З трамвайних колій до костелу. Як у Вінниці орган «помер», щоб зазвучати знову

З трамвайних колій до костелу. Як у Вінниці орган «помер», щоб зазвучати знову
  • Вінницький орган з’явився у місті як символ високої культури та унікальної акустики старовинного храму.
  • У 1990-х він став жертвою силового захоплення, вандалізму й гучного суспільного конфлікту.
  • Інструмент буквально розібрали на частини, а його майбутнє довгий час залишалося невизначеним.
  • Та ця історія завершилась не тишею — орган повернувся до життя там, де звучить і нині.

На facebook-сторінці Visit Vinnytsia опублікували допис про складну долю вінницького органу, який нині грає у головному костелі Вінниці. 

Перше місце його «прописки» — інший католицький костел, Домініканський, який нині займає Спасо-Преображенський кафедральний собор. Як так сталося, що орган переїхав з іншого храму в другий? Але спочатку історія про те, як у Вінниці взагалі зʼявився трубограй.

Як у Соборі створили орган

У 1980-х радянська влада вирішила створити зал камерної та органної музики. До Вінниці запросили фахівців німецької фірми «Зауер», щоб оцінити споруду Собору з точки зору можливості розміщення у ньому музичного інструмента. Зокрема, німецькі фахівці відзначили унікальну акустику храму, яка дозволяла органу звучати природно, без будь-якого підсилення.

«Саме за їхнім сприянням музичний прилад привезли до Вінниці з Німецької Демократичної Республіки (нині східна частина Німеччини, а тоді – зона політичного впливу Радянського Союзу). Його вартість становила понад 452 630 інвалютних карбованців, а Вінниця отримала 15-й орган, встановлений на теренах СРСР», — пишуть у Visit Vinnytsia.

Вінницький орган побудували за індивідуальним проєктом головного конструктора фірми Петера Донне. інструмент вражав своїм звучанням: компонувався з 2 тисяч 85 труб, мав дві клавіатури та діапазон у 30 регістрів.

У 1984 році пристрій передали на баланс Вінницької філармонії, за рік пролунав перший органний концерт. Всі вони відбувалися у колишньому Домініканському костелі, який став органною залою. У наступні роки орган став серцем міського музичного життя для шанувальників класичної музики, але у 1990 році все змінилося.

Ганебний демонтаж

Громада УПЦ МП на початку 1990-х заявила свої права на тодішню органну залу. Місцева влада підтримала вірян, але за умови, що останні зачекають з богослужіннями, щоб у посадовців був час знайти приміщення, куди перевезуть орган.

«А далі відбулось те, що інакше як ганьбою і вандалізмом не назвеш. Частина місцевих прихожан РПЦ на чолі з тодішнім вінницьким митрополитом Агафангелом (із 1992-го - митрополит Одеський та Ізмаїльський) силоміць захопили приміщення. А потім демонтували орган, а окремі деталі навіть викинули на трамвайні колії та бруківку. Труби вивезли на склад авіаційного заводу, а решту елементів — частина корпусу та механізм управління — продовжували зберігати в храмі», — пишуть в дописі.

Скандал вийшов на загальнонаціональний рівень, створювалися різні комісії, проводилися перевірки. Вінницька інтелігенція створила Комітет захисту органу та проводила мітинги, голодування.

Зокрема, була ініціатива розмістити його у кінотеатрі імені Коцюбинського і навіть був розроблений технічний проєкт. Але йому не судилось бути реалізованим.

«Помреш, щоб воскреснути»

Друге життя духовний інструмент отримав наприкінці 1990-х. Тоді його залишки перевезли до костелу Пресвятої Діви Марії Ангельської, а за реставрацію взялися польські майстри на чолі з Єжи Куклею, який, поєднавши збережені деталі з новими, відродив орган.

«16 травня 1999 року у храмі відбувся перший музичний концерт з відреставрованим органом, який і сьогодні наповнює костел своїм звучанням та у стінах якого щороку відбувається Міжнародний органний фестиваль «Музика в монастирських мурах», — пишуть у Visit Vinnytsia. — Колишній багаторічний настоятель монастиря капуцинів у Вінниці Юстин Русін свого часу сказав: «Тільки Бог дав йому зазвучати знову, ніби підтвердженням цих слів та свідченням болючої історії музичного інструменту є напис на ньому: «Помреш, щоб воскреснути…».

 

Читайте також:

Будинок із минулого: як у Вінниці з’явилося Реальне училище

«Чув, що їх викрала міліція»: колишній голова Гайсина розповів, як зникли скульптури сфінксів

Тут викладав Леонтович і здійснилась мрія про освіту дівчат! Славетний Вінницький ліцей №2 відсвяткував 125-річчя

Подякуй журналісту гривнею icon Подякуй журналісту гривнею
Валерій ЧУДНОВСЬКИЙ
Валерій ЧУДНОВСЬКИЙ - автор цього матеріалу. Ви можете подякувати йому та надихнути на нові корисні матеріали
Закинути на Банку

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up