей самий час читала «Первую ступень» Льва Толстого, де він розповідав про те, що людина, яка їсть тварин не може їх любити. Це все якось сталося одночасно, і я була в шоці, зрозуміла що більше ніколи не зможу доторкнутися до такої їжі, або предметів побуту. Мене наче осінило. Наступного дня холодильник став іншим, і все навколо теж.

З їжею все наче просто, а як бути з побутом? Усе викидати?

— Можна не викидати, просто нове: шампунь, зубна паста, миючий засіб, одяг має бути веганским. Категоричності звісно не потрібно, фінансово це може бути просто не неможливо по — перше, а по — друге, це не логічно. Наприклад у мене є зимова куртка, її вже дев’ять років, вона з пухом (тобто не веганська) і хоч її неприємно іноді одягати, я ношу, як зношу — викину. А от наприклад взуття шкіряного в мене вже немає. Тому що це відверто популяризує те, проти чого ми виступаємо.

До речі про фінанси, бути веганом це дорого?

— Колись я робила порівняння бюджету сім’ї веганів із двома бюджетами не веганів — вийшло десь посередині. Якщо людина звикла харчуватися в ресторанах чи купувати імпортні продукти — це дорого, і не важливо веган ти чи ні. Якщо людина веде звичайний побут, харчується звичайною їжею (каші, сир тофу, бобові), це буде дешевше.

До війни ми зробили дитячу книжку про веганство «Руки, лапи чи копита», а під час війни разом із партнерами надрукували ще 4200 примірників для дітей переселенців.

Як особисті переконання, переросли у волонтерську діяльність?

— Коли я стала веганом, не мала жодного знайомого з такими ж самими переконаннями. Потім на одному заході в Києві познайомилась із веганкою, з якою ми влаштовували різні активності. Потім через пости та публікації в соцмережах знаходились однодумці.

З’явилася громадська організація, яка презентувала себе на день веганства — лекторієм, куди запросили лекторів-веганів із різних сфер життя. Першу лекцію ми прочитали для студентів. Це якраз був період карантину та онлайн-навчання.

На лекціях я розповідала про веганство, про вплив тваринництва на навколишнє середовище. Ця тема цікавить людей, бо не всі знають про цей вплив. Більшість людей цікавить планета, довкілля, але не те що відбувається з тваринами. А це болюча тема, через яку можна зайти у веганство. Минулого року ми прочитали 36 лекцій, у цьому році було заплановано близько 50 — ти, але все сталося не так.

Тож робота лекторія поки що призупинена, хоча найблищим часом плануємо повернутися, є цікавість у людей до цієї теми. Люди щодня реєструється на наш курс, майже стільки ж як у мирний час. Хоча ми не подумали навіть, що зараз люди будуть цікавитись веганством, але помилялися.

Тобто можна пройти курс вегана?

— Ну хоча б ознайомитись із цікавою інформацією. Це безкоштовний семиденний курс — «Веган експрес» — він є в ТГ і у форматі ютуб відео. Після реєстрації, ви кожного дня отримаєте доступ до нової теми. На курсі розповідається про різні індустрії, що відбувається в їжі, в одязі, у розвагах. Ми даємо веган — гід по Україні з добіркою магазинів, закладів взуття, одягу, книжок, фільмів. У нас є добірка рецептів рослинних раціонів. Плануємо пропрацювати ці раціони з дієтологінею, щоби більш експертно це було. Курс має чат підтримки, де учасники можуть обмінюватися враженнями, задавати питання, отримувати підтримку від гідів та гідес. А підтримка необхідна, тому що багато хто не звик до того що вегани це норма, багато є жартів із цього приводу, нерозуміння.


Читайте також:

Для них у сухпайках є лише чотири печива і кава. Вінничанин розповів про веганів і вегетаріанців ЗСУ

Після війни буде вал пацієнтів з діабетом, щитовидкою… Нас скосить стрес, — вважає ендокринолог
 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (5)
  • Nadia Kravchenko

    Бред, хлопцям треба мясо їсти.

    Олександра Пономаренко reply Nadia Kravchenko

    Nadia Kravchenko це не вам вирішувати .

    Nadia Kravchenko reply Nadia Kravchenko

    Олександра Пономаренко що не хоче??? На одних овочах довго не протягнеш.

    Олександра Пономаренко reply Nadia Kravchenko

    Nadia Kravchenko якщо хлопець не хоче , це його особисте діло.
  • Viktoria Yaremchuk

    Супер!

keyboard_arrow_up